АгроЕкспедиція Кукурудза 2016. День 4. Професійний підхід в усьому

Свою експертну оцінку експедиційній команді надавали представники наших надійних партнерів — компаній «КВС-УКРАЇНА», Bayer, Vaderstad та ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

Гостинне господарство

Театр починається з гардеробу, а ферма — з тракторної бригади. Саме тут нас зустрів головний агроном «Зерновика» Олександр Жорняк і одразу повів показувати свій парк сільгосптехніки.

Олександр Жорняк

На господарстві не прив’язуються до якогось конкретного бренду, тому тут є трактори Fendt, МТЗ, сівалки Pottinger. Комбайни New Holland агроном виділяє окремо і говорить, що вони його ніколи не підводили, на відміну від тракторів тієї ж марки.

Також підприємство нещодавно закупила сівалку для роботи по системі No-till з можливістю неглибокого дискування. А от кукурудза, за словами Олександра Жорняка, потребує глибокого рихлення та передпосівної культивації.

Є тут і своєрідний музей техніки, де стоїть старенький комбайн John Deere, щось іржаве та здаля схоже одночасно на К-700 «Кіровець» та Т-150, а також бурякозбиральний комбайн, який нагадує про ті часи, коли на підприємстві вирощували цукровий буряк.

Попутно з екскурсією по парку техніки, Олександр Жорняк трохи розповів нам про господарство. Зембанк ТОВ «Зерновик» складає 5 тис. га, а всієї групи компаній, до якої входить господарство, 15 тис. га.

Тракторець

Площі під кукурудзою цього року були зменшені через зниження ціни і склали 4,5 тис. га, хоча раніше сіяли до 8 тис. га. Також тут сіють соняшник (4,5 тис. га), сою (2 тис. га), горох (1 тис. га), озимі пшениця та ячмінь (3,5 тис. га). За словами головного агронома, в господарстві розглядають можливість повної відмови від сої на користь гороху, який тут дає до 50 ц/га.

Нагадаємо, що про тенденцію відмови від сої на користь гороху ми також писали під час нашої Агроекспедиції «Соя 2016».

А от від ріпаку Олександр Жорняк відмовляється категорично.

Машинно-тракторний парк господарства

«Від ріпаку ми відмовилися і я взагалі не розумію, навіщо його сіяти в Україні. Можливо у когось немає вибору і тому вони сіють ріпак. Але ж вигідніше «давити» олію з соняшника, адже там вихід 70% від маси, а у ріпаку — 30%», — аргументує свою позицію головний агроном.Також на господарстві не перший рік займаються овочами борщового набору. Загалом під овочі відведено 60 га, на яких застосовують як крапельне, так і дощове зрошення. Збут проводять через оптових покупців, а зараз будують овочесховище, щоб можна було притримати врожай в очікуванні кращої ціни.

Гібриди кукурудзи

Після екскурсії тракторною бригадою відправляємося в кукурудзяні поля. 90% кукурудзи на господарстві — гібриди KWS.

Збір кукурудзи

«Я, мабуть, перепробував всі гібриди KWS. На сьогодні вирощуємо ті, які безпосередньо підходять для нашої зони. Сьогодні йде прибирання гібриду КРАБАС ФАО 300, який показує більше 10т/га. Також вирощуємо KWS 381, вирощую останній рік АВАНГАРД, так як поставляти насіння цього гібриду вже не будуть. Хоча ми сіяли його в таких місцях, де більше нічого рости не буде просто. Окрім цього, «КВС-Україна» поставила свою лінійку гібридів UNIQUEDENT, ми їх посіяли на площі в 5 га», — розповідає про співпрацю з «КВС-Україна» Олександр Жорняк.Зі взаємною прихильністю відповідає і агроном-консультант з кукурудзи та олійних культур в Черкаській області «КВС-Україна» Олександр Грищенко.

Андрій Кравцан, Олександр Грищенко та Олександр Жорняк (з ліва на право)

«Мені дуже подобається, як наш гібрид КРАБАС ФАО 300 виглядає на цих посівах. Бункер показав урожайність 10-11 т/га, що для Кіровоградської області, яка входить в зону степу, це — досить гарний результат. Окрім захвату роботою головного агронома, у мене інших слів немає», — захоплюється експерт.

Успішна технологія

Отже, поговоримо про цю саму роботу. Стати агрономом, до речі, Олександр Жорняк вирішив через діда, якй також був агрономом і брав його з собою в поле.

«Я з ним, скільки себе пам’ятаю, стоячи в машині їздив. Дуже мені подобалося, що він дуже рано встає, бабуся йому снідати гріє, а я вскакував у машину, вона каже: іди поснідай, а я кажу: ні, бо мене дідусь покине. Так, я приїжджав на поле. А у них так, наряд був, хто де працювали. Я там з комбайнерами і снідав у полі, коли дідусь проводив наряд. Тож, скільки себе пам’ятаю, я весь час хотів щось вирощувати», — згадує головний агроном.АгроЕкспедитори спілкуються з агрономом

Але повернемося до нашої теми. Кукурудзу тут сіють по монокультурі і навіть так буває, що три роки підряд на полі сіють цю ж культуру. Для того, щоб це було можливим і не наносило шкоду врожайності, головний агроном вносить біодеструктор, який стимулює розкладання пожнивних решток і запобігає розповсюдженню хвороб та шкідників.

Завантаження кукурудзи

З обробітку грунту проводять глибоке рихлення та передпосівну культивацію. Для підживлення вносять азот та фосфор у співвідношенні 10:40 100 кг/га та 200 кг/га карбаміду. Також в сусідньому господарстві купують курячій послід, який потім протягом року компостують під соломою і вносять по 10 т/га на площі 400 га.

Насіння перед посівом протруїли інсектицидом та додали органіко-мінеральне добриво «Добродій» 5 кг/т насіння.

Визначаємо вологість зерна

«Це добриво нашого українського виробництва. Його ціна не прив’язана до долара. Дуже непогане добриво, ми з ним працюємо дуже давно», — розповідає Олександр Жорняк.Одразу після сівби було внесено грунтовий гербіцид. За словами головного агронома, це дало час для використання обприскувача на інших культурах, хоча погода була дощовою. Гербіциду внесли 2,5 л/га.

Після внесення якісного оригінального грунтового гербіциду можна було зекономити на злаковому, тому вносили аналог.

Визначаємо розмір початка

Проти метелика та совки вносили інсектицид.

«Сіяв це поле десь 25 квітня. Норму висіву зменшував, прислуховуючись до спеціалістів KWS-Україна. Сіяв 78 тис. нас./га з міжряддям 70 см», — розповідає головний агроном «Зерновика».Оцінки експертів

Ми якраз потрапили на збір врожаю на інспектованому полі. Довелося не просто прослідкувати за роботою комбайнів в полі, а й самим взяти непосильну участь та пройти загонку за кермом комбайна NEW HOLLAND. Радує, що взялися за це дівчата, тож пропущену кукурудзу комбайнеру в мінус не зарахують, адже попасти жаткою в потрібний рядок було не так-то легко :)

Доки частина АгроЕкспедиторів збирала врожай, свою оцінку полю в 75 га надав регіональний представник в Кіровоградській області компанії Bayer Андрій Кравцан. За його словами, кукурудза має досить непоганий вигляд, хоча й є місця, де вона вилягла, але тут важко оцінювати, чи це хвороба чи шкідник. Агроном же виказав свою думку з приводу цього — сильні пориви вітру. Але гібрид виявився стійким і більшість кукурудзи згодом частково піднялася.

До речі, на овочевих ділянках «Зерновик» здебільшого використовує саме продукти компанії Bayer, оскільки вирощування овочів потребує застосування високотехнологічних фунгіцидів.

Посіви кукурудзи в компанії «Зерновик» відносно чисті. Двійників і пропусків ми практично не виявили. Качани кукурудзи виглядали здоровими, тому що запилення відбулося за комфортних умов. Не дивно, що біологічна врожайність на побачене поле за нашими підрахунками сягала позначки в 12,4 т / га. Бункер комбайна при цьому попередньо давав результати в 10-11 т / га. При цьому вологість кукурудзи на моніторі комбайна була рекордно низька — 10,2 %. Наш же вологомір показав 12,8 % вологості.

Щодо рекомендацій по вибору гібридів висловився експерт з «КВС-Україна» Олександр Грищенко порадив наступне.

«Ми завжди пропонуємо розмежовувати ФАО у господарстві, тобто потрібно вирощувати всі групи стиглості майже в кожного господарстві, де площа кукурудзи починається від 500 га. Це робиться для унеможливлення ризиків. Ранні гібриди можуть «проскочити» спеку і ми їх можемо першими збирати. Середні гібриди – це буде оптимальне співвідношення урожайності і вологості. Обов’язково серед гібридів господарства має бути близько 50% середніх гібридів, 20% — ранніх гібридів, і 20-30% пізніх гібридів, так як вони по урожайності мають найбільший потенціал, але у них є ризик стерилізації пилку через цвітіння в період спеки», — розповів експерт.Металеві вершини

Але окрім вирощування урожаю, підприємство має потужності для збереження продукції. Кілька років тому в Новоукраїнці «Зерновик» збудував власний елеватор потужністю 100 тис.т. (20 банок по 5 тис. т кожна). Приймають на зберігання пшеницю, ячмінь, насіння соняшника, кукурудзу та горох.

Елеватори

«Вирішили будувати власні потужності через те, що зберігання зерна на чужих елеваторах стало занадто дорогим. І є різниця — чи то ти сам заробляєш, чи на тобі», — говорить директор елеватора Олег Коваленко.Проектуванням майбутнього елеватора займалася компанія «Інтерпроект», а систему автоматизації розробив ВП «Радій».

При будівництві елеватора використовували банки конструкції Карлівського механічного заводу. Сушарок тут всього три: польська SD 20, що працює на соломі, та дві газові — англійська Chief та американська Sukup.

«Спочатку поставили польську. Вона виявилася непоганою та економічною, адже працює на соломі, але по продуктивності слабенька. Потім поставили Chief, а після — посилили ще Sukup, тому що іноді зерно буває дуже вологе і потрібно через дві сушарки пускати», — розповідає історію будівництва елеватора механік елеватора Сергій Сидоренко.Очисне та транспортне обладнання обрали вітчизняного виробництва та фірми Bühler, яке механік вважає найкращим. Аспіраційну систему постачала місцева кіровоградська фірма.

Лабораторія більшою частиною укомплектована вітчизняним обладнанням, прилади компаній Інфраскан і Спектран. Лише пробовідбірник виробництва Rakoraf, оскільки він поки що немає українскьих аналогів.

На елеваторі є дві точки автовідвантаження, а також підходить залізнична колія, де за раз вантажать один вагон, а за добу — 10-15. Можна відвантажити 1,7-1,8 тис. т/доб.

На елеваторі на одній зміні працюють 6-8 чоловік. Зерно приймають як своє, так і від місцевих фермерів та одноосібників.

«Фермери однозначно виграють від співпраці з нами. Якщо зерно зберігається у них в складі, то воно може замокріти, заразитися, можуть завестися миші. А в цьому випадку трейдер купляє у нього зерно саме як те, що зберігалося на елеваторі. Тим більше, трейдеру легше тут відвантажити, ніж заїхати в село, кидати вручну відрами, тут він просто заїхав, завантажив і поїхав», — розповідає Олег Коваленко.

А ми залишили металевого гіганта і попутно оцінивши ще й особливості меню в їдальні «Зерновика», відправилися до Дніпропетровщіни, оглядаючи місцеві поля.

Полями Кіровоградщини

На першому полі, яке ми зустріли на шляху з Кропивницького до Кривого Рогу, посіви виглядали не дуже гарно, було виявлено багато поламаних через тонкі стебла рослин, а також багато заражених фузоріозом. Біологічну врожайність експедитори вирахували на рівні 9,6 т/га, а вологість 18,9%. Причиною такого стану поля можна назвати слабке живлення рослин та, схоже на те, що посів було проведено по моноккультурі.

Друге поле мало також показники далекі від рекордних. Тут наша команда знайшла значну кількість недоналитих качанів, а також рослин, уражених фузоріозом та пухирчастою сажкою. Біологічну врожайність вирахували на рівні 6,4 т/га, а вологість — 14,2. Схоже, що тут агроном пожалів фунгіцидів, за що й поплатився.

Завтра, коли ви будете читати цей блог, наш агроекспомобіль буде подорожувати безкраїми полями Дніпропетровщини та Полтавщини, збираючі найцікавіші кукурудзяні історії саме для вас. Якщо ви хочете бачити нас і на вашому господарстві, пишіть листа на yevtushenko@latifundistmedia.com і ми обов’язково завітаємо до вас!