10 помилок у застосуванні фунгіцидів на колосових

Хоча я абсолютно впевнений, що мало хто здатен на це питання відповісти ствердно. Але «кожен ховрах — агроном» — відоме прислів'я, яке явно показує, що у кожного є своя думка. Це правда: кожен має право на «ліво», і я з цим не сперечаюся, але суть від цього не змінюється: є об'єктивно ефективні фази, препарати, терміни й умови, а є чиясь особиста думка. Не більше. Я — за об'єктивність незалежно від брендів і чиєїсь упевненості в непохитності його світогляду.

Давайте розглянемо все по порядку.

Які основні помилки роблять споживачі фунгіцидних препаратів на озимій пшениці?

1. Застосовують фунгіцид за перевищення ЕПШ або в надії «вилікувати» уже невиліковні симптоми (кореневі гнилі, фузаріоз і септоріоз колоса, прикореневі гнилі та ін.);

2. Застосовують фунгіцид проти неінфекційних симптомів;

3. Застосовують фунгіцид за температури нижче 18ºС і вище 26ºС;

4. Сподіваються, що норма витрати робочої рідини у фази від прапорця до колосіння може бути менше 100 л/га і переконують інших, що це ефективно;

5. Не знають, які форсунки та скільки часу вони використовують; 

6. Ранньої весни стандартно працюють «проти кореневих гнилей»; 

7. Вірять у «фунгіцидну» активність нехімічних продуктів; 

8. Вважають, що продукт, який уже лежить на складі, ефективніший і важливіший для профіту, аніж той фахівець, що поставив діагноз; 

9. Знижують норми витрати фунгіцидів у бакових сумішах, типу «синергетичний ефект» тощо; 

10. Не знають реальних ЕПШ хвороб — у цьому випадку не варто й прогнозувати обробки: не витрачайте грошей.

Яка зараз стратегія застосування фунгіцидів на колосових:

Т1 (кущення) — будь-який препарат проти кореневих гнилей (їх багато, як виявляється). Діагноз, як правило, ставиться на кшталт «пацієнт швидше мертвий».

Т2 (прапорцевий листок) — стандартний триазол.

Т3 (колосіння) — щось проти фузаріозу колоса.

Це не стратегія. Це її відсутність.

Якою має бути стратегія застосування фунгіцидів на колосових?

Вона повинна залежати від вашого рівня цільової врожайності та наявності біологічних об'єктів, а більше ні від чого.

У разі наявності реальної стратегії схема застосування залежатиме не від фаз розвитку чи ЕПШ, а від факторів, які лімітують урожай, і моментів формування врожайності на кожному полі (наприклад такі, як кількість зерен у колосі, кількість продуктивних стебел, маси 1000 зерен тощо).

Тому стратегічне бачення фунгіцидної захисту колосових має бути засноване на наступних посиланнях:

Під час обробки насіння враховуємо необхідність контролю всіх видів патогенних мікроорганізмів, поширених у ґрунті й на насінні

• У першу (весняну) обробку рекомендуємо продукти проти борошнистої роси або септоріозу за наявності даних моніторингу їх сильного розвитку з осені;

• Не витрачаємо гроші на препарати «проти кореневих гнилей»;

• Продукти, котрі містять стробілурин і карбоксамід, застосовувати тільки профілактично в Т1 або в Т2, залежно від мети!

• Триазолам застосовувати тільки лікувально за досягнення ЕПШ;

• Контроль фузаріозу колоса можливий тільки за профілактичного застосування у фазу «викид пиляків», не раніше й не пізніше;

• Найдорожчий продукт треба застосовувати у Т1, найдешевший — у Т2, найспецифічніший — у Т3: а всі роблять навпаки, хоча врожайність закладається на початку виходу в трубку, а якість зерна — не раніше від молочно-воскової стиглості;

• Немає такого препарату, який можна було б застосовувати у будь-яку фазу проти будь-якого захворювання на будь-якій культурі.

Якось так...