Регулятори росту: застосування на ріпаку та важливість термінів

Застосування регуляторів росту на ріпаку

Рістрегуляція — один із базових елементів вирощування озимих культур. 

«На ріпаку озимому обов’язково потрібно проводити осінню рістрегуляцію для формування до входу в зиму рослин із потужним стрижневим коренем (8-10 мм у діаметрі), 6-8 листками та не витягнутою точкою росту, яка найбільше може страждати в зимовий період. Також можлива обробка навесні для покращення гілкування», — зазначив Володимир Салієнко, фахівець із розвитку препаратів компанії FMC.

Спеціаліст додає, що в деяких випадках, якщо відмовитися від застосування морфорегуляторів, втрати можуть становити до 100%, тобто ріпак просто вимерзає. Шкода на ріпаку озимому через відсутність або неправильну рістрегуляцію полягає саме в ризику неперезимівлі ріпаку або у пошкодженні рослин після відновлення вегетації.

Віталій Брашован, менеджер із розвитку агротехнологій центрального і східного регіону компанії LNZ Group зазначив, що озимий ріпак вирощувати без ретардантів дуже-дуже проблемно, оскільки він сіється в різні терміни, тож аграрії повинні мати оптимально розвинуту рослину для того, щоб вона перезимувала. 

«В Україні деякі господарства сіють озимий ріпак в ультраранні терміни (кінець липня, а інші — аж до 15-20 вересня. Ретарданти повинні бути, для того щоб агроном керував фазою розвитку, і фазою входження в зиму рослин», — розповів Віталій Брашован.

Якщо не працювати ретардантами по озимому ріпаку та посіяти в ранні терміни, він просто переросте і не перезимує.

«Використання морфорегуляторів на озимому ріпаку восени — це дуже важливий технологічний елемент. Навіть за пізніх термінів сівби внесення їх є доцільним, оскільки існує ймовірність, що рослини ріпаку будуть недорозвиненими. Саме для активізації та стимуляції росту, кращого розвитку кореневої системи й формування оптимальної кореневої шийки і потрібне внесення Карамба® Турбо. Крім того,  важливо не тільки у якій фазі розвитку ріпак увійде в зиму, але також і те, яку підземну частину він встигне сформувати. Адже оптимальна сформована точка росту та гарно розвинена коренева система оберігають посіви ріпаку від вимерзання і допомагають зберегти накопичену в них енергію», — підсумували спеціалісти компанії BASF.

Періоди застосування регуляторів росту рослин

Ретарданти впливають на гормональний баланс рослин і вимагають усвідомленого та відповідального застосування відповідно до рекомендованих норм і строків внесення. Визначаючи норми внесення, необхідно враховувати високорослість культури й сорту, схильність до вилягання, а також норму мінеральних добрив.

За словами агронома ТОВ «АГРО ЕКСПЕРТ», головним завданням морфорегуляції на ранніх строках сівби є вплив на формування потужної кореневої системи рослин та стримування переростання  культури до оптимальної фази, яка буде найсприятливішою для перезимівлі.

«Терміни застосування регуляторів росту залежать від терміну посіву. Ранні посіви ріпаку потребують більш ранньої рістрегуляції, від особливостей сорту чи гібриду, його енергії початкового росту, а також від погоди. Зрозуміло, що якщо погодні умови посушливі, то рослини повільніше розвиватимуться, і якщо випадає достатня кількість опадів — навпаки. Норми застосування, зазвичай, залежать від фази розвитку, тобто кількості листків на рослинах ріпаку. Наприклад, норма Імпакт® Т для застосування у фазу 3-4 листки становить 0,5-0,6 л/га, для 5-6 листків —  0,9-1,0 л/га», — зазначив Володимир Салієнко, фахівець із розвитку препаратів компанії FMC.

Фахівці компаній-виробників зазначають, що сьогодні багато господарств використовують ретарданти на своїх посівах у декілька етапів. Це пов’язано з тим, що застосовуючи регулятори росту як на початку виходу в трубку, так і по

прапорцевому листку, ми досягаємо укорочення розвитку стебла на різних етапах розвитку рослин. Внесення регуляторів росту по прапорцевому листку найбільш ефективно зменшує довжину соломини рослин. Саме поєднання двох цих заходів дає можливість максимально скоригувати висоту рослин і зміцнити по всій довжині стебла соломинку. За рахунок цього ми гарантовано уникаємо вилягання посівів, здатні утримати рослину в вертикальному положенні, тож оптимізуємо мікроклімат в самому посіві. В результаті отримуємо збереження урожаю і підвищення продуктивності посіву загалом.

«На ріпаку озимому рістрегуляцію потрібно починати проводити з фази 3-4 листків. Часто існує потреба провести обробку також в фазу 5-6 листків. На озимих зернових рістрегуляція зазвичай припадає на весну і проводиться від фази кущіння до фази появи прапорцевого листка. Але є також практика застосування ретардантів на озимих зернових і в осінній період. Така обробка, насамперед, покликана сприяти накопиченню цукрів у вузлі кущіння та кращому розвитку кореневої системи», — додав фахівець із розвитку препаратів компанії FMC.

Також, за словами спеціаліста FMC, обробки регуляторами ріпаку на ранніх строках сівби — це обов’язковий елемент. Адже, залежно від сортових особливостей, ріпак вимагає суми активних температур (САТ) в межах 7000С для формування потужних рослин. Та якщо сходи були отримані, наприклад, на початку серпня, то показник САТ буде суттєво вищим, а тому є велика загроза переростання. 

«За пізніх строків сівби рослини, оброблені морфорегуляторами в рекомендованих нормах, не сповільнюються в розвитку. Дія ретардантів, насамперед, направлена на скорочення висоти органів, потовщення кореневої шийки та збільшення накопичення цукрів. Випадки, коли посіви заходили в зиму недорозвиненими саме через застосування рістрегуляторів, виникали, коли була застосована завелика доза препарату, який повністю зупиняв розвиток рослин або ж були стресові умови для розвитку рослин. Тому важливо дослухатися до рекомендацій виробників ЗЗР та насіння, звертати увагу на розвиток посівів, зовнішні умови», — додав Володимир Салієнко.

Читати по темі: Проект Антикарантин

Усі експерти погодилися з тезою, що відмова від регуляції росту та фунгіцидного захисту в осінній період може негативно вплинути на формування врожайності та й на перезимівлю ріпаку загалом. Адже з допомогою морфорегуляції досягається

 можливість розкрити потенціал гібриду, зробити стійкішими рослини до несприятливих погодних умов і захистити рослини від хвороб, зокрема фомозу, від якого втрати урожаю можуть сягати до 60%. Використання регуляторів росту з фунгіцидною дією в посівах ріпаку є обов’язковим і невід’ємним елементом технології вирощування ріпаку для захисту, збереження та підвищення врожайності ріпаку.

За пізніх термінів сівби існує висока ймовірність, що основна культура увійде в зиму слабо-розвиненою. Зазвичай в подібних випадках спостерігається відставання розвитку кореневої системи, слабке або відсутнє кущення (у зернових колосових) та недостатнє накопичення пластичних речовин перед зимівлею. Фахівці компанії «Агротехносоюз» рекомендують в таких випадках застосовувати стимулятори росту. Доцільно розпочати вже з передпосівної обробки насіння препаратами до складу яких входять солі гумінових кислот, гіберелін, екстракт морських водоростей або фульвові кислоти. 

«Наприклад, у сезоні 2019-2020 через пізні посіви в господарстві на Кіровоградщині було вирішено провести експеримент — стимулювати проростання насіння пшениці озимої та обробити препаратом Фульвітал Плюс в нормі 0,6 л/т. Врожайність в кінці сезону склала на контролі 3 т/га, а на досліді — 3,2 т/га. Тобто прибавка від обробки насіння цим препаратом склала 0,2 т/га», — додав Євгеній Вовненко, агроном компанії «Агротехносоюз». 

Поради агрономам

Олександр Карнаух, продакт-менеджер з мікродобрив групи компаній «Агро Експерт»   рекомендує обробляти насіння Вітазимом в нормі 0,5 – 1,0 л/т у поєднанні з YaraTera REXOLIN ABC в нормі 100 – 150 г/т. Він зазначає, що брасиностероїди в поєднанні з вітамінами, амінокислотами та мікроелементами стимулюють розвиток кореневої системи, стійкість рослин до несприятливих факторів. YaraTera REXOLIN ABC забезпечить проростки комплексом надважливих мікроелементів.

«На сьогодні в Україні наявні ранні посіви ріпаку, які уже перебувають у фазі 4-5 листків, але їхні площі невеликі. На одних площах уже проводилась морфорегуляція, на інших — ні. Такі поля вимагають особливої уваги. На мою думку, там буде доцільна повторна рістрегуляція. Проте на більшій кількості посівних площ посів відбувся в другій половині серпня. Рослини ріпаку наразі перебувають від фази сім’ядоль до фази 3-4 листків. Поля ріпаку, який має 3-4 листки, потребують внесення фунгіцидів з ретардантною дією, наприклад, Імпакт® Т. А на посівах зі слабшим розвитком рослин потрібно планувати обробку й очікувати оптимального строку застосування препарату», — додав Володимир Салієнко, фахівець із розвитку препаратів FMC.

Спеціалісти компанії BASF наголошують, що в роботі з морфорегуляторами важливий творчий підхід, який базується на науково-обґрунтованій стратегії їхнього застосування й знанні біології культури.

«Застосування морфорегуляторів є обов’язковим елементом інтенсивної технології вирощування зернових культур в умовах достатнього забезпечення посівів вологою, елементами мінерального живлення та наявності інтегрованого захисту від бур’янів, хвороб і шкідників. Слід враховувати оптимальний температурний режим для внесення морфорегуляторів», — додають спеціалісти компанії BASF. – Також, потрібно уникати використання регуляторів росту за браку вологи та елементів мінерального живлення, та коли рослина знаходиться «в стресі».

Щодо використання Карамба® Турбо на ріпаку восени, то її можна застосовувати навіть від +5 °С, що є великою перевагою у порівнянні до препаратів на основі тільки азолів (для яких потрібна вища температура для роботи).