Десикація кукурудзи — варто чи ні?

Розбираємося, що дає десикація кукурудзи, які її переваги й недоліки, за яких умов її можна застосовувати і чи варто взагалі?

Десикація — переджнивне підсушування рослин для прискорення достигання. Власне, і слово саме походить від лат. desiccare — висушувати. Цей прийом допомагає полегшити збирання врожаю, особливо якщо посіви забур’янені або дощова погода заважає досягнути потрібної вологості зерна.

Як довели останні сезони, затягування зі збиранням кукурудзи може призвести до того, що врожай взагалі залишиться зимувати у полі. Але чи означає це, що десикація для цієї культури має стати традиційним агротехнологічним прийомом?

Серед опитаних нами експертів та аграріїв думки розділилися.

Не варто

Українські науковці, які спеціалізуються на селекції та розробці технологій вирощування кукурудзи, не рекомендують використовувати десикацію для цієї культури. Краще оптимально підібрати гібриди відповідної групи стиглості, тоді, на їхню думку, не доведеться витрачати зайві кошти на додаткові заходи.

«Я вважаю, що десикація кукурудзи як в умовах Степу, так і навіть в умовах Лісостепу та Полісся, недоцільна. Треба просто дотримуватися рекомендацій науковців і вирощувати в цих ґрунтово-кліматичних зонах тільки ті гібриди, які 100% достигають природним шляхом», — наполягає Микола Дудка, кандидат сільськогосподарських наук, завідувач лабораторії агробіологічних ресурсів і сорго Інституту зернових культур НААНУ (м. Дніпропетровськ).

Зокрема, за його словами, для Степу — це такі 4 групи: ранньостигла, середньорання, середньостигла і середньопізня. Для Лісостепу 3 групи стиглості: ранньостигла, середньорання, середньостигла. Для Полісся — 2: ранньостигла і середньорання. Нагадаємо, що в Україні групи стиглості, якими користується у своїй термінології Держреєстр, відповідають таким індексам ФАО:

• ранньостигла — ФАО до 199;
• середньорання — ФАО 200-299;
• середньостигла — ФАО 300-399;
• середньопізня — ФАО 400-499;
• пізньостигла — ФАО більше 500.

При цьому, щоб досягти «конвеєрного» достигання, варто висівати гібриди різної групи, запевняють фахівці.

«Тут також потрібен науковий підхід. Співвідношення гібридів різної групи стиглості має забезпечувати не лише зручність при збиранні, а й високу врожайність і зниження ризиків, спричинених несприятливими умовами та кліматичними змінами. Зокрема, з урахуванням посушливих явищ, які дедалі частіше трапляються у всіх кліматичних зонах. Скажімо, для Степу ми рекомендуємо 25% ранньостиглої групи, 30% середньоранньої, 30% середньостиглої 30% і 10-15% середньопізньої. Ця, остання, в наших умовах не найбільш урожайна, але якщо друга половина вегетації виявиться більш сприятливою по зволоженню, то вона зможе компенсувати втрати у решті груп у разі тривалої літньої посухи», — зауважує Микола Дудка.

Також він наголошує, що не варто забувати і про додаткове хімічне навантаження на довкілля. Зайве застосування пестицидів — мінус в екології.

Чому б і ні

З досвіду минулих АгроЕкспедицій по кукурудзі та проведеного міні-опитування виробників із різних регіонів ми з’ясували, що загалом мало хто вдається до десикації кукурудзи. Типова відповідь — не було такої потреби і навіть не думали про таку можливість. Однак нам вдалося знайти декілька підприємств, які використовували цей прийом і стверджують, що цілком вдало.

Основною причиною, яка спонукала опитаних застосувати десикацію на кукурудзі, стала необхідність зібрати урожай у певні терміни, аби встигнути підготувати площі під майбутню культуру.

Наприклад, Володимир Олійник, заступник директора з рослинництва ПСП «Новоселиця» (Житомирська обл.), розповів, що минулого року загальна площа під кукурудзою на підприємстві сягала 1000 га. І хоч сіяли гібриди з різним ФАО, все-таки бачили, що можуть бути форс-мажори у збиранні врожаю. Тому певну частину посівів (близько 300 га) десь на початку вересня обробили Раундапом. За 2 тижні кукурудза вже була готова до збирання. Завдяки чому всі заплановані осінні роботи — як зі збирання, так і обробітку ґрунту та сівби озимих — вдалося виконати вчасно.

«Це була основна перевага. Щодо економічної вигоди, то я великої різниці не побачив. До слова, перед тим ми іще спробували для десикації застосувати Реглон на кукурудзі з меншим ФАО, але ця спроба була менш успішною. Листя висохло, але на цьому все. Тож цьогоріч знову хочемо застосувати Раундап. Але тут є певні перепони. Маємо власний самохідний обприскувач і минулого року легко застосували його на кукурудзі, оскільки висота рослин давала змогу це зробити. В нинішньому сезоні кукурудза занадто висока, і наш обприскувач уже не пройде. Як варіант — наймати авіацію, але поряд із тим масивом, до якого хочемо застосувати десикацію, посіяний озимий ріпак, та ще й недалеко поля сусіднього господарства. Тому поки що остаточного рішення не прийнято», — поділився Володимир Олійник.

Натомість Володимир Пономаренко, директор СТОВ «Воля» (Черкаська обл.), розповів, що його досвід застосування Реглону був досить успішним. Господарство використовує десикацію кукурудзи вже не вперше і, за словами, директора, цей прийом дуже виручає.

«Наприклад, минулого року на одному з масивів, де попередником була картопля, посіяли 40 га кукурудзи, а на решті поля — соняшник. Опісля планували сіяти тут озиму пшеницю. Тому потрібно було і соняшник, і кукурудзу збирати фактично разом. Обробили препаратом Реглон Супер у нормі 2,5 л/га обидві культури. Вийшло досить вдало — звільнили поле під посівну вчасно», — зазначив Володимир Іванович.

І додав, що вологість кукурудзи на момент збирання (через 10 днів після обробки) десь на 6-7% була меншою. Цьогоріч також застосували десикацію для кукурудзи, обробивши 25 га вже Реглоном Форте, відповідно зменшивши норму до 1,7 л/га. Вдалися до цього прийому з тієї ж причини — треба швидше звільнити ділянку для сівби озимини.

«Щоб цей агротехнічний захід був вдалим, слід дотримуватись певних моментів. Препарати має бути оригінальним. Застосовувати його треба вчасно, коли вже кукурудза досягне стиглості. А також при обприскуванні необхідно підвищити норму виливу води. У нас це було не менше 300 л/га. Щоб якомога більше покрити листя», — поділився досвідом Володимир Пономаренко.

Якщо так, то є нюанси

Більшість десикантів — це препарати на основі диквату, глюфосинату амонію чи гліфосату. По суті — це гербіциди, які пригнічують ріст рослин, провокують їх відмирання.

Фахівці компаній, які позиціонують свої препарати, в тому числі, як десиканти для кукурудзи, стверджують, що у цього прийому є низка переваг.

Зокрема:

• десикація «вирівнює» нерівномірні посіви до однорідної стиглості, завдяки чому збирання врожаю пришвидшується, а втрати зменшуються;
• якщо посіви засмічені бур'янами, десикант-гербіцид забезпечить контроль над ними, чим полегшить процес та підвищить якість збирання врожаю комбайном;
• зменшуються витрати на досушування;
• полегшується планування та виконання осінньо-польових робіт.

Зазвичай десикацією можна зменшити вологість зерна кукурудзи на 4-8%. Та фахівці не радять застосовувати цей метод, якщо показник вологості до обробки перевищує 32-35%. Бо це свідчить, що кукурудза ще не досягла потрібної стиглості, а десикант спричинить припинення формування зерна, отже, таким чином можна отримати недобір по врожайності.

У будь-якому разі, поки немає «чорної точки» в зерні, десикацію проводити не варто. Фахівці також зазначають, що найкраще проводити цю процедуру за високих температур повітря. Бо десиканти висушують лише листя, стебло та обгортки качана, зерно ж «дійде до кондиції» вже самостійно, завдяки відповідним сприятливим умовам.

Отже, якщо послуговуватися думками експертів та досвідом аграріїв, можна зробити висновок, що навряд чи десикація кукурудзи в наших умовах набуде значного поширення. Але як інструмент, що дає змогу вирішити певні нагальні проблеми, — цілком можлива. Звісно, якщо застосувати її правильно.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com