Ознаки ураження
Хвороба характеризується появою на верхній стороні листя, стеблах і бобах білуватого павутинистого або борошнистого нальоту. Пізніше він ущільнюється, сіріє, на ньому у вигляді чорних цяток з'являються склероції - плодові тіла гриба.
Уражені борошнистою росою листки мають меншу асиміляційну поверхню, стають крихкими. При сильному розвитку гриб може викликати значний недобір урожаю — 15% і більше.
Біологія збудника
Патоген розвиває поверхневу грибницю, на якій формується конідіальна стадія. Трохи пізніше тут же розвиваються клейстотеції. Навесні з них викидаються сумки з сумкоспорами, що розносяться повітряними потоками і заражають рослини.
Клейстотеції кулястої форми з численними незабарвленими придатками. Діаметр 62 - 180 мкм. У клейстотеції буває 4-8 еліптичних сумок, у кожній з яких така ж кількість одноклітинних сумкоспор розміром 19-25 х 9-14 мкм. Конідії бочкоподібні, одноклітинні, 25-30 х 8-10 мкм, зібрані в ланцюжки. Протягом розвитку патоген проходить дві стадії - анаморфну (рід Oidium) і телеоморфну (сумчасту).
Умови поширення
Поширення гриба відбувається конідіями за допомогою вітру, дощу і комах. Оптимальні умови для проростання конідій – 18-22 оС та відносна вологість 60-80%.
Зимує патоген у вигляді клейстотеціїв на опалих рештках уражених рослин.
Конідії — основне джерело розповсюдження інфекції. Саме їх утворення надає ураженим органам характерний для цього захворювання «борошнистий» вигляд.
Заходи захисту
1. Глибока зяблева оранка та повне заорювання рослинних решток, які є джерелом інфекції.
2. Дотримання сівозміни.
3. Обприскування в період вегетації (Імпакт К).