Загальний опис

Біла іржа – карантинне захворювання хризантем. Гриб викликає ураження частіше листя, рідше стебел і квітів. Захворювання проявляється спочатку у вигляді невеликих яскраво-зелених або блідо-жовтих плям по обидва боки листа. З часом вони збільшуються в розмірах, стають яскраво-жовтими й втисненими в центрі. Спочатку плями яскраво-жовті або рожеві, пізніше стають білими й опуклими. Дуже уражені листки усихають, закручуючись донизу, рослина при цьому виглядає ніби обпалена. При сильному ураженні захворювання може проявлятися на приквітниках і стеблах.

Рослини-живителі

Основним живителем є хризантема великоквіткова (Dendranthema grandioflorum) особливо уражуються сорти, які культивуються садівниками та ши­роко вирощуються в теплицях. Можуть уражуватись інші рослини роду дендрантема (Dendranthema).

Морфологія

Телейтопустули розташовані з нижньо­го, а інколи й з верхнього боків листка. Мають від рожево-світло-коричневого до білого забарвлення, діаметром 2-4 мм. Телейтоспори на ніжках до 45 мкм завдовжки, світло-жовтого кольору. За формою вони від видовже­них до видовжено-булаво-подібних, де­що стиснуті, 30-45x13-17 мкм, з тонки­ми стінками завтовшки 1-2 мкм, вер­хівки товстіші, 4-9 мкм. Базидіоспори склоподібні, дещо викривлені. За фор­мою вони від широко-еліпсоїдних до веретеноподібних, 7-14x5-9 мкм.

Біологія

P. horiana - високоспеціалізований паразит без проміжних живителів. Ураження відбувається базидіоспорами, які розвиваються з телейтоспор. Проростання телейтоспор відбуваєть­ся за температур від 4 до 30-35°С, оптимальна температура - 17-28°С. Для проростання телейтоспор, як і базидіоспор, необхідна висока відносна вологість повітря (понад 90%) або на­явність крапельної вологи. Телейтоспори проростають, утворюючи мікро­скопічні трубки, у яких знаходяться 4 ниркоподібні базидіоспори, які, в свою чергу, відокремлюються й розсі­юються в повітрі з краплинами води чи повітряними потоками.

Базидіоспори, підхоплені вітром чи краплинами води, потрапивши на рос­линні тканини, відразу починають про­ростати, утворюючи численні склопо­дібні міжклітинні гіфи та внутрішньо­клітинні гаусторії. Базидіос­пори оточені тонкою оболонкою і є над­звичайно чутливими до зневоднення. За відносної вологості повітря нижче 80% вони гинуть уже через 5 хвилин, при 81-90% - через 60 хвилин.

Телейтоспори в пустулах на листках залишаються життєздатними до 8 тиж­нів за відносної вологості повітря 50% або менше. При більшій за 50% воло­гості в сухому або вологому компос­ті життя телейтоспор скорочується до 3 тижнів. При зимівлі на поверхні лист­ків рослини, в умовах відкритого ґрун­ту, збудник витримує від -12 до -22°С. Інкубаційний період, зазвичай, три­ває 7-14 днів, а при певних умовах до 8 тижнів.

Ознаки пошкодження

На листках: листки уражуються з обох боків. На верхній частині листка з’являються плями від блідо-зеленого до жовтого кольору, діаметром до 5 мм. З часом центри цих плям стають коричневими й некротичними. З ниж­нього боку листка можна спостеріга­ти випуклі воскові пустули (теліі) від світло-жовтого до рожевого кольору. Пізніше, при утворенні базидіоспор, пустули стають білими й опуклими. Іно­ді на верхньому боці листка можна спостерігати утворення телейтопустул. Хворі листки часто закручуються дони­зу. Дуже уражені листки передчасно відмирають, а рослини мають вигляд обпалених.

На прицвітниках і стеблах: інко­ли з’являються соруси, якщо рослини сильно уражені.

На квітках: іноді спостерігається зараження у вигляді некротичної крап­частості з випадковими пустулами.

Шляхи розповсюдження

На великі відстані збудник поши­рюється при перевезенні інфікованих рослин: живців, тепличних або кім­натних хризантем у горщиках, зріза­них квітів. На менші відстані (до 900 м) спори можуть поширюватися ізохор­ним шляхом (повітряними потоками). Обов’язковою умовою при цьому по­винна бути підвищена відносна воло­гість повітря (понад 90%), дощ. Міс­цем резервації збудника можуть бути рослинні рештки, які зберігаються на поверхні ґрунту, одягу, взуття, засобах обробітку. На забруднених об’єктах інфекція може зберігатися до 8 тижнів. Розсіювання спор у тепличних умо­вах може відбуватися також крапли­нами води. Переносниками захворювання можуть бути комахи.

Фітосанітарні заходи

Садивний матеріал хризантем по­винен надходити з районів, які регу­лярно обстежуються і визнані віль­ними від P. horiana протягом 3 міся­ців перед відправленням. Збудник та­кож повинен бути відсутнім у найближ­чій місцевості навколо місця виробни­цтва. Для зрізаних квітів достатньо ві­зуального обстеження. Після первин­ного інспектування садивний матеріал підлягає перевірці на виявлення при­хованого зараження в інтродукційно- карантинних розсадниках протягом 3 місяців.