Вчені дослідили взаємозалежність між урожайністю і кореневою системою у гороху і сочевиці

Про це повідомляє phys.org.

Додатковою мотивацією розпочати такі дослідження стала обмеженість знань про властивості кореневої системи порівняно до листкового апарату рослин.

Провідним автором нового дослідження стала дослідниця з Університету Саскачевана, (Канада) — Маріз Бурго. Метою дослідження було виявити зв’язки між кореневими системами та врожайністю сочевиці та гороху, вирощених у напівпосушливих районах. 

«Великий відсоток світового експорту сочевиці надходить із Північних Великих рівнин у США та Канаді. У цих напівпосушливих районах майже 4,5 млн га використовуються для вирощування гороху та сочевиці. Бурго та її колеги виявили, що найурожайніші сорти гороху та сочевиці мають різняться за структурою кореневої системи», — йдеться в повідомленні.

Наприклад, великі кореневі системи у сочевиці добре корелювали з високою врожайністю. Ситуація з горохом була складнішою. Найбільш врожайні сорти гороху, як правило, мали кореневі системи середнього розміру, що навело дослідників на думку, що ріст коренів у культури ймовірно залежить від вегетаційного періоду рослин. Зокрема, переважна частина кореневої маси гороху формується до цвітіння, оскільки після його настання вся енергія фотосинтезу спрямовуєтться на розвиток стручків.

Читати також: Гідрометцентр дає сприятливі прогнози на врожай-2022

Вчені припустили гіпотезу, що модель кореневої системи «глибока, але тонка» буде найбільш оптимальною для всіх культур у напівпосушливих районах. Ця ідея була взята на основі досліджень урожайності пшениці, у ході яких було визначено, що сорт пшениці з довгою, але помірно об'ємною кореневою системою краще пристосований до напівпосушливих регіонів. Вірогідно такий висновок був зроблений на підставі того, що глибока коренева система має кращий доступ до вологи в ґрунті. Водночас м’якість кореневої системи означала, що рослини не вкладали надто багато ресурсів у розвиток коріння на користь формування зерна.

«Ідея «глибокої, але тонкої» кореневої системи була дуже популярною, — пояснює Бурго. — «Ми продемонстрували, що це працює не для всіх культур».

Висновки Бурго підкреслили переваги вивчення кореневих систем сільгоспкультур, особливо в напівпосушливих районах, де води часто не вистачає. 

«Я думаю, що ми знаходимося на етапі, коли великий приріст урожайності в напівпосушливих регіонах відбудеться після того, коли ми проаналізуємо кореневі системи і зрозуміємо, як вони працюють», — каже вона.

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас

Дослідження проводилися в Північному центрі сільськогосподарських досліджень Університету штату Монтана. З 2017 по 2019 рр. дослідники сканували та вимірювали довжину коренів у 29 сортів гороху та 25 сортів сочевиці.

«Ми виявили, що між сортами гороху та сочевиці існує багато відмінностей у тому, скільки вони вкладають у розвиток кореневої системи», — каже Бурго.

Читати також: Площі під озимою пшеницею в Україні скоротяться

Наразі дослідники працюють над ідентифікацією генів у сочевиці та гороху, пов'язаних з з розвитком кореневої системи. За словами Маріз Бурго, потенційно це може змінити хід селекційних програм у створенні сортів гороху й сочевиці.

Переклад: SuperAgronom.com