Агрокліматичні умови на Дніпропетровщині сприяють поліпшенню стану озимих культур

Про це інформує ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області.

Перша декада лютого характеризувалась відносно теплою погодою, опадами у вигляді мокрого снігу та дощу і туманами. Максимальна температура повітря підвищувалась до 3℃ тепла, мінімальна температура знижувалась до -6,1℃, середня становила -0,8℃.

Сума опадів за декаду становила 15 мм, або 100% норми. На кінець декади снігового покриву на сільськогосподарських угіддях не було. Промерзання грунту становило 27 см, відтавання — 9 см. Під час найбільшого похолодання мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння (3 см) знижувалась до 4℃ морозу і була незагрозлива для рослин озимих культур.

«Агрометеорологічні умови для перезимівлі озимих культур були задовільні. Розрахункова критична температура вимерзання у фазі кущення становила -14,9℃», — кажуть експерти.

Запаси продуктивної вологи під посівами озимих зернових культур у шарі грунту (0-100 см), залежно від попередника, становили 137-153 мм,— 96-108% норми.

 Читати по темі: Через перепад температур на Херсонщині гинуть озимі культури

Результати відбору монолітів озимої пшениці

За даними відрощування монолітів озимих зернових культур виявлено, що загибель рослин озимої пшениці у середньому становить 2%, максимально — 4%; загибель рослин озимого ячменю у середньому становить 3%, максимально — 6%. Також візуально виявлений незначний відсоток пошкоджених рослин, які відновляться під час весняної вегетації. Озимі перебувають переважно у фазі кущення у доброму та задовільному стані.

Мишоподібні гризуни

Підвищення температури повітря у І декаді лютого було поступовим, тому танення снігового покриву відбувалось повільно та не спричинило тривалого застоювання талої води на сільськогосподарських угіддях. Загибель житлових нір спостерігається переважно у низинах.

На посівах озимої пшениці гризуни заселили 36% обстежених площ, середня чисельність — 1 кол./га з 1,4 житлової нори, максимально — 2 кол./га з 3 житловими норами (на крайових смугах). Загибель житлових нір у середньому становила 7%.

Шкідниками заселено 37% обстежених площ посівів озимого ріпаку, середня чисельність — 1 кол./га з 1,3 житлової нори, максимально — 2 кол./га з 3 житловими норами (на крайових смугах). Загибель житлових нір — 7%.

На посівах багаторічних трав гризуни виявлені на всіх площах, середня чисельність — 1 кол./га з 1,8 житлової нори, максимально — 2 кол./га з 4 житловими норами. Загибель житлових нір — 5%.

На неорних землях середня чисельність колоній гризунів становила 2 кол./га з 2,5 житлової нори, максимально — 4 кол. з 5 житловими норами. Загибель житлових нір у середньому становила 4%.

Дізнавайтесь вартість обладнання Variant Irrigation: з урахуванням державної програми компенсації