Бура гниль картоплі (Бурая гниль картофеля)

Ознаки ураження

Перші ознаки ураження хвороби на картоплі з’являються у фазу цвітіння — початку формування бульб. Це в’янення частини стебла або однієї сторони листка з втратою тургору вдень та з відновленням його вночі. Рослини раптово в’януть, листки жовтіють і зморщуються, а черешки листків і стебла поникають. Але за швидкого в’янення колір листя майже не змінюється, а лише пізніше стає бурим. Типовою ознакою для бурої гнилі є характерне потемніння судин провідної системи від світло-жовтого до інтенсивно-коричневого кольору. На поперечних зрізах судини мають бурий колір, а під час сильного розвитку при надавлюванні  з них витікає тягуча брудно-бура рідина. При витримуванні зрізу інфікованого стебла у воді спостерігається спонтанне витікання білого чи світло-жовтого бактеріального слизу. Таке виділення є характерною ознакою бурої гнилі й не зустрічається в інших бактерій-патогенів картоплі.

При розрізі уражених бульб картоплі видно потемніння судинних пучків. Уражене судинне кільце має сірий, інколи бурий колір. Вічка уражених бульб стають темно-червоними або коричневими.

Біологія збудника

Клітини бактерії  R. Solanacearum — це короткі, грам-негативні палички, з’єднані попарно або в короткі ланцюжки, розмір їх 0,5х1,5 мкм, спор не утворюють. Колонії на картопляному агарі маленькі, неправильно круглі, гладенькі, сірі, які поступово темніють внаслідок виділення меланіну. Вірулентні колонії слизисті, мають слабо виражений рожевий центр і світлі краї, колонії авірулентних культур — округлі, темно-червоні зі світлими краями.

Умови поширення

Джерелом інфекції збудника є ґрунт, уражені рослинні рештки і насіннєві бульби.

У бульби нового врожаю бактерія потрапляє через пошкодження на коренях і стеблах, а також через вічка і столони. Розповсюдженню хвороби в польових умовах сприяють комахи та нематоди.

Природне поширення R. solanacearum повільне і відбувається на обмеженій відстані. Більша частина міжнародного поширення зумовлена морськими перевезеннями насіннєвої картоплі та інших рослинних вантажів, що призначені для подальшого розповсюдження. Зараженість бульб картоплі може бути прихованою, а відтак — найімовірнішою причиною занесення захворювання в нові регіони розповсюдження.

Заходи захисту

1. Не висаджувати картоплю на заражених ґрунтах; висаджувати здоровий посадковий матеріал.

2. Обробляти бульби перед садінням бактеріальними препаратами (Планриз).

3. Дотримуватись сівозміни.

4. Викопувати повністю стиглу картоплю, просушувати її.

5. Насіннєві бульби восени озеленити.

6. Вирощувати стійкі сорти.