Соняшник одеської селекції від Віктора Бурлова: доступний, якісний, продуктивний
Перший український високоолеїновий гібрид соняшнику, стійкий до імі-гербіцидів та 7 раси вовчка соняшникового, з’явився на ринку ще рік тому. А ще через рік матимемо на ринку ВО-гібрид, стійкий одразу до вовчка, трибенурон-метилу та імі-гербіцидів.
Як створюються сучасні українські гібриди, що можуть сміливо конкурувати з найкращими витворами світової селекції? SuperAgronom.com дізнавався про це на полях ТОВ АПФ «Флора», власником якої є Віктор Васильович Бурлов, професор, доктор біологічних наук, селекціонер зі світовим ім’ям та автор кількох десятків чудових гібридів соняшнику.
Наприкінці серпня у Біляївському районі Одеської області, де розміщені селекційні площі ТОВ АПФ «Флора», Віктор Бурлов продемонстрував гостям свого Дня поля «внутрішню кухню» створення нових гібридів.
«Селекцією я займаюся вже близько 50 років. Тривалий час працював у Селекційно-генетичному інституті, очолював відділ селекції та насінництва олійних культур. З часом створив власну невелику фірму, а з Інститутом довелося розпрощатися. Лише через одне серджуся на директора: якби він звільнив мене раніше, я до цього часу встиг би зробити набагато більше», — посміхається Віктор Васильович.
«Флора», створена у 1997 році, сьогодні налічує усього 4 постійних працівників. Для сівби та збирання урожаю запрошують ще 4-5 сезонних робітників.
«Маємо комбайн Sampo 130 (ширина жатки 1,8 м), яким збираємо всі ділянки. Маємо також сівалку, перероблену власними силами під наші потреби. Власне, це сівалка СУПН-8, повністю нами перероблена. Наскільки мені відомо, у інших селекційних господарствах чи інститутах часто сівба проводиться вручну, а в нас людей мало, потрібно було механізувати процес. Ця наша сівалка може висівати 50 насінин і менше. Сіємо невеличкими пакетиками, у яких відраховано рівно по 50 насінин. Трактор повинен їхати при цьому дуже повільно, аби рівномірно усе висіяти», — розповіла Алла Фєдосєєва, директор підприємства.
Селекційне поле ТОВ АПФ «Флора» займає площу близько 10 га та поділене на три блоки: на першому розмножують чоловічі форми, на другому – материнські. На третьому випробовують близько 1000 гібридних комбінацій.
«Тут на площі 4 га у триразових повторюваннях випробовуються біля 1000 гібридних комбінацій. Гібриди проходять випробування 3 роки. І якщо за цей час трапиться одна вдала комбінація, це буде дуже добре. Якщо ж 2-3 комбінації вийдуть вдалими — я буду просто щасливий. Тобто вдалий гібрид створюється не один рік. І якщо я вже його створив, то лише через 5 років він потрапить у виробництво. Тобто селекціонеру потрібно хоча б 100 років жити, аби втілити у життя усі свої напрацювання», — каже Віктор Бурлов.
Селекціонер пояснює, що дворазового повторювання для випробування може виявитися замало: просіви чи ще якісь випадкові фактори можуть вплинути на результат. А 4 повторності, каже він, то вже зайва витрата насіння та площі.
«Що стосується ліній розмноження чоловічих та материнських форм, у мене близько 10 тисяч ізоляторів на чоловічих формах і близько 8 тис. ізоляторів на материнських. Кожен ізолятор ретельно обстежується, аналізується. Це велика робота, але вона потрібна, якщо хочеш створювати дійсно якісну селекцію. Усі чоловічі лінії я роблю стійкими до несправжньої борошнистої роси, до найбільш зараз вірулентної 730 раси. Материнські лінії — стійкими до вовчка. Оцінку стійкості я проводжу у штучних умовах, бо в умовах поля не завжди можна отримати науково достовірні результати. А найкращим індикатором урожайності я вважаю посуху. У цьому році погода мені дуже допомогла: посуха тривала і значна, і я можу оцінити свої гібриди у екстремальних умовах та побачити, які з них варті уваги. Крім того, усі гібриди я обов’язково перевіряю на олійність та вміст олеїнової кислоти. Маю для цього SpinLock, пристрій, що за 40 секунд визначає ці показники. Таких пристроїв в Україні наразі лише три: один у мене і два у лабораторії компанії Syngenta», — розповідає Віктор Васильович.
А далі він показує нам своє виробниче поле, на якому росте гібрид соняшника Флорімі — той самий перший український високоолеїновий гібрид, стійкий до імі-гербіцидів.
«Ви стоїте зараз на посівах гібрида Флорімі, його урожайність практично не відрізняється від урожайності топових гібридів іноземної селекції. Але вихід олії у Флорімі вище на 2-3%. В умовах без ізоляції цей гібрид дав трохи більше 70% олеїнової кислоти, тобто в ізоляції цей показник буде на рівні 80-82%. Але вже третій рік у сортовипробуванні є наш новий гібрид Трибьют, який має 90% і вище олеїнової кислоти, є стійким одночасно до імі-гербіцидів та трибенурон-метилу, має стійкість до 730 раси несправжньої борошнистої роси та 7 раси вовчка соняшникового», — ділиться Віктор Бурлов.
І пояснює, чому останнім часом робить акцент саме на високоолеїнові гібриди: вже через кілька років, вважає фахівець, ніхто не купуватиме гібриди, які не матимуть 90% олеїнової кислоти та не матимуть генетичної стійкості до основних шкодочинних факторів.
«Усі, хто зараз створює традиційні гібриди, займаються марною працею. Аби бути успішним, селекціонер повинен бачити хоча б на 5 років вперед та ставити перед собою конкретні завдання, щоб бути конкурентним на ринку насіння», — підсумовує селекціонер.
Він упевнений, що попереду ще багато цікавої роботи, вже свій найкращий гібрид, яким би можна було найбільше пишатися, Віктор Бурлов, за його словами, ще не створив.
Олена Басанець, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
