Біологічні особливості

Рослина може бути токсичною для худоби тварин через наявність нітратів у листках. Щириця Палмера має тенденцію до поглинання надлишкового ґрунтового азоту, і якщо його вирощувати на занадто удобрених ґрунтах, він може містити надмірний вміст нітратів навіть для людини. Як і шпинат, і багато інших листя зелені, листя амаранту також містять щавлеву кислоту, яка може бути шкідливою для людей, які мають проблеми з нирками, якщо вживати їх в надлишку.

Амарант вважається загрозою найбільш конкретно для виробництва бавовняних та соєвих культур. У багатьох місцях рослина розвинула стійкість як мінімум з 2006 року до гліфосату, застосовуваного гербіциду широкого спектру дії. Паровина, стійка до гліфосату, не тільки домінує на бавовняних полях, але й має широкий вплив на інші культури та виробництво.

Поширення

Батьківщиною рослини є південний захід США та північ Мексики. Листя, стебла та насіння амаранту, як і у інших амарантів, їстівні та високопоживні. Щириця Палмера колись широко культивувався і ївся корінними американцями по всій Північній Америці. Інші споріднені види амарантусів вже тисячі років вирощуються як посіви для зелені та насіння в Мексиці, Південній Америці, Карибському басейні, Африці, Індії та Китаї.