Фахівці НААН розповіли, як екстремальні заморозки вплинули на розвиток культур

Для озимих зернових культур, переконані у Інституті землеробства НААН, короткочасне зниження температури не стало екстремальним, хоча стресу рослинам завдало. За даними наукових досліджень, озимі зернові культури здатні витримувати короткочасні пізньовесняні заморозки від -4 до -8°С. Зниження їх урожайності від весняних приморозків можливе лише за умови коли на цей період озимі культури сформували колос.

На час заморозків озимі зернові культури на Київщині знаходились у фазі трубкування, тож короткочасне зниження температури повітря, яке відбулося 10-11 травня не повинно мати негативного впливу на продуктивність цих культур. Однак така погода, поряд з недостатнім забезпеченням ґрунту продуктивною вологою дещо стримує їх ріст і розвиток.

«Для зняття негативної дії пізньовесняних приморозків посіви озимих зернових культур поряд з запланованими технологічними операціями можна обробити  стимуляторами росту. Вони посилюють обмінні процеси в рослинах, підвищують їх стійкість до несприятливих погодних умов (нестача вологи в ґрунті, підвищення або зниження температури), сприяють додатковому використанню закладеного в них потенціалу та поліпшенню якості зерна. Проте необхідно зазначити, що ефект від застосування стимуляторів росту у більшій мірі проявляється на середніх і високих фонах удобрення», — радять співробітники Інституту.

Що стосується ярих колосових культур, то зниження температури істотно не вплинуло на стан посівів. Незначне ушкодження листя могло відмічатися у частині регіонів, проте вузол кущення зберігається, тому рослини після потепління продовжать вегетацію. У регіонах, де відмічено незначне ушкодження рослин цих культур, необхідно провести додаткове підживлення посівів азотними добривами, а також обробити рістстимулюючими препаратами, радять фахівці.

А от для рослин кукурудзи яка відзначається підвищеною вимогливістю до тепла, такий температурний режим був екстремальним. Частина площ під кукурудзою, що були посіяні до 1 травня може потребувати пересіву, оскільки рослини знаходились у фазі 3-5 листків. Надземна вегетативна маса таких рослин переважно повністю загинула. Кукурудза, що посіяна після 1 травня, знаходиться у фазі проростання насіння і лише починає сходити, тому суттєвої шкоди таким посівам низькими температурами завдано не було.

Вимоглива до тепла і соя, вона не переносить заморозки як на початкових етапах розвитку, так і в подальшому. Зниження температури повітря до 1-3ºС, яке спостерігали у ніч із 10 на 11 травня, на площах, які були посіяні до 5 травня, призвело до часткової загибелі посівів. До пересіву таких площ необхідно підходити виважено, враховуючи відсоток зрідження агроценозу. Якщо зрідження посівів складає більше 30% від заданої густоти — такі посіви пересівають.