Науковець розповів, коли не треба використовувати добрива: економія фінансів

21 квітня 2021, 08:00

632

Фото: SuperAgronom.com

Добрива

Найбільші витрати в технологіях вирощування відводяться системі добрив. Вони залишаються найвпливовішим чинником підвищення урожайності культур. Але багато аграріїв не приділяють належної уваги фактору необхідності використання добрив, витрачаючи при цьому гроші «на вітер».

Про це розповів Сергій Хаблак, д-р. біол. наук, начальник відділу впровадження та моніторингу технологій у рослинництві агрохолдингу A.G.R. Group, йдеться у матеріалі «Деякі підходи до оптимізації застосування добрив».

«Внесення добрив ефективне, коли рівень забезпечення ґрунту елементами живлення середній або нижче середнього. При цьому при підвищеному рівні забезпечення ґрунту приріст врожаю від добрив майже не спостерігається», — наголошує пан Сергій.

Тобто вносити основні, стартові та інші добрива потрібно включно до середнього рівня забезпеченості ґрунту елементами живлення, коли економічний ефект від їх внесення буде найбільший. У випадку, коли вміст елементів живлення у ґрунті більше середнього, вносити добрива не бажано через зменшення або припинення приросту урожаю.

Читати по темі: Раціональне застосування добрив. Як не витрачати зайвого

«Як відомо, на різну урожайність потрібна неоднакова кількість опадів і добрив. В середньому із значним спрощенням у розрахунках для отримання 1 тонни зерна пшениці потрібно 100 мм опадів, на 1 тонну зерна кукурудзи — 50 мм опадів, на 1 тонну сої і соняшнику — 200 мм опадів», — підкреслив науковець.

За його словами, азоту після опадів відводиться друге місце серед факторів, що визначають урожайність культур. Фактори погоди і азоту в сумі забезпечують більше 50% загального врожаю. У посушливий рік погода істотно обмежує реакцію культур на застосування азоту.

«Більшість азотних добрив дуже рухливі у ґрунті, а фосфорні і калійні добрива слабо рухливі. При цьому в ґрунті необхідно зменшити рухливість і втрату азотних добрив, але збільшити мобільність і доступність фосфорних і калійних. Норма внесення мінерального азоту орієнтовно становить з розрахунку 15 кг/га д.р. азоту на 1 тонну зерна для родючих ґрунтів і 20 кг/га д.р. азоту на 1 тонну зерна на бідних ґрунтах», — зауважив фахівець.

Більш детально про особливості внесення добрив читайте у блозі автора.