Щоденник молодого агронома. Костянтин Мовчан: «Якщо у Вас є бажання та прагнення, то можна багато чому навчитись»
Народився я на Донеччині у місті Торецьк, але вже протягом 18 років проживаю в селі Водяники Звенигородського району Черкаської області. У селі жити і не цікавитись агрономією неможливо, тому з дитинства у мене була до того тяга.
Вирішив вступати на агронома по закінченні школи. Батьки були тільки за таке моє рішення. Тато одразу сказав, що це дуже цікава та потрібна робота. Батьки завжди підтримували мене у всіх моїх починаннях.
Після школи, як і хотів, вступив до Тальянківського агротехнічного коледжу Уманського НУС, а після випуску протягом року працював агрономом в одному з господарств Дніпропетровської області. У господарстві, де працював, було 200 га саду і 600 га орної землі. Саме на практиці, в роботі, я навчився найбільше, з першого ж дня поринув у той рух.
Пізніше я знайшов вакансію від МХП біля свого дому, тож перебрався. Зараз мені від дому до роботи 15 хвилин на машині.
Якщо говорити про навчання в технікумі, то практичних занять, які стали б потім якісним, корисним досвідом, не було. Нас водили по господарствах, щось показували. У технікумі нам давали багато знань, але більшість із них були застарілі. Зараз вже на повну нові технології на виробництвах задіяні, а в навчальному закладі нам про це й не розповідали. Як зараз пам’ятаю ці радянські підручники. Я в студентські роки там однозначно отримав не той рівень знань, що хотів. Більше результату принесло те, що я сам цікавився темою агрономії додатково, тому адаптуватись на своїй першій роботі було доволі просто. Головне, як на мене, зразу на новій роботі знайти спільну мову з колективом.
Зараз я навчаюсь ще на заочній формі в Уманському національному університеті садівництва. Вже півтора року як працюю у Звенигородській філії НВФ «Урожай» (МХП). Пам’ятаю дуже добре свій перший робочий день, знайомство з колективом, тоді ще головний агроном, здається, повозив мене по наших полях, все показав, ознайомив. Я спробував себе в рослинництві і не шкодую, що пішов з садівництва. Зараз у мене потік роботи, щось одне закінчили до іншого приступили, з одного поля на друге, постійний рух, посівна і це класно. У садівництві ж не так, там закрита територія.
Я не люблю сидіти на одному місці, тому зараз дуже задоволений. У нас тут є і кар’єрне зростання, і постійний особистісний рух вперед, і хороший колектив. Я працюю з професіоналами. Головний агроном вже протягом 12 років займає свою посаду. Знаю, що завжди можу запитати якусь пораду і мені завжди допоможуть.
Якщо у вас є бажання та прагнення, то можна багато чому навчитись. У мене завжди багато часу йде на самоосвіту і це мені подобається. Компанія ще у нас така, що сприяє розвитку. Минулоріч був на курсах від МХП, цього року теж поїду. Там цікаві речі розповідають.
У нас багато землі, тому і працювати багато треба. За сезон досить важко, то у вільний час відпочиваю:) Я закінчив музичну школу, то частенько граю на гітарі. У студентські роки грав в оркестрі на контрабасі, але зараз хочеться спокою.
Мені подобається працювати з усіма культурами, але особливо з кукурудзою та ріпаком, на яких робимо найбільше операцій, тому з ними, на мою думку, найцікавіше працювати. Ріпак найнасиченіший за кількістю обробок, тому на ньому корисно вчитись.
Складнощі завжди були і будуть на будь-якій роботі, але змінюватиметься рівень складності й готовність їх долати. На роботі в ТОВ «НВФ «Урожай» одразу складно було вивчити поля, адже у нас 10,5 тис. га землі, але з усім впорався з часом.
Хочу ще більше розвиватись і рухатись кар’єрними сходами агронома. Звичайно, є багато чому ще вчитись, але скільки перемог ще попереду!
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
