Науковці НААН розкрили особливості підживлення посівів озимих культур

За даними ДУ Інститут зернових культур НААН на деяких посівах спостерігається частковий некроз листових пластинок (10-25% від загальної вегетативної маси). Величина ушкодження надземної частини залежить від сортового складу, норми висіву насіння та фази розвитку рослин.

Як правило, листковий апарат у рослин з настанням тепла швидко регенерує і не впливає на показники врожайності, але в умовах поточного року, коли відновлення активної вегетації озимих зернових культур затримується, це може негативно позначитися на продуктивності рослин на окремих посівах, зокрема, за пізніх строків сівби та на недостатньо підживлених азотними добривами площах.

Читати по темі: Деякі підходи до оптимізації застосування добрив

Тому, за рекомендацією науковців Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН весняний догляд за посівами необхідно починати з визначення густоти рослин на час відновлення весняної вегетації та їх загального розвитку.

«При визначенні критеріїв пересіву (підсіву) потрібно враховувати попередника, рівень родючості грунту, стан його зволоження, стан рослин та сорт. Якщо наявність на квадратному метрі посіву не менше 200-250 розкущених рослин, а у фазі «2-3 листки» — 320-350 рослин з усіма ознаками життєздатності такі посіви варто залишити. За таких умов може сформуватися 450-525 продуктивних пагонів, що дасть можливість отримати 45-65 зерен на рослині, за маси 1000 зерен — 32-38 г отримаємо біологічний врожай на рівні 5,8-6,5 т/га», — наголошуються фахівці НААН.

За їх словами, перша норма внесення азоту має бути достатньою і максимально ранньою, що сприятиме швидкій регенерації листкової поверхні та дасть старт утворенню додаткових пагонів. Найголовніше завдання — якомога ефективніше використати зимову вологу, яка з наростанням температури буде швидко втрачатись. Особливо це стосується внесення сухих гранульованих форм азотних добрив.

З метою одержання високої врожайності та якості зерна потрібно вносити сірку. Кількість сірки можна розрахувати за співвідношенням 1/8 до загального виносу азоту, тобто якщо загальна потреба 210 кг азоту/га, то сірки потрібно 210/8=26 кг/га. Сірку можна внести у вигляді сульфату магнію гранульованого або кристалічного (30% сірки) = 90 кг/га або сульфату амонію (21% азоту та 24% сірки) — 26/0,24=110 кг/га. Азот, фосфор, калій, сірка, магній, кальцій — 6 основних елементів для озимих культур.

Прояв дефіциту сірки схожий до нестачі азоту, оскільки ці елементи входять до складу білків. Проте, за дефіциту азоту першими починають відмирати старі листки (реутилізація в молоді органи), а за нестачі сірки — молоді листки, оскільки зі старих органів цей елемент не реутилізується.

«Для проведення першого ранньовесняного підживлення доцільно використовувати аміачну селітру, КАС тощо. Небажано планувати використання при цьому підживленні сечовини — при низьких температурах азот з цього добрива повільно засвоюється рослинами і має значні втрати», — підкреслюють науковці.

Також вони наголосили, якщо внести амідну форму азоту, що міститься в карбаміді, на сухе поле з вітром і сонцем, ефекту не буде, втратимо азот у вигляді аміаку. Адже дуже важливо, щоб карбамід одразу розчинився і рівномірно розподілився на верхньому шарі ґрунту.

Необхідно пам’ятати, що амідна форма азоту для кореневого живлення — це азот «на завтра», тому карбамід відмінне добриво для полів, де пшениця вже розкущилася.

Нестабільні погодні умови з коливанням температур та опадами дещо затримали сівбу ярих культур, але в багатьох господарствах південних областей, за можливості, проводили сівбу ранніх культур, боронували посіви озимих культур, культивували з боронуванням зяб, вносили добрива та виконували інші необхідні роботи.

Мінеральні добрива

Вся інформація про мінеральні добрива