Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Агрофірма на Запоріжжі експериментально доводить ефективність рідких добрив
Фото: SuperAgronom.com
Рідке комплексне добриво «УТК ХімАльянс»
В агрофірмі «Гуляйпільське» на Запоріжжі вже багато років експериментують із системою живлення сільськогосподарських культур. Від традиційних гранульованих міндобрив тут поступово переходять до рідких комплексних. І вже побачили ефективність такого переходу — мінімум 0,5 т/га прибавки урожайності на пшениці та соняшнику.
Про це в інтерв’ю Kurkul.com розповів головний агроном ПП «СП Гуляйпільське» Віталій Кірієнко.
«Спочатку наша система живлення складалася або з сульфату амонію, або з аміачної селітри. Потім ми перейшли на «дробне» внесення, тобто спочатку вносимо селітру, а другий раз «годуємо» озиму пшеницю КАС-32. Вносили його в різних пропорціях — від 50 до 120 кг. Норми коригуємо залежно від того, скільки є вологи в ґрунті, який сезон загалом, чи є опади та в якій кількості, яка фаза розвитку рослин», — розповідає Віталій.
Якщо пшениця слабенька, то в підприємстві намагаються «підтягнути» її, вносячи більше КАС. Якщо пшениця розвинена і їй треба не так багато поживних речовин під час наливу колоса, то добрив додається менше.
«Працювали на полях із різними попередниками. Один експеримент — сівба озимої пшениці по стерні. Другий експеримент — сівба пшениці після озимого ріпаку. Поле було розділене навпіл: живлення на одній частині проводили за класичною схемою, на іншій — із застосуванням рідких комплексних добрив. Основною вимогою були однакові витрати на обох частинах полях. Різниця становила від 0,4 до 0,5 т/га в порівнянні з простими мінеральними добривами», — додав Віталій.
Читати по темі: Сульфат амонію для осіннього живлення культур: переваги та ефективність.
Незважаючи на те, що в товарних посівах рідкі добрива компанією досі не застосовуються, експерименти, що проводяться на площі близько 200 га дають позитивні результати. Саме тому керівництво вбачає доцільність глобального переходу на РКД.
«Наступного року будемо орієнтуватися на погодні умови. Наразі точно розраховуємо на те, щоб вносити під посів соняшнику та озимої пшениці. Можливо, задумаємося над тим, щоб переобладнати для цієї операції свою техніку», — резюмував Кірієнко.
За його словами, в майбутньому «Гуляйпільське» буде організовувати й інші експеримент, адже щороку «УТК ХімАльянс» випускають на ринок нові марки добрив із різним вмістом азоту, фосфору, сірки.
Читайте також
Ukravit планує побудувати завод із виробництва мінеральних добрив потужністю сотні тисяч тонн на рік
Скільки бору потрібно озимому ріпаку для формування кореневої шийки: розповіли фахівці
В Україні обговорюють створення підземних сховищ добрив і ЗЗР у сусідніх країнах
OSTCHEM у жовтні збільшив ціни на аміачну селітру на 900 грн/т
Матеріали до теми
