Загальний опис
Біла іржа – карантинне захворювання хризантем. Гриб викликає ураження частіше листя, рідше стебел і квітів. Захворювання проявляється спочатку у вигляді невеликих яскраво-зелених або блідо-жовтих плям по обидва боки листа. З часом вони збільшуються в розмірах, стають яскраво-жовтими й втисненими в центрі. Спочатку плями яскраво-жовті або рожеві, пізніше стають білими й опуклими. Дуже уражені листки усихають, закручуючись донизу, рослина при цьому виглядає ніби обпалена. При сильному ураженні захворювання може проявлятися на приквітниках і стеблах.
Рослини-живителі
Основним живителем є хризантема великоквіткова (Dendranthema grandioflorum) особливо уражуються сорти, які культивуються садівниками та широко вирощуються в теплицях. Можуть уражуватись інші рослини роду дендрантема (Dendranthema).
Морфологія
Телейтопустули розташовані з нижнього, а інколи й з верхнього боків листка. Мають від рожево-світло-коричневого до білого забарвлення, діаметром 2-4 мм. Телейтоспори на ніжках до 45 мкм завдовжки, світло-жовтого кольору. За формою вони від видовжених до видовжено-булаво-подібних, дещо стиснуті, 30-45x13-17 мкм, з тонкими стінками завтовшки 1-2 мкм, верхівки товстіші, 4-9 мкм. Базидіоспори склоподібні, дещо викривлені. За формою вони від широко-еліпсоїдних до веретеноподібних, 7-14x5-9 мкм.
Біологія
P. horiana - високоспеціалізований паразит без проміжних живителів. Ураження відбувається базидіоспорами, які розвиваються з телейтоспор. Проростання телейтоспор відбувається за температур від 4 до 30-35°С, оптимальна температура - 17-28°С. Для проростання телейтоспор, як і базидіоспор, необхідна висока відносна вологість повітря (понад 90%) або наявність крапельної вологи. Телейтоспори проростають, утворюючи мікроскопічні трубки, у яких знаходяться 4 ниркоподібні базидіоспори, які, в свою чергу, відокремлюються й розсіюються в повітрі з краплинами води чи повітряними потоками.
Базидіоспори, підхоплені вітром чи краплинами води, потрапивши на рослинні тканини, відразу починають проростати, утворюючи численні склоподібні міжклітинні гіфи та внутрішньоклітинні гаусторії. Базидіоспори оточені тонкою оболонкою і є надзвичайно чутливими до зневоднення. За відносної вологості повітря нижче 80% вони гинуть уже через 5 хвилин, при 81-90% - через 60 хвилин.
Телейтоспори в пустулах на листках залишаються життєздатними до 8 тижнів за відносної вологості повітря 50% або менше. При більшій за 50% вологості в сухому або вологому компості життя телейтоспор скорочується до 3 тижнів. При зимівлі на поверхні листків рослини, в умовах відкритого ґрунту, збудник витримує від -12 до -22°С. Інкубаційний період, зазвичай, триває 7-14 днів, а при певних умовах до 8 тижнів.
Ознаки пошкодження
На листках: листки уражуються з обох боків. На верхній частині листка з’являються плями від блідо-зеленого до жовтого кольору, діаметром до 5 мм. З часом центри цих плям стають коричневими й некротичними. З нижнього боку листка можна спостерігати випуклі воскові пустули (теліі) від світло-жовтого до рожевого кольору. Пізніше, при утворенні базидіоспор, пустули стають білими й опуклими. Іноді на верхньому боці листка можна спостерігати утворення телейтопустул. Хворі листки часто закручуються донизу. Дуже уражені листки передчасно відмирають, а рослини мають вигляд обпалених.
На прицвітниках і стеблах: інколи з’являються соруси, якщо рослини сильно уражені.
На квітках: іноді спостерігається зараження у вигляді некротичної крапчастості з випадковими пустулами.
Шляхи розповсюдження
На великі відстані збудник поширюється при перевезенні інфікованих рослин: живців, тепличних або кімнатних хризантем у горщиках, зрізаних квітів. На менші відстані (до 900 м) спори можуть поширюватися ізохорним шляхом (повітряними потоками). Обов’язковою умовою при цьому повинна бути підвищена відносна вологість повітря (понад 90%), дощ. Місцем резервації збудника можуть бути рослинні рештки, які зберігаються на поверхні ґрунту, одягу, взуття, засобах обробітку. На забруднених об’єктах інфекція може зберігатися до 8 тижнів. Розсіювання спор у тепличних умовах може відбуватися також краплинами води. Переносниками захворювання можуть бути комахи.
Фітосанітарні заходи
Садивний матеріал хризантем повинен надходити з районів, які регулярно обстежуються і визнані вільними від P. horiana протягом 3 місяців перед відправленням. Збудник також повинен бути відсутнім у найближчій місцевості навколо місця виробництва. Для зрізаних квітів достатньо візуального обстеження. Після первинного інспектування садивний матеріал підлягає перевірці на виявлення прихованого зараження в інтродукційно- карантинних розсадниках протягом 3 місяців.