Типові нетиповості: що шкодить цукровим бурякам окрім звичних шкідників та хвороб

Волога – не завжди добре для буряків

Тривале перезволоження ґрунту та замулення хоч і зустрічаються останніми роками досить рідко, проте трапляються. Значні норми опадів протягом короткого періоду часу або ж високий рівень ґрунтових вод можуть зашкодити бурякам практично на усіх стадіях розвитку:

• Після висіву та у період перед отриманням сходів – мацерація насіннєвої оболонки (розм’якшення), насіння поступово пліснявіє та починає гнити, сходи практично відсутні. Потрібне негайне розущільнення ґрунту та заходи для покращення інфільтрації води.
• На стадіях сім’ядоль – молодих рослин: посіви зріджені, рослини карликові зі зміненим забарвленням листя (жовтушні), окремі рослини можуть загнивати.
• Дорослі рослини: окремі рослини загнивають, у місцях перезволоження рослини пожовклі та слабко розвинені, густота стояння зменшена. На даному етапі симптоми перезволоження можна сплутати з вірусною жовтяницею буряків.

При замуленні ґрунту та утворенні кірки ростки будуть скрученими або недорозвиненими. Такі пошкодження можна сплутати з пошкодженнями від заморозків, гербіцидів або засолення ґрунту. Головна відмінність – після підсихання верхнього шару ґрунту утворюється гладенька поверхня. Щоб уникнути подібної проблеми, не слід проводити обробіток надто вологого ґрунту, а вже утворену кірку потрібно руйнувати механічним шляхом.

Інколи наслідки перезволоження ґрунту плутають з неякісним насінням: якщо насіння неякісне, неправильно або занадто довго зберігалося, сходів також можна не дочекатися. Але у даному випадку зовнішніх пошкоджень насіння не буде, тоді як при перезволоженні вони помітні (розм’якшення оболонки, підгнивання).

Вітер віє – буряк тремтить

Потужний  тривалий вітер на відкритій місцевості також може завдати шкоди посівам цукрових буряків. Зазвичай у цьому випадку рослини похилені в один бік, у місцях ударів часточками ґрунту на рослинах помітні потемніння. Старіші рослини мають зламане листя з розтрісканими черешками, у молодих рослин старе листя зігнуте та інколи має злами. Пізніше місця пошкоджень та вражені листки набувають коричневого забарвлення. Інколи симптоми пошкодження вітром можна сплутати із симптомами фузаріозу або бурякового коренеїду.

Заходи профілактики подібних пошкоджень, які знадобляться у разі, коли поля розташовані на відкритій місцевості без захисних лісосмуг: під час основного обробітку створювати крупно грудкувату структуру ґрунту, сіяти цукрові буряки у мульчу.

Блискавичні випадковості

Гроза – це не лише додаткова волога для полів, але й невеликий ризик отримати «блискавкою по гичці». Якщо блискавка таки влучила у посіви, на них з’являються округлі ділянки діаметром до 15 м з пожовклими рослинами, які швидко гинуть. Причому чинення рослин починається із середини зони ураження і до її країв сповільнюється. У рослин наприкінці вегетації часто відмирає лише хвостова частина головного кореня. Нові листки на таких рослинах слабко розвинені та мають блідіше забарвлення.

Пошкодження блискавкою молодих рослин можна сплутати з вірусом жовтяниці буряків, у старіших – з ризоктоніозом у останній фазі розвитку. Головна відмінність – хворі рослини спостерігаються лише у зоні ураження.

Хоч і рідко, але гірше совки

Весняно-літні грози погані ще й тим, що інколи несуть із собою град, який шкодить посівам різних культур, у тому числі цукрових буряків. Молоді рослини в таких випадках мають пошкоджені листкові пластинки: продірявлені, побиті або розірвані. Причому ушкоджуються майже усі рослини на полі, і такі місця пошкоджень є потенційними «воротами» для проникнення патогенів. З часом ушкоджені ділянки набувають коричневого забарвлення.

Пошкодження на старіших рослинах мають такий же характер, але за рахунок більшої вегетативної маси та листкової поверхні пошкодження будуть нерівномірними у межах поля. При цьому їх можна сплутати з «роботою» совки-гамми.

Ой, мороз, мороз…

Заморозки впливають на рослини цукрових буряків не найкращим чином. У фазі проростання та отримання сходів в такому випадку ростки матимуть коричнево-чорні плями, які швидко некротизуються. Сім’ядолі матимуть темно-зелене забарвлення, поступово скручуються та всихають, гіпокотиль набуває коричневого кольору. Одразу під поверхнею ґрунту утворюється своєрідна перетяжка на корені. Такі пошкодження можна сплутати із впливом гербіцидів або ж коренеїдом.

У рослин наприкінці вегетаційного періоду пошкоджується і листя, і коренеплід. Після припинення дії морозу коренеплід стає м’яким та скловидним. Збирати підмерзлі буряки не рекомендується, краще почекати, доки вони «відтануть», так можна зменшити втрати. Потужний листковий апарат захистить частину рослин від промерзання. Якщо ж мороз пошкодив вже зібрані коренеплоди, вони швидко почнуть гнити, виділяти сік, корені стають слизистими. Щоб цього уникнути, потрібно або одразу вивозити зібраний урожай, або ж, якщо такої можливості немає, вкривати його соломою.

Сонце-сонечко, як ти вже набридло…

Тривала спека або ж інтенсивне сонячне випромінювання одразу після дощів може спричинити опіки посівів. На дорослих рослинах з’являються великі жовті плями з чіткими переходами від здорових тканин до уражених. Листки та черешки починають тріскатись, пізніше тріщини та ділянки навколо них набувають коричневого забарвлення. У повністю сформованих рослин близько розташовані до поверхні корені починають гнити, причому з одного боку, зазвичай південного. Затінені рослини та глибоко розташовані коренеплоди при цьому не пошкоджуються – за цією ознакою можна відрізнити сонячні опіки від хвороб.

Промислові забруднення

Якщо поблизу від полів, на яких ростуть цукрові буряки, розташовані будь-які промислові підприємства, можна очікувати забруднення ґрунтів та повітря викидами двоокису сірки чи інших промислових відходів.

Коли йдеться про молоді рослини, вони матимуть маленькі листки, звужені, світло-зеленого кольору.  Черешки видовжені, молоді листки відстають у розвитку. Листки досить жорсткі, при цьому старіше листя жовкне і відмирає. Такі симптоми можна сплутати з ознаками підвищеної кислотності, тому для певності потрібно провести аналіз ґрунту. Допомогти у даному випадку може листкове підживлення азотом.

Якщо ж йдеться про добре сформовані рослини, вони матимуть нерівномірне висвітлення листкових пластинок, пізніше такі ділянки некротизується і листок відмирає. Найчастіше пошкодження спостерігаються по всьому полю, рідко – на окремих його ділянках.

І хоч перераховані випадки бувають не так вже часто (і це, звичайно, дуже добре), краще знати про них, щоб у слушну мить відрізнити від хвороб та зарадити посівам у міру можливостей.