Ефективність використання незібраного врожаю сої у якості добрив під кукурудзу (американський досвід)
Тривалі та сильні грози у штаті Айова восени 2018 року призвели до значних втрат урожаю сої. Насіння сої частково осипалося, і залишилося на полі. Крім того, частину полів через надто вологий ґрунт або підтоплення взагалі зібрати не вдалося. Це незібране зерно, яке фактично повертає в ґрунт наявні у ньому елементи живлення азот (N), фосфор (P) і калій (K), може бути враховане при плануванні удобрення під наступну культуру.
Джерело: Iowa State University
Для приблизних підрахунків кількості повернених у ґрунт елементів живлення потрібно оцінити втрати кілограмів зерна сої на гектар.
Для P і K розрахунок простий. Оцінивши, скільки кілограмів сої повернулось на поле, потрібно помножити еквівалентний вміст кілограма для Р₂О₅ і К₂О (для сої 0,011 кг Р₂О₅ на 1 кг зерна і 0,02 кг К₂О на 1 кг зерна за вологості 13%). Або ж, якщо втрати були значними чи культура взагалі не була зібрана, просто припустити, що Р і К з добрив, внесених перед сівбою, ніколи не виносились з ґрунту. В обох випадках P і K, повернені в ґрунт у соєвому зерні, будуть доступні для використання наступною культурою.
Очікується, що звичайний «ефект ротації азоту сої» для соєвої сівозміни не зміниться. Тобто MRTN, оцінка, отримана калькулятором азоту для культури, яка висіватиметься наступною після сої, буде використана як початкова стартова точка. Однак оцінка необхідного додаткового азоту буде вираховуватись від норми MRTN.
На момент збирання врожаю найбільше азоту міститься у насінні - 63% від загального обсягу азоту в надземній частині рослини. Вміст азоту в насінні змінюється, але загальноприйнятою величиною є 0,051 кг азоту в 1 кг зерна сої. Наприклад, насіння сої за врожайності 4 т/га може містити приблизно 206,6 кг азоту на 1 га.
По суті, можна вважати незібране насіння сої органічним азотним добривом для ґрунту. Однак при оцінюванні кількості цього елементу живлення слід враховувати перетворення азоту в насінні у доступні форми (амонійну, нітритну). Не весь азот буде доступний у перший рік. Хоча точно невідомо, скільки саме буде доступно, дослідження реакції кукурудзи на азот із залишеного в полі насіння сої дає певне уявлення про можливу кількість.
У дослідженні 2002-2003 років, коли під час збирання врожаю восени 2002 року були великі втрати сої через осипання (за оцінками фахівців, вони становили 2,35-3 т/га), було встановлено, що наступного року висіяна після сої кукурудза мала економічно оптимальну норму внесення азотних добрив 274 кг/га, при цьому норма внесення там, де втрат урожаю сої не було, сягала 658 кг/га (урожайність кукурудзи приблизно 14,8 т/га). Такі вимоги до внесення азотних добрив вказують на доступність азоту з насіння сої у перший рік на рівні 60%.
Значення LSNT (пізньовесняного тесту на азот у ґрунті) були вищими там, де падалиця сої не зійшла, але не до критичного рівня тесту. Ці результати дослідження показують, що азот з осипаного насіння сої буде доступним для наступної культури. Відбір проб ґрунту під кукурудзою для LSNT або зовнішні ознаки нестачі азоту допоможуть визначити необхідність підживлення кукурудзи азотом. Результати LSNT можуть бути нижчими, ніж очікувалося, через мінералізацію азоту із зерна пізніше, ніж проводився відбір проб. Поява багатих на азот смуг дозволить порівняти реакцію культури на цей елемент живлення.
Читати всі статті Американський досвід
У ситуаціях, коли через якісь фактори спостерігаються високі втрати урожаю сої, залишене на полі насіння може забезпечити повністю або майже повністю потребу кукурудзи (наступної культури у сівозміні) в азоті. В таких випадках запропонована практика управління живленням полягає в тому, щоб як і раніше застосовувати невелику кількість азоту (16-32 кг/га у якості стартового добрива) до або під час сівби, щоб компенсувати будь-яку ранньосезонну затримку доступного азоту або нижчого, ніж очікувалося, надходження цього елемента живлення з осипаного насіння сої.
Якщо насіння сої проросло восени, малоймовірно, що це матиме вплив на мінералізацію N з насіння, але якщо є який-небудь вплив, це збільшить розкладання органічної речовини насіння і посилить вивільнення N. Малоймовірно, що азот буде випаровуватися з розкладеного насіння сої, а також не потрібно обробляти ґрунт для швидкого розкладання насіння в землі (але можна було б зробити це для зерна на рослинах). Враховуючи ерозійні проблеми, пов'язані з обробкою стерні сої, було б краще залишати поля до часу сівби в оброблюваних системах. Системи No-till будуть більш варіативними в постачанні азоту, і насіння на стоячих рослинах буде розкладатися інакше (ймовірно, повільніше), ніж у ґрунті або на його поверхні.
Доктор Джон Сойер, професор агрономії і фахівець області родючості ґрунтів і управління поживними речовинами в Університеті штату Айова
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
