Реабілітація українських ґрунтів після війни коштуватиме сотні мільйонів доларів — експерти

2 листопада 2022, 10:41

473

Фото: SuperAgronom.com

Війна це загроза для життя і здоров’я не лише сьогоднішня, а й у довготривалій перспективі — через забруднення довкілля. Серед всіх екосистем, що зазнають негативного впливу від воєнних дій, найбільше страждає ґрунт.

Про це повідомляє Суспільне|Дніпро.

За словами директора Інституту зернових культур Владислава Черчеля, Дніпропетровщина має одну з найбільших територій для сільгосппризначення. У регіоні — 2 млн га орної землі. Наразі найбільших екологічних збитків через обстріли військ РФ зазнали Синельниківський та Криворізький райони Дніпропетровщини.

«Не засіяно 8,5 тис. га у зв’язку із бойовими діями. Понад 12 тис. га підпадали під бойові дії. Тобто з Херсонської та Запорізької на ці поля прилітали ракети. Також згоріли понад 400 га ячменю та озимої пшениці», — каже Владислав Черчіль.

Як повідомляється, за оцінками Держекоінспекції, станом на 1 жовтня збитки, яких армія рф завдала екосистемам країни, сягають 1 трлн 256 млрд гривень. З них збитки земельним ресурсам становлять 407 млрд грн, понад 2 млрд грн з яких — забруднення ґрунтів. Досить вагомий збиток і для економіки України.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

«Вибух — це тепловий вплив. Він має теплову, вогневу складову. Живі організми не можуть вижити в епіцентрі вибуху боєприпасу», — каже Олексій Василюк, голова громадської організації «Української природоохоронна група».

За його словами, у всіх випадках: від пострілу стрілецької зброї до вибуху авіабомби — відбувається хімічне забруднення. У ґрунті лишається багато сірки. Частина цього хімічного елементу у вигляді порошку залишається у вирвах і навколо, а в контакті з опадами перетворюється на сірчану кислоту. Це погано, зокрема, для ґрунтів, бо у цій кислоті згорають мільйони корисних мікроорганізмів.

Рекультивація забруднених військовими діями земель можлива за допомогою вирощування енергетичних культур, — експерти

Читати

Ще одна загроза — важкі метали, які накопичуються в ґрунті. Вони можуть негативно впливати на подальшу родючість земель та здоров’я людей.

Фахівчиня в галузі геохімії ландшафтів Анастасія Сплодитель з 2016 року досліджує забруднення ґрунтів на Донбасі, які зазнали впливу війни. Каже: понад 1000 зразків ґрунту, які вдалося зібрати та проаналізувати, показали найбільший вміст саме важких металів. У пробах, відібраних на ділянках бойових дій, вміст важких металів перевищував фонові значення в 15-30 разів.

Вона додає: через міграцію важких металів із ґрунту в підземні води забруднюється природне середовище за межами воєнної зони.

Найпростіший спосіб рекультивації земель, зазначає директор Інституту зернових культур Владислав Черчель, засипати всі вирви, утворені від снарядів та вибухів.

«Думаю, ви багато бачили таких картинок, де поле повністю зруйноване вибухами. Можна засипати ці ями. Іншого нічого не передбачається. Але ж залізо, яке там, це питання. І плюс — розмінування. Коли воно завершиться, ніхто не знає», — каже він.

За попередніми розрахунками Київської школи економіки, вартість обстеження земель із високим ризиком мінного забруднення та розмінування постраждалих територій оцінюється в $436 млн. Вартість подальшої рекультивації земель із пошкодженим родючим шаром ґрунту — у $39,6 млн дол., і цей процес займе десятиліття.

Нині українські території активно розміновують сапери. У середині червня кількість розмінованих територій уже становила 2 мільйони гектарів. Проте ще 30 мільйонів залишаються замінованими.

Реабілітація ґрунтів на місцях обстрілів полягає не лише в розмінуванні, а й в подальшому очищенні земель від інших хімічних залишків, які залишаються в ґрунті після війни. За словами Олексія Василюка, це можна зробити з використанням спеціальних видів рослин. Така технологія називається фіторемедіація. Це новий напрямок в науці. І Україна може стати його центром розвитку.