Шкода та приховані втрати від кукурудзяного метелика

При цьому одні обіцяють стійкість лише від вилягання,  інші наголошують на толерантності до ураження гусінню, а деякі виробники все частіше рекомендують хімічний або біологічний контроль кількості стеблового метелика під час вирощування гібридів кукурудзи.

Оскільки більшість сучасних гібридів кукурудзи мають стебло з міцною механічною тканиною, процент вилягання стебел на полях, викликаний пошкодженням гусінню, досить малий і не завдає труднощів під час збирання врожаю. Саме це і вводить в оману сільгоспвиробників, які вважають питання вирішеним і не витрачають надалі на боротьбу зі стебловим метеликом ані часу, ані сил.

Хибність думки полягає в тому, що життєдіяльність гусені всередині стебла є причиною не тільки прямих втрат (від ламкості стебел) під час збирання врожаю, а й низки інших прихованих втрат.

Гусінь, пошкоджуючи стебла і качани, перешкоджає здоровому протіканню обмінних процесів, що, у свою чергу, позначається на врожайності гібридів, а також створює осередки розвитку фузаріозу та пліснявих грибів (фото 2).

Необхідність визначення обсягів прихованих втрат від гусені стеблового метелика і стала причиною проведеного дослідження на промислових посівах різних гібридів кукурудзи у  Котелевському районі Полтавської області у 2015–2016 роках. При цьому визначали процент заселення шкідником кукурудзи та вагу зерна з уражених та неуражених рослин. Дослідження проводилося за допомогою стандартної методики (Щепетільнікова, 1968 р). Досліджували по 150 рослин з трьох сторін поля, починаючи з 10–15 метрів від його краю. Масу насіння з кожного качана перераховували на 14% вологість. За основу розрахунків брали густоту посівів 70 тис. рослин/га.

Визначення заселення кукурудзи стебловим метеликом

З таблиці 1 помітно, що всі гібриди кукурудзи, з тією чи іншою інтенсивністю, були уражені гусінню стеблового метелика. У деяких гібридів ураженість рослин сягала 56%. Подорожуючи, ми декілька разів зупинялися перед демонстраційними посівами кукурудзи. Вабили мальовничі плакати різних виробників насіння. Ми не змогли утриматися, щоб не визначити заселеність рекламованих посівів гусінню стеблового метелика. Цифри за обрахунку суттєво не відрізнялися від наведених у таблиці №1. В господарствах, де кукурудза є монокультурою, ми зустрічалися з ураженням, яке сягало 96–98% . Жахливе видовище!

Таблиця 1. Ураженість гібридів кукурудзи гусінню стеблового метелика. Полтавська область, Котелевський район, 2015–2016 роки.

Окрім показників заселеності метеликом, важливіше значення має з’ясування прихованих обсягів втрат урожаю, викликаних шкідником внаслідок живлення рослинами. Зерно з кожного качана було зважене, перераховане на вологість 14%, і ось що ми отримали…

Таблиця 2. Ураження і приховані втрати від пошкодження кукурудзи стебловим метеликом. Полтавська область, Котелевський р-н, 2015–2016 роки.

Визначаючи втрати, ми брали вартість кукурудзи у 4000 грн/т. Ціна останнім часом несуттєво коливається, тому ми не ставили конкретну цифру на визначений час. Результати вийшли досить переконливими. Приховані втрати сягали 7680 грн/га. Ми намагалися бути максимально об’єктивними, і дослідження проводили, щоб отримати уявлення про реальні обсяги втрат у польових умовах на сучасних гібридах, які зараз активно вирощуються.

Прочитавши цю статтю, кожен зможе визначити ураженість кукурудзи стебловим метеликом на власних полях і визначити доцільність боротьби з ним.

Досвід показує, що стебловий метелик поширений всюди, але осередками. На території одного району можна спостерігати досить неоднорідну картину. Від поодиноких уражених  рослин із відсутністю необхідності активної боротьби з цим шкідником на одних полях до перевищення економічного порогу шкодочинності в декілька разів у сусідньому господарстві, всього за якихось 15 км.

Думаємо, що викладена інформація змусить багатьох замислитись про можливість значних втрат від стеблового метелика. Уважніше поставитися до оцінки стану своїх полів, і своєчасно спланувати та вжити захисних заходів задля отримання більш високого врожаю.

 Успіхів Вам!

Леонід Колєсніков , кандидат біологічних наук

Олександр Васильєв, директор ТОВ «Біосервіс Плюс»