Озимий ріпак: підвищуємо рентабельність вирощування за рахунок розумного підживлення
Вже кілька років озимий ріпак залишається найбільш високорентабельною культурою. За даними "Урожай Онлайн 2020" валовий збір ріпаку у 2020 році становив 2,55 млн. Сталий попит на щорічний врожай та його переробку, експортний потенціал і, як результат, рентабельність вирощування ріпаку за даними Інституту олійних культур складає більше ніж 200%.
З агрономічної точки зору ріпак – гарний попередник, який позитивно впливає на фізико-хімічні властивості ґрунту. Він покращує його фітосанітарний стан щодо кореневих гнилей зернових колосових культур та різного роду плямистостей на 15-20%. За рахунок специфіки ризосфери та кореневого обміну речовин ріпак збільшує кількість розчинних форм фосфору, посилює накопичення органічних речовин в орному шарі, покращує аерацію ґрунту.
Звичайно у фокусі уваги агровиробників, в першу чергу, шкідники та хвороби. У боротьбі з ними відпрацьовуються технології захисту та використовуються надійні ЗЗР, завдяки яким можна отримати високі врожаї. Тому інколи система живлення відходить на другий план, що може значно вплинути на врожайність.
Спеціалісти команди ALFA Smart Agro знають, як не тільки зберегти генетичний потенціал цієї культури, а й підвищити рентабельність виробництва ріпаку з осіннього періоду.
Живлення озимого ріпаку: що, скільки і коли
Під час підготовки до посіву ріпаку виникає дуже багато запитань, серед яких:
- Скільки та які елементи живлення потрібні ріпаку?
- Коли їх краще вносити та в якому співвідношенні?
- Як правильно керувати позакореневими підживленнями?
Потреби ріпаку в елементах живлення. Аналізуючи різні джерела, можна узагальнити наступні показники потреби макро, мезо- та мікроелементів на формування 1 т основної й побічної продукції озимого ріпаку (табл.1):
Далі – чиста математика. Але в більшості випадків під час розрахунку губиться один важливий показник – коефіцієнт засвоєння мінеральних добрив. Це ні в якому разі не розрахунково-балансовий метод, тим не менше, використання цього коефіцієнту робить розрахунки більш точними, а внесення елементів живлення ефективнішим. Так, коефіцієнт засвоєння N становить 0,3-0,4; P – 0,15-0,25; К – 0,1-0,25 в залежності від ґрунтово-кліматичних умов.
Коли та в якому співвідношенні необхідні елементи живлення?
Варто зазначити, що вносити більше добрив – це не означає отримати кращий результат. Головна задача при розробці системи живлення – забезпечити оптимальне співвідношення елементів для формування високоякісного врожаю озимого ріпаку. Неможливо одночасно при посіві внести всі необхідні елементи у повному обсязі. В залежності від фаз розвитку, динаміка споживання основних елементів живлення корелюється в різних співвідношеннях, на які варто також звернути увагу (рис. 1):
Норми внесення мінеральних добрив залежать від багатьох факторів, серед яких основними є:
- попередник;
- родючість ґрунту та його агрохімічні показники;
- програмований рівень врожайності.
Активність споживання елементів живлення коливається навіть в залежності від способу основного обробітку ґрунту та обраного типу добрива (табл.2).
Тому при виборі технології та механізму живлення необхідно враховувати дуже багато факторів та пам’ятати, що нераціональне використання добрив може призвести не тільки до відсутності ефекту, але й спричинити негативні наслідки.
Насіння ріпаку особливо цінне за рахунок вмісту білків та жирів. Як головні мінеральні складові білку, азот і сірка мають найважливіше значення. Азот є основою формування вегетативної маси та високої продуктивності посівів. Серед різних форм азотних добрив рекомендовані для осіннього застосування аміачні, а для весняного – аміачно-нітратні форми. Проте, за недостатнього рівня фосфорно-калійних добрив, ефективність азотних добрив різко зменшується. А надмірне азотне живлення в осінній період посилює накопичення води в тканинах, погіршує процес загартування рослин. Підвищити ефективність засвоєння мінеральних добрив та зимостійкість ріпаку допоможе внесення мікродобрив по вегетації.
Для розкриття генетичного потенціалу врожайності ріпаку фахівці компанії ALFA Smart Agro радять застосовувати мікродобрива:
Яке значення ці мікроелементи мають на розвиток рослин та рентабельність вирощування культури розкажемо далі.
Як правильно керувати позакореневими підживленнями?
Правильно скерувати рослину до ефективної віддачі врожайності через застосування позакореневих підживлень – одне із найскладніших питань «дієтології» рослин. Внесення позакореневих підживлень у більшості випадків реалізується шляхом «на який елемент живлення найкраще реагує культура». Для того, щоб обрати елементи живлення чи їх комбінацію, необхідно враховувати безліч біохімічних процесів, що відбуваються у рослині, та розуміти, що будь-якими позакореневими підживленнями не варто зловживати. Адже часто в несприятливих умовах позакореневі підживлення можуть нівелювати докладені зусилля господарів, спричинивши зворотну реакцію рослин – зниження врожайності.
Щоб зробити позакореневе живлення максимально ефективним, міжнародний інститут живлення рослин (IPNI) пропонує концепцію 4R, принципи якої:
- RIGHR SOURCE. Вибір правильного виду та форми добрив.
- RIGHT RATE. Вибір правильної кількості добрив.
- RIGHT TIME. Правильний час та фаза внесення.
- RIGHT METHOD. Вибір вдалого способу внесення.
Розуміння цієї концепції, знання фізіології та біохімії живлення дозволяє команді професіоналів ALFA Smart Agro створювати та пропонувати інноваційні та високоякісні продукти.
Відповідаючи на питання «Які позакореневі добрива необхідно використовувати на озимому ріпаку?», варто врахувати, що несприятливі погодні умови можуть критично вплинути на доступність та засвоюваність елементів живлення з ґрунту. При виборі продуктів також необхідно орієнтуватися на результат, якого ми хочемо досягти за рахунок позакореневих підживлень. Тут допоможуть знання біохімії рослин та властивості окремих елементів.
З моменту проростання важливим є розвиток кореневої системи. Враховуючи морфологію кореневої системи, основною задачею в осінній період є сприяння росту коріння вглибину ґрунтового профілю, що надзвичайно важливо в умовах посухи, яка спостерігається останніми роками. Для розвитку кореневої системи ріпаку потрібен фосфор. Коли під час посіву було внесено достатню кількість фосфорних добрив, але вони не засвоюються достатнім чином, стимулювати поглинання фосфору можна за рахунок марганцю.
Відомо, що озимий ріпак вимагає нейтральної реакції ґрунтового розчину для оптимального розвитку. Це дуже важливий показник, адже при кислому середовищі коренева система ріпаку погано розвивається, що ускладнює засвоєння води та поживних речовин, особливо фосфору, калію, магнію та кальцію. Кисле середовище також впливає на нормальне засвоєння азоту в амонійній формі!
Проте, нажаль, в оптимальній реакції (при pH 6,5 ) різко знижується доступність марганцю для ріпаку, а тому посіви, що розвиваються на нейтральних та лужних ґрунтах будуть потребувати додаткового внесення цього елементу. Окрім того, марганець активує численні ферменти та окисно-відновні ланцюги, значно впливає на утворення хлорофілу та процес фотосинтезу.
Застосування НАЙС Марганець у нормі 1,0-1,5 л/га дозволяє стимулювати процеси метаболізму, підвищити рівень засвоєння азоту та фосфору, сприяє накопиченню важливої для перезимівлі аскорбінової кислоти, яка позитивно впливає на стійкість культури до різких перепадів температур.
Відомо, що для нормальної перезимівлі ріпак має сформувати достатньо розвинену кореневу шийку (10 мм) та накопичити відповідну в ній кількість цукрів.
Сприятиме утворенню нових молодих клітин, їхній диференціації, а також запобігатиме утворенню дуплистостей НАЙС Бор. Доступна форма боретаноламіну в нормі 1 л/га забезпечує ефективне засвоєння бору, активізує ростові процеси та нормальне формування кореневої шийки. Бор стимулює утворення полісахаридів та їх накопичення в кореневій шийці, а тому застосування НАЙС Бору може підвищувати вміст цукрів в кореневій шийці на 3-4%, що, покращить зимостійкість на 5-5,5%. А ось нестача бору в осінній період призводить до розтріскування кореневої шийки та стебла навесні та сприяє поширенню захворювань.
Важливим є факт, що бор при низькій вологозабезпеченості та високих температурах не засвоюється з ґрунту в необхідній кількості, тому застосування борних продуктів позакоренево є чи не найнеобхіднішим в осінній період.
На відміну від інших елементів живлення, бор є нерухомим в рослині, тому застосовувати його позакоренево бажано дробово та з інтервалом 10-14 днів в залежності від інтенсивності технології. Бор є дуже спорідненим з кальцієм, а тому таке застосування борних добрив сприятиме поглинанню кальцію з ґрунту. Це підвищить міцність клітинних стінок, стимулюватиме розвиток кореневої системи. На легких ґрунтах поліборатні форми легко промиваються та є малодоступними. А тому на піщаних ґрунтах особливо рекомендовано застосувати НАЙС Бор дворазово!
При інтенсивному вирощуванні озимого ріпаку значну роль відіграють азот, сірка та молібден. Незважаючи на невелику потребу в молібдені, значення цього елементу живлення надзвичайно важливе. Він входить до складу нітратредуктази – ферменту ефективного засвоєння азоту. Під час навіть прихованої нестачі молібдену в рослинах, азот у вигляді мінеральних форм не буде ефективно засвоєний рослинами. Значна кількість нітратних форм азоту потребує більшої кількості нітратредуктази – відповідно збільшує потребу в молібдені, нестача якого призводить до унеможливлення зведення нітратів до амонійної форми.
Сірка – це основа формування білкових молекул та засвоєння азоту. Тому задля отримання високих врожаїв рекомендуємо застосовувати спеціально розроблене добриво НАЙС Олійні в нормі 0,5-2,0 л/га. Даний продукт має оптимальне співвідношення необхідних елементів живлення та забезпечує ріпак життєво важливими мікроелементами в осінній період.
Застосування позакореневих підживлень є «ювелірною справою» розумних агрономів. Продукти НАЙС – надійний інструмент в управлінні позакореневим підживленням озимого ріпаку, який чудово поєднується з ефективними системами захисту посівів (продукти абсолютно сумісні в баковій суміші з фунгіцидами Тезис та інсектицидом Залп).
Добрива НАЙС® – це виключна точність у роботі кожного елементу!
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
