Польова школа фермера: технології збереження ґрунту в зоні ризикованого землеробства
Усім відомий вислів: «Знання — сила». А щоб бути сильним, треба ті знання збільшувати, примножувати та поширювати. Саме для цього Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) створила навчальну програму «Польова школа фермера», де сільгоспвиробники, агрономи й майбутні аграрії діляться досвідом та навчаються нового.
На півдні України активні польові роботи розпочались уже давно і, попри свою зайнятість, аграрії регіону знайшли час для того, щоби відвідати перший тренінг програми, де основною темою стало запровадження ґрунтозберігальних технологій землеробства, зокрема, основи перехідного періоду на технологію no-till і можливі проблеми, такі, як, наприклад, відсутність достатнього покриву рослинними рештками поверхні ґрунту.
Тренінг відбувся на базі ФГ «Теллус-Юг», де його керівник Андрій Щедрінов під час практичної частини наочно показав процес переходу на no-till і результати перших років роботи за даною технологією.
Увесь захід тривав у форматі дискусії, під час якої активно обговорювалось, яка сівалка найбільше підходить для no-till, наскільки серйозна проблема ущільнення та де на Херсонщині найбільш несприятливі погодні умови для ефективного сільськогосподарського виробництва.
Кліматичні умови півдня країни
У тренінгу брали участь науковці різних напрямів аграрної сфери. Так, теоретичну частину заходу розпочав кандидат с/г наук ІВПіМ Роман Сайдак, який розповідав про стан агрометеорологічних умов у Херсонській області. Він базував свою доповідь на дослідженнях інституту за осінньо-зимовий період 2018-2019 років та порівнював отримані дані з попередніми результатами.
Як зазначив спікер, за останні 20 років площа сухої та дуже сухої зони України зросла на 7%, і з кожним сезоном нестача вологи в південних регіонах стає все критичнішою. Так, у жовтні 2018 року випало всього 36% опадів від середньої норми. Запаси вологи в ґрунті становили менше від 10 мм в орному шарі за інтенсивної технології. Станом на 17 березня 2019 року запаси вологи в метровому шарі становили 75 мм, що катастрофічно мало для нормальної вегетації культур.
«Осінній період 2018 року збігся із загальною тенденцією змін клімату. Впродовж вересня й жовтня температура повітря становила на 2,7-3,4℃ вище норми, що відбувається не перший рік поспіль», — розповів Роман Сайдак.
Стосовно зимового періоду, окрім першої декади січня в даному регіоні спостерігалася теплова аномалія. У січні-лютому температура перевищували норми на 3-4℃. Перша-друга декади березня – перевищення на 3,5℃. На фоні високих температур спостерігається й недобір опадів.
Валерій Коляда, завідувач лабораторії охорони ґрунтів від ерозії Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені Соколовського розповів про активні дефляційні процеси (вітрова ерозія), які спостерігаються в Херсонській та Запорізькій областях. Швидкість вітру тут перевищує 25 м/с, тривалість пилових бур становить більш ніж 20 год/рік, а втрати ґрунту від вітрової ерозії — до 2 тис. т/га.
«Волога, яка накопичувалась у ґрунті за осінньо-зимовий період, в середині лютого на початку березня стала активно зникати, її просто видуло сильними постійними вітрами», — акцентував власник ФГ «Теллус-Юг» Андрій Щедрінов.
На певних територіях Херсонської, Одеської і Миколаївської областей відбувається процес опустелювання, що призводить до зниження продуктивності, а якщо залишатись бездіяльними, можливо, й повної непридатності ґрунтів до сільськогосподарських процесів.
Читати по темі: Як Південь України пристосовується до кліматичних змін: українсько-американські дослідження
«Наслідками вітрової ерозії є винесення вітром найбільш родючої пилуватої фракції ґрунту та насіння с/г культур, порушення наземної частини рослин, зниження родючості, «скелетування» поверхні ґрунту», — зауважив Валерій Коляда.
Найдієвішим заходом проти вітрової ерозії є насадження лісосмуг, котрі затримують пориви вітру.
«Це серйозна проблема в нашому регіоні. Зараз аграрії здебільшого займаються самостійним насадженням дерев, але, через сильну посуху, більшість із них не виживає. Крім цього, незаконне випилювання лісосмуг, які лишилися, останнім часом уже набуло бізнесового характеру, через що страждають аграрії регіону в цілому та посіви сільськогосподарських культур зокрема», — сказав керівник господарства «Рідний Край» Віталій Кісільов.
Про оптимальні методи сівби за технології no-till розповів Микола Косолап, доцент кафедри землеробства та гербології НУБіП.
«Треба розуміти, що відмова від обробітку ґрунту — це не відмова від завдань, які аграрій виконує. Робота залишається, але проводиться іншими способами, засобами та, часто, в інший час», — акцентував Микола Косолап.
Спікер виділив принципи якісної сівби за технології no-till:
- Не можна розміщувати насіння в рослинних рештках;
- Насіння повинно мати гарний контакт з ґрунтом;
- Насіння має бути рівномірно загорнуто на задану глибину;
- Насіння й добрива, які вносяться одночасно, повинні бути розділені шаром ґрунту;
- Абсолютно рівного поля не існує, тому сошники мають копіювати наявний його мікрорельєф;
- Сівалка мусить мінімально розпушувати ґрунт і порушувати покрив рослинних решток.
«Оптимальна швидкість сівби, залежно від умов і типу сошника, може бути від 5 до 16 км/год. Приблизно можна вважати, що за однакової ширини захвату сівалки за обох технологій, для no-till потрібен удвічі потужніший трактор. Зазвичай вимагається на один сошник від 4 до 12 кінських сил потужності двигуна трактора. Крім того, необхідна потужність зростатиме зі збільшенням швидкості сівби», — зауважив Микола Косолап.
Читати по темі: Микола Косолап: No-till набуває поширення в Україні і може скласти конкуренцію традиційним технологіям вирощування сільськогосподарських культур
Враховуючи високі температури повітря в літній період, важливо, щоб ґрунт не нагрівався до 50℃, як часто буває на півдні, а залишався якомога прохолоднішим. Минулого сезону, вимірюючи температуру ґрунту між рослинними рештками на полях із no-till, експерт виявив, що вона становить 27℃, тоді як температура повітря на той момент була майже 40℃.
«Виробники питають, чому за традиційної технології за таких температур кукурудза горить, а за no-till залишається зеленою? Найпростіше пояснення: порівняємо російську баню та сауну. В бані температура 60-70℃ і їх важко витримати, а в сауні — 100℃, але переносяться легше. Усе через наявність вологи. Тому на відкритому ґрунті 40℃ є критичними для культури, а з рослинними рештками волога так не випаровується», — пояснив Микола Косолап.
У разі, якщо ґрунт не вкритий рослинними рештками, за кілька тижнів no-till починає програвати класичній технології.
Експерт порівняв кількість запасів доступної вологи на період сівби озимої пшениці за традиційної технології обробітку ґрунту та за no-till. Так, наприклад, у шарі ґрунту 5-10 см запас вологи за інтенсивної технології становить 13,9 мм, а за no-till — 16,3 мм.
Як працює no-till на практиці за складних погодних умов, розповів Андрій Щедрінов.
«Наше господарство розташовується на межі Олешківської пустелі, що з кожним роком все більше дається взнаки, бо дощі й пустеля не дуже контактують між собою», — зазначив Андрій Щедрінов.
Останні кілька сезонів тут працюють над тим, щоб поступово перевести всі посівні площі на технологію no-till, аби максимально накопичувати та зберігати вологу, захищати ґрунти від вітрової ерозії, перешкоджати деградації ґрунту й активізувати біологічні процеси.
Читати всі матеріали по темі no-till
«Для нас no-till — це найкращий варіант. Ми кожного року все більше стикаємося із нестачею опадів, високими температурами та вітровою ерозією, які, м’яко кажучи, не надто позитивно впливають на землеробство. Застосовуючи дану технологію, ми можемо захистити ґрунт від здування родючого шару, зберігаємо накопичену вологу, насичуємо ґрунт корисними елементами, залишаючи рослинні рештки», — зауважив керівник господарства «Теллус-Юг».
Для ефективного функціонування no-till потрібне відповідне технічне обладнання. Культиватор вертикального обробітку на сьогоднішній день найбільше підходить для цієї технології. На даному підприємстві для таких цілей застосовують агрегат Salford. Він розрихлює верхній шар ґрунту без перемішування рослинних решток на велику глибину. За рахунок потужної стійки пружинного типу й великої швидкості роботи створюється ефект відбійного молотка.
«Він не створює клинів, даючи можливість пробивати щілини. Інакше буде втрачено основну перевагу no-till — вологу. Вертикальний обробіток не можна проводити глибше, ніж на 7 см. Якщо зробити це на 10 см, не відбувається сухий полив, тобто, немає конденсації атмосферної вологи в ґрунті», — зауважив Микола Косолап.
Тому під час огляду полів учасники заходу могли оцінити роботу агрегата.
Для проведення сівби за даною технологією тут використовують сівалку українського бренду «Агро-Союз» FM 3090.
«За рахунок ваги і великої притискної сили на сошник, дана сівалка добре прорізає будь-які пожнивні рештки і влазить навіть в асфальт. До того ж, у неї низько опущена висівна трубка, тому немає розкидання насіння, воно не лягає по поверхні», — розповів власник господарства.
Під час візиту в господарстві якраз готували техніку до сівби соняшнику, тож після показу агрегати поїхали споряджати до активної роботи.
На той момент вже було посіяно гірчицю, льон та, звісно, не можна було оминути посіви озимих пшениці та ріпаку.
На озимій пшениці прямого посіву (no-till тут тільки вводять), де минулого року був хімічний пар, а ще за сезон до цього розміщувався баштан, наразі практично немає рослинних решток, але завдяки ранньому посіву 26 вересня та невеликим нормам висіву 1,8 млн/га — стан посівів задовільний.
На думку Андрія Щедрінова, яку підтвердив експерт Микола Косолап, на одному з досліджуваних полів, де минулого року була посіяна озима пшениця, також немає достатньої кількості соломи.
«Цього року на цих площах сіятимемо сою, хоч враніше з цією культурою справ не мали, адже вона не витримує місцевого клімату й не приносить врожаю. Та нас більше цікавлять її біологічні властивості і важливість у сівозміні», — зауважив Андрій.
У господарстві ще не повністю перейшли на no-till і більшість площ поки не покрита рослинними рештками в достатній кількості, та цієї весни під час сильних вітрів побачили колосальну різницю технологій. Там, де поле чисте, здуло близько 2 см верхнього шару ґрунту, а, відповідно, де воно вкрите соломою, такої проблеми немає.
Посіви озимого ріпаку на момент досліджень також перебували в задовільному стані, хоча в господарстві зізнаються, що норми висіву тут були дещо загущені. Жодних операцій, окрім підживлення карбамідом у нормі 80 кг/га під час сівби, поки не проводилося.
Завершивши огляд полів Херсонщини, уже незабаром дізнаватися про практичні особливості ґрунтозберігальних технологій аграрії будуть на Харківщині. Саме там відбудеться наступна зустріч школи фермера.
Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.