11 жовтня 2022, 10:42, Урожай

В сезоні-2023 площі під продовольчими культурами скоротяться на користь технічних, — прогноз

Про це повідомляє Mind.ua. Зазначається, що при цьому ситуацію на полях дуже складно звести до спільного знаменника. У різних областях вона неабияк відрізняється — у тому числі, за параметром стабільності. І хоча на 100% прогнозувати роботу не може ніхто, але господарства на заході країни демонструють велику впевненість — аж до готовності розширювати посівні площі.

Навіть якщо справдиться мінімальний прогноз обсягу врожаю в 55 млн тонн, він може виявитися відмінним результатом порівняно з майбутнім сезоном, перспективи якого починають акуратно аналізувати учасники ринку.

Скорочення посівних площ на тлі зменшення інтенсивності виробництва можуть генерувати обсяг врожаю, який був актуальний 10-15 років тому — 46 млн тонн або навіть менше.

«Цього обсягу все одно достатньо для покриття внутрішніх потреб України, особливо з урахуванням відтоку людей з країни. Однак зміниться і структура врожаю: продовольчі культури неминуче скоротяться на користь технічних. Це видно вже на прикладі осінньої посівної, де площі під ріпаком практично відповідають минулорічним, але відбувається скорочення посівів колосових зернових — пшениці та ячменю. Озима пшениця якщо й сіється, то з технологічною метою — на насіння, а не для споживання. Також цілком реально, що частина земель просто залишиться під паром», — зазначено в повідомленні.

Вперше обсяги експорту насіння гібридної кукурудзи перевищили обсяги його імпорту, — експерти

Читати

Наступного року найдраматичніше зниження площ відбудеться під кукурудзою, прогнозують учасники ринку. Ця культура дорога у виробництві та доопрацюванні, зберіганні, а ціни на кукурудзу залишають бажати кращого. При цьому технічні культури виглядають відносно привабливо за ціною, що забезпечить їм місце на полі.

Ще один чинник, який змінює перелік культур на українських полях та впливає на економіку України — перспективи експорту.

«Як і кому продати все те, що все ж таки виростимо? Повноцінний експорт — запорука та необхідна умова роботи українського АПК, більше половини обсягів продукції якого до війни скеровувалося на зовнішні ринки. Блокада портів не лише позбавила аграріїв виручки, а й призвела до затоварювання ринку та перевантаження потужностей», — йдеться у повідомленні.

Сухопутні західні кордони продовжують відігравати важливу і часом ключову роль у зовнішній аграрній торгівлі навіть після відкриття портів, що формує крен у географічній структурі експорту.

Основними ринками збуту української агропродукції останніми роками були чотири регіони: країни Азії, Європейського Союзу, Африки та СНД. У 2022 році спостерігається зростання вітчизняного агропродовольчого експорту лише до Євросоюзу, який випередив багаторічного лідера — Азію.

«Частка ЄС збільшилася з 28% минулого року до 52% цього року. За вісім місяців 2022 року європейські країни закупили українського продовольства на $7,029 млрд», — посилається видання на слова Миколи Пугачова, заступника директора ННЦ «Інститут аграрної економіки».

Наголошується, що європейський ринок «більш привітний» до українського ріпаку та соняшника. А ось кукурудзу та ячмінь переважно купував Китай, який став на невизначений час недоступним.

Хороша новина у тому, що обсяги експорту відновлюються. Так, за даними Державної митної служби, експорт продукції АПК у січні-серпні 2022 року склав $13,56 млрд. Це на $1,579 млрд — тобто на 10% — менше за відповідний показник за вісім місяців 2021 року. Частка агропроду в загальному експорті становить близько 47%.

У вересні за рахунок активізації морської торгівлі аграрний експорт ще більше розігнався і досяг довоєнних 7 млн тонн. На аграрні категорії у зовнішній торгівлі припало 62% вартості та 71% обсягу експорту.