Дайджест новин 2016 року

Тож пропонуємо разом провести 2016 рік та згадати 10 найважливіших подій для агрономів за сезон.

1. Рекордний врожай зернових

Валовий урожай зерна цього року очікується на рівні 64,2 млн т. Це майже на 4 млн т перевершує минулорічний рекорд. Пшениці, до речі, зібрано на 2% менше, ніж минулого року, проте збільшення валового урожаю кукурудзи, ячменю, жита, вівса та рису перекрило цю різницю з лишком.

Якщо говорити про абсолютні значення, то урожай зернових 2016 року виглядав наступним чином:

• пшениці зібрано 26,1 млн т (- 435 тис. т), при урожайності 42,0 ц/га (+ 3,2 ц/га);
• кукурудзи на зерно — 26,1 млн т (+ 2,8 млн т), при урожайності 61,5 ц/га (+ 4,4 ц/га);
• ячменю — 9,5 млн т (+ 1,2 млн т), при урожайності 33,1 ц/га (+ 3,5 ц/га);
• жита — 395 тис. т (+ 4 тис. т), при урожайності 27,7 ц/га (+ 1,8 ц/га);
• вівса — 510,1 тис. т (+ 21,6 тис. т), при урожайності 24,6 ц/га (+ 1,4 ц/га);
• рису — 68,9 тис. т (+ 6,4 тис. т), при урожайності 56,5 ц/га (+ 3,1 ц/га).

2. Кукурудза під снігом

Це вже не вперше «королева полів» залишається зимувати в очікуванні кращої погоди для збору. Цього року причиною затримки збирання урожаю стала нестача техніки та вимушений вибір між порятунком або кукурудзи, або соняшника і сої, які теж ще лишались на полях. Особливо непереливки стало агрономам після снігового шторму, що накрив майже всю Україну на початку листопада. Сніг не лише підвищив вологість соняшникового насіння, а й міг призвести до гниття кошиків та втрати врожаю, тому всі сили було кинуто на його порятунок.

Кукурудза ж сумирно залишилась стояти в полях та чекати своєї черги на обмолот, яка може настати і навесні. Загалом в Україні до початку зими не встигли зібрати близько 600 тис. га цієї культури.

3. Соняшникові рекорди

Що стосується соняшника, то тут можемо констатувати новий рекорд ― урожай олійного насіння склав 12,9 млн т, що на 1,7 млн т більше результатів 2015 року. Середня урожайність становила  21,9 ц/га, що теж на 0,3 ц/га більше, ніж торік.

Можна відзначити, що загалом валовий збір соняшника за останні 20 років зріс у 6 разів. Чи вважати цей показник позитивним досягненням ― спірне питання. Адже окрім хорошого прибутку соняшник приносить і проблеми з виснаженням та висушуванням ґрунтів.

4. Розширення площ під зернобобовими

А от на бобові культури агрономи покладають великі надії по збереженню родючості ґрунтів. Саме 2016 рік був оголошений FAO як рік зернобобових, і Україна гідно відзначила цю подію. Площа під горохом цього року зросла до 239 тис. га, а зібраний урожай виявився найбільшим за 20 років ― 760 тис. т (у минулому році ― 400 тис. т).

Також хорошу динаміку демонструє зростання площ під квасолею, нутом і зеленою сочевицею. Сукупний урожай цих трьох культур становив 70-80 тис. т, що виводить їх з розряду малопоширених до перспективних нішевих. Підтвердженням даного факту є те, що з 2017 року МІнагропрод вже вестиме окрему статистику за кожною з цих культур.

5. Не хлібом єдиним

В 2016 році аграрії активно шукали нові культури, що можуть забезпечити високий прибуток і підійдуть для вирощування в Україні. І виявилось, що таких культур достатньо: кіноа, шафрановий крокус, батат, спаржа і трюфелі ― вирощування цих рослин і грибів виявилось українцям по силах і перший досвід став доволі успішним. Повертаються також на наші поля й призабуті вже культури: рижій, коноплі, олійний гарбуз, льон, полба. І хто знає, яка з цих культур зробить ривок та увійде до когорти основних на українських полях, як це зробила нещодавно соя.

6. Солодкий сезон

Цукровий буряк теж набирає обертів ― цьогоріч виростили понад 13,2 млн т коренеплодів. І хоча цей результат далекий від показників 90-х років, проте урожайність буряка зросла суттєво. Середній збір склав 455 ц/га, а на окремих полях вдавалось отримати і понад 1300 ц/га. Урожайністю в 600-700 ц/га вже нікого не здивуєш. Тож сподівання на відродження буряківництва до колишніх масштабів цілком обґрунтовані.

7. Деградація ґрунтів

Не нова для України проблема, яка постійно на устах наших науковців ― втрата родючості ґрунтів, а часто й самих ґрунтів. З кожним роком проблема набирає обертів, як снігова куля, тож її масштаби, озвучені фахівцями, вражають.

Наприклад у Вінницькій, Луганській, Донецькій, Одеській, Чернівецькій і Тернопільській областях щорічний змив ґрунту становить 24,5-27,8 т/га. Загалом же по Україні кількість еродованих земель вже сягнула 25% від площі всіх чорноземів.

Втрата гумусу призвела до зниження родючості земель на 30-40%, тож знамениті українські чорноземи вже виявились вдвічі менш продуктивними, ніж європейські землі.

8. Площі зрошення зростають

В умовах зміни клімату проблема зрошення гостро стоїть вже не лише на Півдні України, а в інших регіонах. Зокрема, й на Харківщині аграрії вже задумались над підвищенням урожайності завдяки розвитку систем поливу та запросили для цього інвесторів з Кореї. Що ж стосується традиційних регіонів зрошуваного землеробства, то вони теж намагаються нарощувати потужність виробництва. Завдяки кредитній лінії на $1 млрд від Світового банку в Херсонській, Одеській та Запорізькій областях сподіваються збільшити площу під зрошенням  на сотні тисяч га.

Один з етапів на шляху до цього ― реконструкція дамби на межі Херсонської області та Криму. Вона дозволить підняти рівень води у Північно-Кримському каналі та розвинути зрошення у двох районах області. Завершать реконструкцію до початку нового сезону.

9. Безпілотники та дрони

Безпілотна авіація в Україні розвивається, як ніколи раніше. Головним чином, нові розробки мають військовий характер, проте чимало серед них і цілком придатних для застосування в агросфері. Навіть закордонні компанії виявляють зацікавленість в українських безпілотниках. Так, в Мемфісі ще на початку року офіційно зареєстровано перший дрон українського виробництва PD 1900 від компанії Drone.Ua. Ця ж компанія розробила безпілотну систему Pilotdrive, яка може використовуватись не тільки в авіації, а для авто, сільгосптехніки та військових машин.

Цього ж року групою українських волонтерів випробувано перший дрон з гібридним двигуном, який має запас ходу в кілька сотень кілометрів та здатен нести вантаж до 30 кг.

10. Органічне та екологічне виробництво

Попит на «органіку» в Європі та Україні неухильно росте, тому аграрії користуються моментом і нарощують кількість органічних виробництв. Цього року їх площа склала лише 1% від всіх сільськогосподарських угідь, проте це значно більше в абсолютному вираженні, ніж в решті країн пострадянського простору, включно з Росією.

Вирощування органічної продукції розвивають навіть великі агровиробники, наприклад ― Агротрейд.

За прогнозами фахівців, уже в найближчі 3 роки площа органічних господарств може зрости у 5-10 разів.