Карликова сажка пшениці (Карликовая головня)

Ознаки ураження

За зовнішніми ознаками хвороба схожа з твердою сажкою. У хворих рослин виявляються симптоми карликовості, вони дуже кущаться, утворюючи до 30 стебел і більше. Довжина таких стебел, як правило, в 2-4 рази менша ніж у здорових рослин. Уражений колос щільніший, ніж при зараженні твердою сажкою, вкорочений, а колоскові луски розсунуті так, що колосся виглядає пір'ястим. Іноді колосся не виходить з піхви верхнього листка, у деяких випадках на високому агрофоні спостерігається галуження колоса. У колосі замість зерна утворюються дрібні сажкові мішечки з заокругленим верхнім конусом і маленьким відростком. Хвороба зустрічається вогнищами, здебільшого по краях полів, біля доріг, лісосмуг та узлісь. Уражені посіви практично не дають врожаю.

Біологія збудника

Теліоспори кулястої форми, діаметром 19-27 мкм, з добре вираженою сітчастістю. На поверхні теліоспор є драглистий безбарвний шар, товщина якого 1,5-4 мкм. Колір теліоспор темно-коричневий, у масі чорний, але серед них є близько 8% безбарвних (гіалінових) розміром 17-23х12-22 мкм з гладенькою оболонкою.

Теліоспори зберігають життєздатність 7-9 років. Проростають після дозрівання під поверхнею грунту, але дуже повільно (протягом 30-50 діб), причому не всі. Для проростання та утворення інфекційного міцелію їм необхідна температура від 0 до +5 ˚С протягом 3-5 тижнів та слабке освітлення (гіалінові можуть проростати у темряві), доступ повітря і тривала вологість верхнього шару грунту при зниженій температурі.

Збудник системно розвивається в інфікованій рослині і досягає зав’язі. По мірі розвитку міцелій в колосі трансформується в темні щільні фрагменти, з яких в подальшому формуються теліоспори. У період збирання пшениці сажкові мішечки руйнуються, теліоспори заспорюють насіння та осипаються на ґрунт. Спори карликової сажки проростають тільки на поверхні ґрунту.

Умови поширення

Джерелом інфекції може бути заспорене насіння, ґрунт. Резерваторами інфекції можуть бути дикі злаки.

Зараження озимої пшениці відбувається у поверхні ґрунту в момент появи сходів і до початку виходу в трубку. Особливо інтенсивне воно на слабокислих, нейтральних і малолужних грунтах. При неглибокому загортанні насіння рослини уражуються частіше, ніж при глибокому. 

Заходи захисту

Високоефективними заходами є дотримання сівозміни, відмова від дуже ранніх строків посіву, протруювання насіння (Венцедор, Діксіл Ультра), знищення злакових бур’янів – резерваторів інфекції.