Гербіциди та боротьба з бур’янами: чому альтернативи ЗЗР не надто привабливі?

А раптом є більш дієві та безпечні методи, а вони за звичкою все гербіцидами та гербіцидами? А раптом вони можуть заощадити і не витрачатися на дві досить вартісні обробки? Що ж, давайте розглянемо існуючі альтернативи та оцінимо їх з поглядів ефективності і економічності.

Фізичні методи знищення бур’янів

Видушування, висушування, знищення електричним струмом, випалювання вогнеметами — це не перелік посадових обов’язків інквізитора, це перелік фізичних методів боротьби з бур’янами, що пропонуються як альтернатива хімічному захисту. Отож про найвідоміші з них:

• Стерилізація ґрунту за допомогою електрообігрівачів або гарячої пари. Ну давайте будемо реалістами: зробити таке під силу хіба що тепличному господарству, на відкритих полях цей метод застосувати практично неможливо. Плюс лише один: бур’яни та їхнє насіння гинуть миттєво і надійно. Мінуси: разом з бур’янами безславно загинуть ґрунтові бактерії, зруйнується певна частина наявної у ґрунті органічної речовини, частина ґрунтових процесів далі піде за непередбачуваним сценарієм. Та найголовніше — вартість процедури у результаті буде такою, що краще б ви те поле залишили на поталу бур’янам і пішли шукати аграрного щастя деінде.
• Випалювання відкритим полум’ям за допомогою культиваторів-вогнеметів. Якби на вашому полі знімали основні сцени фільму «Термінатор: повстання машин», такі заходи були б доречними і навіть виправданими. У будь-якому іншому випадку випалювання полів, навіть з благородною метою позбавитись засмічення бур’янами, виглядає цілковитою дурістю і безвідповідальним нищенням ґрунтів.
• Знищення бур’янів електромагнітним полем надвисокої частоти. Порахувавши приблизну вартість такого сучасного та просунутого методу, можна сказати: якщо ви не вирощуєте на полі золоті зливки або ж перли, метод себе не виправдає. До того ж цей метод, хоч він і розглядається науковими установами як перспективний, на даний час недопрацьований та не апробований на великих площах.

Механічні методи боротьби з бур’янами

Агротехнічні прийоми дають певні результати у боротьбі з бур’янами та їхнім насінням. Заорювання насіння на велику глибину, провокування проростання з наступним знищенням паростків, лущення поля для знищення бур’янів, що ще не закінчили вегетацію, щоб не дати їм утворити насіння. А також — передпосівний обробіток, що знищує паростки бур’янів, прискорює проростання насіння (якщо провести коткування після першої культивації) зі знищенням його наступним обробітком. Ці методи досить дієві і їх застосовують практично у кожному господарстві, де працюють за традиційними технологіями. Проте, варто зазначити, що за умов достатнього зволоження та великої кількості опадів ефективність будь-яких механічних методів суттєво знижується.

А ось до міжрядних обробітків плоскорізними знаряддями є певні питання: по-перше, такі обробітки знищують і частину сходів культури, знижуючи тим самим врожайність. По-друге, це досить дороге задоволення у сучасних реаліях, враховуючи вартість пального. По-третє, у посівах просапних культур бур’яни в рядку залишаються цілими, а за суцільного висіву міжрядні обробітки взагалі неможливі.

До того ж для знищення механічними методами багаторічних бур’янів потрібно докласти ще більше зусиль:

• Удушення кореневищних бур’янів. За цього способу під час перехресного обробітку поля важкими дисковими боронами з добре загостреними робочими органами кореневища розрізаються на невеличкі частинки. При відростанні з них «шилець» дискування повторюють. Після повторної появи сходів у вигляді «шилець» їх глибоко заорюють плугами, на яких передплужники встановлені нижче глибини дискування. Якщо на загорненій глибоко у ґрунт частині кореневища з’являється другий проросток, то він також гине, не досягнувши поверхні ґрунту.
• Висушування (застосовується на півдні). У системі парового або раннього зяблевого обробітку кореневища бур’янів виорюються у верхній шар ґрунту, де вони протягом 25-30 днів висихають. За спекотної і сухої погоди за допомогою цього методу можна майже повністю звільнитися від кореневищ свинорию пальчастого. Однак в разі дощів цей метод не дає бажаних результатів.
• Виморожування — подібний за технологією до попереднього, але кореневища гинуть у верхньому шарі від низьких температур у зимовий період.
• Метод виснаження застосовують проти коренепаросткових бур’янів (осот рожевий і жовтий, берізка польова, тощо) коренева система яких містить значну кількість запасних поживних речовин. Пошкодження, які наносяться кореням під час обробітку, стимулюють пробудження великої кількості нових придаткових бруньок, які при проростанні виснажують бур'яни. Цей процес значно прискорюється при систематичному підрізуванні пагонів і розеток бур'янів у фазі 3-4 листків і посилюється при збільшенні глибини підрізування паростків, що з'явилися, та подовженні післязбирального періоду, під час якого можна виконати пошаровий зяблевий обробіток. Чим довші відрізки коренів і паростків, тим більше пластичних речовин відчужується з ними. При з'явленні розеток цих бур'янів по­ле обробляють культиваторами або орють. Після пізньої оранки відрізки підземних органів коренепаросткових бур'янів, вигорнуті на поверхню ґрунту, гинуть в зимовий період при температурі -8°С …-10°С.

Усі вищезазначені методи добре відомі та давно рекомендовані науковцями до застосування у промислових посівах. Проте, якщо розглядати їх з практичного погляду, вони мають ряд суттєвих недоліків: не дають хоча б 80% ефективності, працемісткі, потребують проведення додаткової кількості обробітків ґрунту, а це не лише додаткові витрати, але й додаткове висушування ґрунтів та додаткове ущільнення.

Біологічні методи боротьби з бур’янами

Біологічні методи засновані на використанні різноманітних живих організмів або продуктів їхньої життєдіяльності для знищення бур’янів або ж зменшення їхньої чисельності. Найчастіше це бактерії, гриби та комахи, що харчуються бур’янами чи насінням бур’янів.

Вже є певна кількість так званих біологічних гербіцидів, проте поки що говорити про промислове виготовлення таких препаратів ще зарано. Але прогрес рухається невтримно, і можливо вже за кілька років на ринку біогербіцидів і вибір буде більшим, і ціни прийнятнішими. Поки що такі засоби проходять виробниче випробування і не можуть вважатися повноцінною альтернативою хімічним ЗЗР.

Що ж до комах-фітофагів, їхнє використання може мати практичне значення для знищення злісних бурянів, які важко прибрати звичайними методами — тієї ж амброзії полинолистої, повитиці, гірчаків. Проте такий спосіб також має великі мінуси: важко контролюється, спектр дії комах дуже вузький, важко підібрати організми, які б ефективно знищували саме бур’ян і не шкодили культурі.

Комплексний підхід — оптимальне рішення

Як бачимо, надійної та доступної з погляду коштів альтернативи гербіцидам поки що не існує. Можливо, вона з’явиться пізніше, проте зараз аграрії кажуть, що замінити хімічні ЗЗР і повністю перейти на якісь інші методи захисту вони не можуть. Це недоцільно, не економічно і малоефективно.

Але поєднання хімічних та механічних заходів, оптимізація способів внесення ЗЗР (спрямований або стрічковий способи внесення, наприклад), використання у сівозмінах культур, що здатні пригнічувати бур’яни (озимі колосові, озимий ріпак, гречка, тощо), можуть дати досить непогані результати і з економічного, і з виробничого поглядів.