Осіння спека: що відбувається з посівною?
Скільки вже посіяно пшениці, які регіони можуть залишитись без ріпаку та який стан із забезпеченням добрив – у ситуації з осінньою посівною кампанією нам допоміг розібратись начальник агрономічної служби МХП Віктор Марценюк.
Аграрії України цього року не поспішають розпочинати сівбу озимих культур. Нестача вологи, посуха, високі температури – причини, через які сільгоспвиробники ризикують не досіяти частину прогнозованих площ під ріпаком, пшеницею та іншими культурами.
За даними сервісу Посівна Онлайн, у розрізі озимих зернових засіяно:
- озимої пшениці — 779 тис. га (13% до прогнозу);
- жита — 32 тис. га (26% до прогнозу);
- озимого ячменю — 29 тис. га (3% до прогнозу).
«У зв’язку з погодними умовами, що склались цього сезону, структура сівозміни в нас буде коригуватися. Ми не мали змоги досіяти близько 10 тис. га ріпаку. У Сумській області жодного гектару не посіяли. Відповідно, будемо засівати нашими основними культурами: соняшником, соєю, кукурудзою», — зауважив Віктор Марценюк.
В окремих місцях після сівби вже пройшов дощ, що однозначно позитивно вплинуло на сходи. Але опади були дуже локальні і нерівномірні, десь випало 100 мм, а десь і «пилюку не прибило».
В цілому ж по Україні ситуація із посівною ріпаку також досить невтішна: існує ризик не досіяти 1 млн га озимого ріпаку. Такі умови спричинили затримку з проведенням польових робіт та дефіцит продуктивної вологи на полях. Прогноз щодо площ недосіву на початку вересня озвучила Тетяна Адаменко, начальник відділу агрометеорології Гідрометцентру.
«У північних областях України вже почалися оптимальні терміни для сівби озимих культур, але зазвичай в останні роки терміни проведення сівби переносяться на більш пізні строки, тому на сьогодні ще є ймовірність, що випадуть опади до кінця вересня або на початку жовтня і ще вдасться вдало провести посівну компанію озимих культур. Враховуючи, що практично до 20 чисел вересня на більшій частині України істотних опадів не передбачаються, існує загроза, що стан озимих культур на кінець осені, або початок зими на багатьох площах може бути незадовільним. Може бути і таке, що аграріями буде посіяно менше озимих культур», — повідомляє і Анатолій Прокопенко, заступник директора Українського гідрометеорологічного центру.
Сівба озимої пшениці в господарствах МХП також вже розпочалась, старт припав на 5 вересня в північних регіонах. Станом на 16 вересня посіяли вже близько 25% від запланованих площ.
«Ми буквально ловимо поля, де пройшов хоч якийсь дощ, і намагаємося максимально швидко засіятись. Йдеться в першу чергу про Західну Україну. З Київщиною та Черкащиною важче, опадів майже немає, землю проблемно обробити», — розповів головний агроном МХП.
Загалом по країні запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту (0-20 см) під озимими культурами та на площах, призначених під їх сівбу, були і залишаються незадовільними і не перевищують 10 мм, але ситуація на Півдні і частково в Центрі й до того не дотягує. Дощів не було кілька місяців.
Під урожай 2020 р. структура посівних площ у МХП планується така: приблизно 40% кукурудзи, 16% соняшнику, 14% пшениці, 10% сої і 8% ріпаку. Це вже з урахуванням недосіяних площ по озимому ріпаку. Але, зазначає Віктор Марценюк, можливо, структура буде ще трохи коригуватися. Імовірно, це може відбутися за рахунок площ під озимою пшеницею. Адже поки що незрозуміло, чи вдасться засіяти усі заплановані площі в оптимальні терміни через брак вологи.
Ще одним трендом цієї осені, до слова, також не надто позитивним, є підвищення цін на добрива всіх типів. На середину вересня вартість збільшилась в середньому на 15-20%. Ситуація щодо здорожчання добрив була прогнозованою та стала наслідком нещодавно введеного обмеження імпорту міндобрив. Одразу після оприлюднення відповідної урядової ініціативи Сергій Рубан, голова Асоціації агрохіміків України, спрогнозував здорожчання добрив щонайменше на 10%, і вже зараз ці прогнози повністю справджуються.
«У зв’язку з цією ситуацією ми будемо коригувати свої плани стосовно закупівлі продуктів живлення. Ймовірно, це вплине на частку фосфорно-калійних добрив. Зменшимо їх кількість на користь азотних, але все залежить від ситуації на ринку», — акцентував Віктор Марценюк.
Здорожчання відбулось також із засобами захисту рослин, їх ціна підвищилась приблизно на 10%, що також вплине і на вартість посівної, і на собівартість кінцевого продукту у підсумку.
Незважаючи на всі складнощі, посівну треба продовжувати, не залишиться ж Україна без основних зернових. Тому сподіваємось на вчасні і продуктивні дощі.
Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
