Житомирщина поступово відроджує льонарство

Про це пише видання Baker Tilly.

Однією з основних проблем галузі  олійного льону є відсутність заводів для переробки: всі олійні підприємства зайняті соняшником, ріпаком, соєю. Через це аграріям доводиться експортувати насіння, що призводить до втрати потенціальних прибутків. Вирощування льону-довгунця взагалі переживає стагнацію. Посівні площі цього виду льону, який використовують у текстильній промисловості, за останні 25 років зменшились аж у 85 разів! Це пов’язано з тим, що переробка льону на волокно потребує додаткових затрат, на які агропідприємства не готові.

Відродженням льонарства на Житомирщині займається аграрна компанія «Зоря». З приходом у 2013 році нової власниці підприємство вже за рік досягло кращого в регіоні врожаю олійного льону та змогло налагодити прямий експорт продукту. Загалом у Житомирській області усього за три роки вдалося збільшити посіви олійного льону в десять разів: з 320 га до майже 3 тис. га.

Тим, хто планує вирощувати льон, експерти радять врахувати ряд особливостей цієї рослини:

• Льон потребує частих сівозмін: не можна висаджувати цю рослину на одному місці більше трьох років поспіль. Повернутися до тих самих площ можливо лише через 5–7 років. Якщо не дотриматись цієї вимоги, урожай може загинути ще під час сходів. Причиною такого явища є так звана «льоновтома»: у ґрунті накопичується шкідлива мікрофлора.
• Для засівання льоном найбільше підходять землі, де перед цим росла озима пшениця чи овес після картоплі. До речі, для пшениці льон є бажаним попередником, він підвищує її врожайність на 10 %. В сівозміні льоном можна замінити ярий ріпак.
• Що стосується підживлення ґрунту, то для такої культури краще підходять органічні добрива, а саме розмолотий пташиний послід, який потрібно вносити восени. З азотними добривами слід бути обережними: льон до них дуже чутливий. Надлишок азоту при вологій погоді може викликати вилягання стеблостою, а за умов посухи льон піддасться підгорянню.