Весняне боронування: чи потрібно щороку закривати вологу? Думки та поради експертів
Весна цього року почалася аж занадто швидко, і більшість регіонів вже не просто провели передпосівний обробіток ґрунту, а й розпочали посівну. Та в центральних і північних регіонах тільки нещодавно почали або починають заходити у поля з технікою. Тож, мабуть, саме час поговорити про ранньовесняне боронування ґрунту для закриття вологи.
Чи дійсно це потрібна технологічна операція? Чи, можливо, вона вже стала певною традицією, від якої час відмовлятись? А якщо боронування для закриття вологи таки потрібне, то як саме його краще проводити? На ці запитання відповіли експерти компаній-виробників сільськогосподарської техніки.
Закриття вологи — пережиток минулого?
Сьогодні багато прогресивних українських аграріїв приглядаються до закордонного досвіду вирощування сільгоспкультур, переймають певні технології, впроваджують вдома те, що побачили за кордоном. Саме так до нас прийшли no-till, strip-till, вертикальний обробіток ґрунту, окремі технології захисту рослин тощо.
Існують навіть спеціальні агротури, у ході яких аграрії мають змогу оглянути зарубіжні господарства та придивитись до методів їхньої роботи.
«У США ніхто ніколи не практикує закриття вологи. Коли ми розказуємо, що в Україні, щоб закрити вологу, навесні розпушують верхній шар, то співробітники місцевих університетів дивуються і зазначають, що це проти всіх їхніх правил. За словами американських експертів, наші аграрії, «закриваючи» таким способом вологу, втрачають її: за кожен прохід будь-якою ґрунтообробною технікою ґрунт втрачає як мінімум 10 мм вологи. Проте українські агрономи це практикують. У американських фермерів актуальний дренаж, а не закриття вологи. А ось вже на сході Канзасу, тобто там, де у них випадає менше ніж 200 мм опадів, вони нічого не будуть без поливу сіяти», — розповів Роман Гринишин, директор та засновник компанії Travelite, що саме займається організацією подібних турів.
То що ж, боронування для закриття вологи — це застаріла технологічна операція, яка лише шкодить? І тепер потрібно переймати в американських колег ще й відмову від такого боронування?
«Весняне закриття вологи — це якраз-таки необхідна операція. За зиму ґрунт влягається і у ньому утворюється безліч капілярів, які ми і маємо зруйнувати, проводячи так звану операцію з закриття вологи. Так, при цьому підсохне верхній шар ґрунту, приблизно 2 см, який ми розпушимо, але при цьому ми збережемо вологу в нижніх шарах ґрунту. Тобто, іншими словами, — не провівши дану операцію, ми можемо втратити вологу в профілі ґрунту до 50 см. Можливо, американські експерти і частково праві. Але точнішим буде визначення: закриття вологи проводять там, де стоїть питання дефіциту вологи, і де потрібно турбуватись про її запаси і збереження. От якраз Україна останні років 10-15 вже точно потрапила в перелік цих країн (більшості країн Європи, наприклад, це може менше стосуватись, або й взагалі не стосуватись — там дощі йдуть через день, відповідно, і дана операція не потрібна)», — каже Володимир Олексієнко, торговий представник компаніі BEDNAR в Україні.
Схожу думку висловили і в компанії «Оріхівсільмаш».
«Закриття вологи — це найважливіша операція, але вона повинна бути проведена своєчасно та грамотно. Оскільки у нас, особливо на півдні, значний дефіцит вологи, закриття вологи може врятувати врожай. Однозначно треба розпушувати верхній шар ґрунту на глибину 2 -3 см. Знищуючи капіляри, які можуть підіймати та випаровувати вологу з глибини до 70см. При цьому ґрунт насичується атмосферним азотом та киснем. Знищуються бур’яни на стадії «білої нитки» . практично вся Європа, Казахстан, РФ та багато інших країн проводять схожі операції, якщо поля не на штучному зрошуванні. Але навіть при зрошенні треба підтримувати верхній шар ґрунту пухким для насичення його киснем та азотом, боротьби з бур’янами», — зауважили представники «Оріхівсільмаш».
Експерт з компанії Lemken підкреслив, що, перш ніж брати на озброєння закордонний досвід та поспішати відмовлятися від закриття вологи, потрібно врахувати усі фактори: і кількість опадів, і загальну технологію обробітку ґрунту.
«Тут слід порівняти технології обробітку ґрунту американськими експертами і нашими аграріями. Закордонні колеги навряд чи використають на своїх полях плуги, які є першопричиною появи такого терміну як «закриття вологи» у нас. Після зяблевої оранки є потреба у руйнуванні капілярів, що зменшує випаровування вологи, та створенні оптимальної структури ґрунту для посіву. Тут слід згадати не тільки про класичні зубчаті борони, а й про передпосівні культиватори. Компанія Lemken пропонує 2 можливі передпосівні комбінації на вибір. Перша — Систем-Корунд — навісний легкий агрегат для раннього виходу в поле, друга — Систем-Компактор — навісний/причіпний культиватор для передпосівного обробітку на глибину від 2 см. Завдяки більшій кількості робочих органів, а ніж у попереднього, маючи більшу масу, він здатен якісно підготувати ґрунт як для посіву буряка та моркви, так і всього ряду зернових культур», — каже Олександр Киянець, фахівець з підтримки продажів «ЛЕМКЕН-Україна».
Закриття вологи — операція необхідна?
Як розповів представник компанії Lemken, під час закриття вологи боронуванням певна частка вологи з верхнього шару ґрунту таки втрачається, але тут варто було б порівняти втрати від цієї утраченої вологи з недоотриманням врожаю через непідготовлений до посіву ґрунт
Кожен тип насіння потребує свою фракцію ґрунту для створення найоптимальніших умов для проростання, і створити ці умови можна тільки попереднім розрихленням. А якщо проводити сівбу з одночасним прикочуванням не тільки посівних рядів, то можна зберегти достатню кількість вологи, зауважує він.
«Передпосівний обробіток, що проводиться на глибину висіву насіння, дозволяє створити тверде підґрунтя для насінини. Завдяки ньому буде підніматися капілярна волога із нижніх шарів ґрунту, що особливо необхідно при нестачі дощів. При класичній технології обробітку цю операцію треба проводити щороку. В посушливих регіонах часовий проміжок між передпосівним обробітком і висівом має бути мінімальним. Для досягнення таких цілей краще використовувати посівні комбінації (Систем-Компактор+Солітер 9 або ж Компакт-Солітер), які за один прохід готують ґрунт до посіву та проводять висів. У перезволожених зонах боронування дає можливість ґрунту «протряхнути та достигнуть», — радить Олександр Киянець.
Проте не завжди передпосівний обробіток має включати саме закриття вологи. Так, фахівець зазначає, що використання посівних комплексів та комбінацій могло б знівелювати проведенням весняного боронування. Подібні агрегати хоч і коштують дорожче та потребують більшого тягового зусилля у порівнянні із звичайними сівалками, проте проводять більшість весняних технологічних операцій за один прохід по полю. Тож можна розглянути таку альтернативу традиційному боронуванню, якщо господарство хоче зменшити навантаження техніки на поля.
«Закриття вологи у наших умовах теж немає необхідності проводити на всіх полях. Наприклад, на полях, де господарство планує сіяти ярі ячмінь, пшеницю, можливо ріпак — в даній операції немає потреби. А от на полях, де планується висів кукурудзи, соняшнику, сої, тобто де термін посівів пізніший, а саме квітень-травень, ця операція в наших реаліях 100% необхідна, в іншому випадку волога випарується, і у нас буде не ґрунт, а «бетон». Отже, в першу чергу у весняному обробітку ґрунту ми повинні дбати про збереження у ньому вологи. Звісно, однією з найбільш правильних операцій є закриття вологи боронуванням або іншим знаряддям. В портфелі нашої компанії є штригельна борона Striegel, з шириною захвату від 6 до 12 м, яка завдяки своїй конструкції та комплектації не тільки може швидко і якісно працювати на закритті вологи, а також може працювати і по стерні, для менеджменту рослинних залишків, провокації росту падалиці та інших операцій», — розповів Володимир Олексієнко.
Але, каже він, не менш важливо при проведенні подальших операцій з підготовки ґрунту під сівбу також не втрачати вологу з ґрунту. Цього можна досягти лише при зведенні до мінімуму кількості проходів техніки для підготовки ґрунту.
Тож доки країна сидить в карантині і роздумує про курс гречки до курсу долара, аграріям, як найбільш свідомій та активній частині суспільства, варто дбати про свій технічний парк і ретельно планувати технологічні операції перед сівбою. Фахівці радять не гаяти часу, якісно налаштовувати агрегати та мати достатньо розхідників для швидкого ремонту. Тож уперед — до нової посівної!
Олена Басанець, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
