АгроЕкспедиція Кукурудза 2018. Полтавська область: Обрій і Агрофірма Маяк

Схильний у виборі сільгосптехніки робити його на користь вітчизняних машин «Обрій» в Диканському районі і багатопрофільна «Агрофірма« Маяк »в Котелевському районі, що надає перевагу техніці зарубіжних брендів, як то кажуть, «зробили наш день». І не тільки наш, а й наших партнерів: «Лімагрейн Україна», «Август-Україна», «Бізон-Тех» і Credit Agricole Bank.

Але перш ніж розповісти про знакові особливості обох підприємств, про стан кукурудзяних посівів на їхніх полях і прогнозі врожайності зернової, пропонуємо, не змінюючи традиції, спочатку ознайомитися з кукурудзяною статистикою по всій Полтавській області:

1. За підсумками 2017 року кукурудза на зерно в регіоні склала 11,7% в загальноукраїнському виробництві зернової.
2. У 2017 р полтавськими аграріями зібрано майже 2,9 млн т кукурудзи з площі 575,7 тис. га з урожайністю 5,04 т/га.
3. У поточному році, як і роком раніше, за площею посівів кукурудзи на зерно і силос — 604,1 тис. га (+ 4,6% до площі посівів в 2017 р) і 33,5 тис. га (-10,2% до 2017 г.), відповідно — Полтавщина посідає перше місце серед інших областей України.
4. Посіви кукурудзи на зерно за площами в 2018 р, як і кілька років поспіль, залишаються на першому місці серед інших сільгоспкультур в Полтавській області.
5. Частка зернової кукурудзи в посівах всіх сільськогосподарських культур області в поточному році становить 33,4%, а силосної — менше 2%.

Метеодані по Полтавській області з початку року

Нинішній кукурудзяний сезон аграрії Полтавщини називають більш сприятливим, якщо порівнювати з минулим роком, хоча є як позитивні особливості, так і негативні:

1. Опади не для всіх. В цілому, учасники ринку характеризують рівень забезпечення опадами в поточному сезоні як задовільний. Але слід зазначити, що нарівні з тим, як в одних регіонах можна було спостерігати навіть надлишок вологи, в інших — за останні півтора місяця не пройшло жодного дощу. Через це, здавалося б, добре вегетуюча кукурудза, під впливом липнево-серпневої посухи в буквальному сенсі «горить» на очах.
2. Бюджетним гібридам — ​​бюджетний захист. Після недоотримання в минулому сезоні планової врожайності кукурудзи багато агропідприємств в цьому сезоні були змушені подбати про економію і на насінні, і на технології вирощування даної зернової.

«У зв'язку з тим, що минулий рік був складний у фінансовому плані, фінансове становище господарств, що склалося, позбавило змоги аграріїв застосувати у себе максимальні технології. Не всім були доступні ті насіння, добрива та ЗЗР, які б вони хотіли. В результаті деякі сільгоспвиробники змушені були перейти на більш бюджетні позиції, які дозволили вирівняти матеріальне становище їхніх господарств», — розповідає керівник Полтавського регіонального структурного підрозділу «Бізон-Тех»Владислав Юхта.

3. Фунгіцидний захист тільки в разі крайньої необхідності. Не можна сказати, що ця особливість відрізняє лише Полтавську область. Багато українських аграріїв вважають за краще вдаватися до фунгіцидної обробки кукурудзяних посівів тільки тоді, коли та чи інша хвороба пізньої зернової починає прогресувати. Але не завжди така економія сприятливо позначається на врожайності культури.

«Це допустимо, тільки якщо в господарстві дотримуються сівозміни. Але в Полтавській області є агропідприємства, де кукурудза вирощується як монокультура протягом 5-7 років. В таких ситуаціях обов'язковою умовою є фунгіцидна обробка посівів», — зазначає менеджер відділу маркетингу «Август-Україна» Станіслав Єсип.

Обрій: Бюджетний захист, але імпортне насіння

Знайомство з агропідприємством «Обрій» АгроЕкспедитори почали на зерновому току, де нас зустрів директор господарства Сергій Ковтун.

Агропідприємство за українськими мірками невелике — всього 800 га землі в обробітку. Хоча коли «Обрій» тільки починав свою роботу, то зембанк був в рази більшим. Але нинішніх обсягів Сергію Ковтуну, за його словами, цілком достатньо для відповідального і успішного ведення агробізнесу.

«Господарство спочатку була велике — 5,5 тис. га. А після більш великі гравці ринку його «розірвали» і залишилося землі 800 га. Але мені її вистачає: люди працюють, зарплату отримують вчасно. Перипетії були всякі, людей зараз обманювати, переманювати легко. У «Обрію» на сьогоднішній день 160 пайовиків. Я вважаю, що залишилися ті, які мені довіряють. Я їм справно плачу 12% орендної плати, тобто на руки вони отримують за пай 5,4 га не менше 18 тис. грн», — розповідає Сергій Ковтун.

На даний момент господарство займається виключно рослинництвом, хоча раніше було в структурі бізнесу і свинарство. З різних причин, включаючи економічні і правові зволікання, від цього напрямку тваринництва підприємству довелося відмовитися.

Вся техніка в «Обрії» українського та білоруського виробництва: Гомсельмаш, МТЗ, Boguslav, Elvorti. Зокрема, в поточному році агропідприємство в рамках програми щодо державної підтримки агросектору придбало нового обприскувача ТИТАН від Boguslav з 25% компенсацією від суми, витраченої на покупку сільгосптехніки вітчизняного виробництва.

У цьому сезоні «Обрій» вирощує кукурудзу (180 га), соняшник (220 га), ярий ячмінь (180 га), сою (140 га) і озиму пшеницю (75 га).

«Кукурудзи ми зазвичай сіяли дуже мало до цього року. Вона йшла хіба що на видачу людям за паї зерном. У структурі сівозміни у нас ще були цукрові буряки, але в цьому році відмовилися від них на користь пізньої зернової. Минулий рік був не дуже успішним для цукрового буряка. Вирішили почекати. Але, як то кажуть, якщо раз не посіяв, то можеш вже і не повернутися до нього», — зауважує Сергій Ковтун.

Найбільше завжди було соняшнику, за рахунок врожаїв якого в основному і живе підприємство. Його, коли встановиться гарна ціна, «Обрій» щорічно реалізує на МЕЗ компанії «Кернел».

Незважаючи на «скромні» розміри зембанку, «Обрій» вважає за краще для висіву всіх культур використовувати насіння виключно зарубіжних брендів і вирощені не в Україні. Як каже Сергій Ковтун, якість такого насіннєвого матеріалу значно вища. В задоволенні такого попиту агропідприємству допомагає дистриб'юторська компанія «Бізон-Тех».

«На сьогоднішній день господарство міцно стоїть на ногах. Воно самостійне у прийнятті своїх рішень, фінансово незалежне, виконує всі свої зобов'язання перед партнерами і пайовиками. Стабільно розвивається, оновлює технічний парк. «Обрій» використовує в основному традиційні технології, насіння вибирають світових лідерів. Якщо говорити про кукурудзяні гібриди, то протягом трьох останніх сезонів господарство співпрацює за ними з компанією Limagrain. Насіння цієї компанії займає близько 80% кукурудзяних полів господарства, а лідер по врожайності і за іншими показниками для «Обрію» гібрид Адевей ^{ФАО 280}», — ділиться досвідом співпраці з агропідприємством Владислав Юхта з «Бізон-Тех».

Польові замітки

Після часом емоційної і ґрунтовної бесіди з директором господарства команда АгроЕкспедиторів в супроводі агронома і за сумісництвом бухгалтера «Обрію» Віри Ковтун вирушила оглянути поля.

Наш АгроЕкспомобіль зробив зупинку поруч з посівами кукурудзи селекції Limagrain — гібрид Адевей ^{ФАО 280}. Не гаючи дорогоцінного часу агронома, відразу уточнюємо всі технологічні нюанси вирощування «цариці полів» даним агропідприємством.

Попередник і підготовка ґрунту. На полі площею 85 га в минулому сезоні вирощувався соняшник. Після збирання олійної поле для подрібнення пожнивних залишків задискували і зорали на глибину 25 см. Навесні залишилося лише провести передпосівну культивацію.

Сівба. Сівалка «Червона зірка» (Elvorti) для сівби кукурудзи зайшла в поле в останній декаді квітня. Норму висіву налаштували так, щоб в ряд сіялось по 5 штук на 1 м (або 75 тис./га).

Система добрив. Під сівбу кукурудзи внесли 100 кг/га нітроамофоски. Потім ще підживили азотом — 100 кг/га аміачної селітри. Крім того, вже по листу провели обприскування мікродобривом Авангард Р Сірка + азот + мікро в нормі 1,5 л/га.

Мікродобрива Віра Ковтун стала використовувати в господарстві 4 роки тому і вже може поділитися позитивними результатами їх застосування.

«Врожайність підвищилася, покращилася якість, особливо на зернових, в тому числі і кукурудзі. Якщо змішуємо з протруйниками, наприклад, для пшениці, то вона і зимує краще. У нас був досвід, коли ми одну площу наполовину обробили мікродобривами, і там сходи вийшли дружні, а на решті площі — зріджені та слабкі», — ділиться досвідом використання мікродобрив агроном агропідприємства.

Система захисту. В «Обрії по кукурудзі проводилася тільки гербіцидна обробка: 0,5 л/га Агент + Міладар 1,25 л/га з прилипачем Тренд.

Не витрачаються тут без потреби і на фунгицидно-інсектицидні обробки. В основному, проблеми з захворюваннями і шкідниками вдається попереджати за рахунок сівозміни.

Прогноз врожайності. І хоча погодні умови в околицях Полтави не можна назвати сприятливими для кукурудзи — опади і волога були тільки до фази викидання волоті, все ж Віра Ковтун розраховує в цьому сезоні отримати кукурудзи більше, ніж роком раніше. Прогнозують уже найближчим часом розпочати збирання, як тільки закінчать з соняшником, і збирати по 8-10 т/га. Для порівняння, в 2017 р на круг вдалося прибрати кукурудзу з урожайністю 7 т/га. Гібрид був також Адевей. Цього року лінійка посіяних гібридів ширше.

Подякувавши Вірі Ковтун за приділений час і побажавши хороших урожаїв, наш АгроЕкспомобіль знову вирушає в дорогу.

Агрофірма Маяк: від поля до магазину

Центральний офіс другого підприємства знаходиться в Котельві, але відоме воно далеко за межами Полтавщини. «Агрофірма Маяк» фактично була заснована в 1986 році, коли після реорганізації двох колгоспів «біля керма» господарства стала майбутня Герой України Тетяна Корост. Зараз же керує підприємством її син.

«Агрофірма Маяк» обробляє 10,8 тис. га землі і є яскравим представником багаторівневого вертикально-інтегрованого виробника сільгосппродукції. Крім рослинництва, в структуру компанії входять три молочно-товарні ферми (на 6,5 тис голів, з яких 2,2 тис. — дійне стадо), два свинокомплекси, птахокомплекс (на 20 тис. голів).

Переробку продукції рослинництва проводять в круп'яному цеху і на хлібокомбінаті, тваринництва — на власному м'ясокомбінаті. Молоко також частково переробляють самостійно, а іншу частину продають компанії «Лакталіс Україна». Також підприємство виробляє яйця, соняшникову олію, мед. Весь асортимент реалізується під власними торговими марками в мережі магазинів «Рідне Село», яка налічує понад 10 точок в Полтавській області.

Урожай з полів зберігають у власному елеваторі потужністю одноразового зберігання 24,5 тис. т, з яких 4,5 тис. т припадають на старі потужності радянських часів, а 20 тис. т — на нові силоси виробництва фірми RIELA. Ще 20 тис. т продукції зберігають в підлогових складах. Сушку врожаю проводять двома зерносушарками також виробництва RIELA сумарною потужністю 900 т/добу. Вони працюють на газу, але, за словами головного агронома підприємства Володимира Вербича, в планах перевести їх на альтернативні види палива.

Якщо говорити про структуру посівів, то тут представлені такі культури, як кукурудза на зерно (2,5 тис. га), озима пшениця (2 тис. га), соняшник (2,7 тис. га), соя (700-800 га), ярий ячмінь (300 га). Для тваринництва вирощують кукурудзу на силос (1,2 тис. га) і люцерну (1,2 тис. га). Тваринницький напрям «відплачує» органічними добривами, які щорічно вносять на площу 1 тис. га по 70-80 т/га під озиму пшеницю і силосну кукурудзу. Також в сівозміні присутній горох (40 га), гречка (40 га), просо (15 га) і тверда яра пшениця, які використовуються для виробництва круп.

Урожай зернових і олійних збирають 5 комбайнів виробництва John Deere та Claas, а кормові — силосні комбайни від Claas і Krone. Тракторний парк складають John Deere та New Holland. Техніка для обробки ґрунту представлена ​​брендами Gregoire Besson і Kverneland. Сівалки — також John Deere. Автопарк складається з КамАЗів і Scania.

На питання про використання вітчизняної техніки головний агроном підприємства відповів, що все ж більше довіряє імпортним моделям.

«Як на мене, імпортна техніка надійніше. Я знаю, що вона поїхала в поле і буде працювати. Я не буду туди бігати і везти ремені, масло, фільтри, бруднити руки в мазуті і ось це ось все», — вважає Володимир Вербич.

Кукурудза-онлайн в Агрофірмі Маяк

Кукурудзу в господарстві вибирають з ФАО від 250 до 390. Ранні гібриди становлять близько 30% в структурі, середньостиглі — 50%, а пізні — 20%. Причину такого розкиду пояснює головний агроном Володимир Вербич.

«Невідомо в який рік яка кукурудза «вистрілить», коли період посухи настане, коли краще зав’яжеться. В один рік ранні гібриди добре показують себе, на наступний — пізні. Немає такого сезону, щоб кукурудза була однорідною. Тут хоча б просто залишитися з кукурудзою. Тому що бували такі провали, коли саме на період цвітіння припадає посуха. І ранні гібриди встигали під дощ потрапити — вони зав'язалися, нагнали масу тисячі, сформували ряди. А пізня кукурудза просто згоріла і все, її немає», — розповідає фахівець.

Для сівби на силос в «Агрофірмі Маяк» використовували продукцію KWS, а в цьому році ввели гібрид Limagrain Джоді. Зробили це для порівняння і створення конкуренції, і на даний момент гібрид від Limagrain добре себе показав, але кінцевий результат дасть аналіз вже готових кормів. Мистецтву заготівлі силосу, до речі, тут вчаться в американських колег і намагаються дотримуватися їхніх порад.

Поле №1

Але повернемося на поле. На першому масиві нам був представлений гібрид Феррарікс селекції RAGT semences.

Обробіток ґрунту і сівба. Попередником виступав соняшник, після збирання якого провели подрібнення пожнивних залишків за допомогою котків-подрібнювачів. Далі провели оранку на 27-30 см. Навесні було проведено ранньовесняне боронування, закриття вологи і передпосівна культивація. Сівба проводилася 10-11 травня сівалкою John Deere DB55 з нормою висіву 70 тис./га.

Система добрив. З осені внесли діамофоску 10:26:26 200 кг/га, а навесні під культивацію дали 200 кг/га карбаміду. Також під сівбу внесли інокулянт BiNoc Кукурудза.

Система захисту. Першу хвилю бур'янів прибрали під час передпосівної культивації. Після отримання сходів проводили обробку гербіцидом Стеллар в нормі 1,2 л/га. Для боротьби з шкідниками двічі дельтапланом вносили трихограму, вироблену в Полтавській області. Крім цього, насіння закуповувалося із заводським протруєнням фунгіцидом і інсектицидом.

Прогноз. На цьому полі очікують зібрати 10 т/га.

Поле №2

А ось за «життям» другого поля будь-який бажаючий може спостерігати в рамках проекту Avgust «Поле онлайн». Менеджер відділу маркетингу компанії Станіслав Єсип регулярно оновлює дані з поля і ділиться фото і відео нових етапів розвитку культури. Напівжартома Володимир Вербич каже, що представник Avgust буває на поле частіше, ніж сам головний агроном, тож про кукурудзу на даному масиві розповідає саме Станіслав Єсип.

Технологія на даному полі схожа на попереднє, за винятком захисту і гібрида — тут посіяний Ексклюзив селекції того ж RAGT semences.

Підготовка ґрунту і сівба. Попередником тут також виступав соняшник. Провели подрібнення пожнивних залишків за допомогою котків-подрібнювачів, зорали на 27-30 см. Навесні провели боронування, закриття вологи і передпосівну культивацію. Сіяли кукурудзу 14 травня сівалкою John Deere DB55 з нормою висіву 70 тис./га на площі 155 га. Поле було засіяно одним з останніх, оскільки проведенню всіх робіт заважала надмірна волога.

Система добрив. Діамофоска 10:26:26 200 кг/га восени і карбамід 200 кг/га під весняну культивацію.

Система захисту. Першу хвилю бур'янів також «знесли» культиваторами. Обробку ЗЗР проводили 9 червня. Вносили комплекс Дублон Тріо: Дублон 1,2 л/га + Балерина 0,4 л/га.

Варто відзначити, що гербіциди спрацювали відмінно. Це можна перевірити, зайшовши в контрольну смугу розміром 28*30 м. Якщо там над кукурудзою домінує падалиця соняшнику та бур'яни, то в оброблених посівах кукурудза відчуває себе господинею і іншої рослинності не спостерігається.

Причину вибору саме цього гербіциду Станіслав Єсип пояснює просто.

«Продукт не новий, йому вже 3 роки. Це чисто страховий гербіцид, який не має абсолютно ніякої післядії. І тут препарат підбирали з урахуванням специфіки даного поля. Наступного року тут можна вирощувати гречку або сою. Плюс тут попередником виступав соняшник. Нам потрібно посилити дію гербіцидного захисту проти дводольних бур'янів — осоту, молочаю, а також падалиці соняшнику, через яку на цій ділянці землі не було видно», — згадує фахівець Avgust.

Від комах-шкідників поле двічі обробляли трихограмою.

На цьому насичений кроп-день завершився. Заїхавши до вечора на елеватор компанії і, зробивши кілька його пейзажних фото, ми вирушаємо далі — в сусідню Черкаську область, де нас чекають ще один «Маяк» і «Черкаси-Дніпро Агро». До нових зустрічей в ефірі, не перемикайтеся!