Українські вчені дослідили вплив зрошення на чисельність клопа шкідливої черепашки

Результати дослідження оприлюднені у тезах доповіді «Вплив зрошення на чисельність клопа шкідливої черепашки в умовах центрального лісостепу україни» (автори Ф.С. Мельничук, С.А. Алєксєєва, О.В. Гордієнко, Інститут водних проблем і меліорації НААН України), опублікованій у збірнику матеріалів до конференції «Захист рослин: наукові здобутки та перспективи досліджень».

Автори передусім зазначають, що до регіонів із недостатнім та нестійким зволоженням належать 70% земельних угідь країни, тому зрошення є умовою стабільного виробництва продукції цієї культури.

Водночас насичення сівозміни зерновими злаковими культурами (кукурудза, озима пшениця) призводить до створення сприятливих умов для розвитку фітофагів і, відповідно, до збільшення їх чисельності та шкідливості на посівах озимої пшениці.

У фазу виходу рослин у трубку посіви заселяються та пошкоджуються клопом шкідливою черепашкою (КШЧ). За даними Інституту захисту рослин НААН України, пошкодження стебла культури цим шкідником може знизити урожайність на 50-54%.

Відмічено, що зрошення забезпечує подовження періоду вегетації зернових культур. Більша вологозабезпечність рослин та ґрунту покращують умови живлення фітофагів, сприяючи накопиченню необхідних для перезимівлі жирових резервів, підвищуючи плодючість імаго.

Науковці стверджують, що навесні заселення клопами зрошуваних і незрошуваних посівів пшениці відбувається майже одночасно, причому шкідника більше приваблюють розріджені та добре прогріті посіви. Накладання строків поливів на масові перельоти клопів-черепашок сприяють меншому заселенню ними полів.

Умови стресу, викликані посухою, негативно відображаються на стані посівів за звичайного вирощування пшениці та побічно впливають на поведінку шкідників, які трофічно пов’язані з рослинами. Відомо, зауважують автори роботи, що в посушливих умовах різко зростає витрата вологи рослин на випаровування. Це змушує клопів дотримуватися більш зволожених стацій.

Польові дослідження проводили за загальноприйнятими методиками впродовж 2015-2020 рр. в умовах Бориспільського р-ну, Київської обл. на посівах пшениці озимої.

В умовах Центрального Лісостепу України впродовж 2015-2020 рр. серед клопів за видовим складом переважав клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.). З інших видів клопів зустрічалися: маврський (Eurygaster maura L.), австрійський (Eurygaster austriaca Schrank) та інші.

Під час досліджень визначили, що середні показники чисельності личинок КШЧ в 2015-2020 рр. становили 0,7 та 2,7 екз./м² на посівах озимої пшениці без зрошення та 0,8-3,8 екз./м² при зрошенні. При цьому різниця становила 14,3-33,3%, залежно від погодних умов років досліджень. Так, у більш посушливі (ГТК=1,0-1,12) роки різниця між чисельністю фітофагів збільшувалася, у більш вологі (ГТК=1,43-1,7) — зменшувалася.

Встановлено, що найбільш доцільно застосовувати хімічні заходи захисту проти КШЧ у період фенофаз розвитку фітофага: відродження личинок — до початку окрилення клопів, тобто за середніх сум ефективних температур 203,9-451,5°С на посівах озимої пшениці без зрошення та 309,6-599,9°С — при зрошуванні.

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас