Експерт розкрив особливості боротьби з шкідниками полів: моніторинг та знищення

Про це розповідає Володимир Салієнко, менеджер із розвитку продуктів компанії FMC, йдеться у матеріалі «Сучасні піретроїди у системах захисту: особливості та ефективність».

Експерт зазначає, що посівам шкодять як багатоїдні шкідники — лучний метелик, совка-гамма, саранові, личинки жуків-коваликів та мідляки, тощо, так і специфічні. Зерновим культурам в Україні шкодять понад 300 видів тільки специфічних комах й інших тваринних організмів. Найбільш небезпечними шкідниками є група ґрунтових фітофагів, хлібні клопи, особливо шкідлива черепашка, хлібні жуки, хлібна жужелиця, злакові мухи, злакові попелиці, стеблові хлібні пильщики, трипси, озима совка, гризуни й інші. Щодо ріпаку, втрати урожаю від прихованохоботників можуть становити до 55%, дещо менше  від ріпакового квіткоїда — в межах 20%-25% втрат урожаю припадають на інших шкідників.

Для ефективного контролю шкідників потрібно знати їхню фенологію, особливості живлення та поведінки, екологічні особливості та економічні пороги шкодочинності. Посіви озимої пшениці та інших колосових зернових обстежують у фазі весняного кущення з метою встановлення динаміки заселення їх шкідниками та необхідності хімічних обробок.

Обліковують попелиць восени та навесні на сходах озимих і ярих злакових культур, а зимуючі популяції — у кінці жовтня і ранньої весни. Перший облік проводять у фазі повного кущення ярих зернових і на початку виходу в трубку озимої пшениці. У фазі початку цвітіння озимої пшениці проводять другий облік щільності злакових попелиць, підраховуючи їх на колоссі. На полі, незалежно від його площі, відбирають 20 проб, кожна з яких складається з 5 колосків. Хімічні обробки проводять за щільності попелиць 8-10 у фазі цвітіння зернових та 25-30 на колос у фазі молочної стиглості.

Система спостережень за хлібними клопами передбачає кілька обстежень посівів та місць зимівлі шкідників. У фазах формування зернівки і початку молочної стиглості обліки проводять, визначаючи заселеність на м2. У разі небезпечної щільності шкідників визначають доцільність обробок.

Посіви обробляють за щільності 1-2 дорослих клопа, або 10 личинок на 1 м². Для посівів, з яких планується одержати кондиційне зерно твердих, сильних або цінних пшениць за нижчого рівня заселення. П’явиці — заселення посівів жуками збігається з початком фази виходу в трубку озимих і повним кущінням ярих. У цей час обліковують їх щільність. Хімічні обробки посівів, особливо насіннєвих ділянок твердих сортів, доцільні, коли щільність жуків сягає 40-50 особин/м² або понад 3-5 личинок на 1 м². Щодо соняшника , то моніторинг геліхризової та бурякової попелиць (ЕПШ 150 екз. На 10 рослин при заселенні 10%), гусениць лучного метелика подібні до моніторингу на інших культурах.

ЕПШ ріпакового пильщика — 10 екз. на 100 рослин у фазу сходів, або 20 у фазу розетки, ріпакового квіткоїда — 300 екз. на рослину в фазу бутонізації. Як сказано вище, квіткоїд другий за втратами урожайності, а тому при появі перших особин на рослину вимагає застосування хімічних заходів контролю.

Детальніше про захист посівів від шкідників читайте у матеріалі «Сучасні піретроїди у системах захисту: особливості та ефективність».

Інсектицид Вантекс®

для захисту посівів ріпаку і пшениці від шкідників