Накопичення інфекцій на полях достатньо для розвитку хвороб за сприятливих погодних умов — експерт
Цьогорічна зима видалася теплою, сніговий покрив у різних регіонах то накопичується, то тане. І хоча більшість агрономів повідомляють, що озимі посіви переважно почуваються добре або задовільно, завжди варто пам'ятати, що наразі невидимі оку хвороби після наростання весняних температур можуть “прокинутись” і проявити себе з новою силою.
Тим більше, як стверджує Сергій Ретьман, заступник директора Інституту захисту рослин НААН, по більшості хвороб запас інфекції достатній, і в разі сприятливих умов, вони можуть швидко розвинутись і завдати значної шкоди.
У коментарі для SuperAgronom.com Сергій Васильович поділився результатами спостережень за ситуацією зі збудниками деяких хвороб і окреслив загрози, які вони несуть.
Фузаріоз. Дослідження показують, що запаси інокулюму грибів роду Fusarium, що є збудниками фузаріозів, на полях достатньо. Але чи розвинеться хвороба, залежатиме від стійкості рослин. А також від того, наскільки вони будуть здатні протистояти збудникам, які перебувають передусім у ґрунті і на рослинних рештках, а далі вже буде йти аерогенна інфекція. Спочатку відбуватиметься ураження коренів і прикореневої частини стебла, пізніше — колонізація колоса, що може призвести як до відчутних прямих втрат урожаю, так і до погіршення його якості за рахунок накопичення небезпечних для здоров’я людей і тварин мікотоксинів.
Офіобольозна коренева гниль. Проявлення її локальне, а запас інфекції загалом достатній. Джерелом інфекції є ґрунт і рослинні рештки. Інокулюм може зберігатися у ґрунті протягом 3-5-7 років. Крім того, перезараження можливе у випадках контакту коренів хворих і здорових рослин. Тож у разі повернення озимої пшениці на це поле навіть через 3-4 роки, хвороба може давати спалахи, якщо складуться сприятливі умови. Зокрема, її поширення залежить від щільності, можна так сказати, — від оптичності посівів озимої пшениці. Захворювання призводить до білоколосості і пустоколосості.
Крім добре відомих прикореневих гнилей, в останні два роки виявляємо спалах гібеллінозу, який раніше в Україні не зустрічався. Контроль хвороби наразі дуже складний, тому що потребує додаткового і переконливого вивчення, щоб відпрацювати заходи, які даватимуть можливість контролю саме цю хворобу
Септоріоз. Тут слід зазначити, що в багатьох регіонах домінує Septoria tritici (Mycosphaerella graminicola). Джерелом інфекції є рослинні рештки. І вже після відновлення вегетації, у міру наростання температур, як на оптимальних строках посіву, так і на ранніх строках посіву можна спостерігати зараження листової поверхні.
Піренофороз. Джерело інфекції піренофорозу — стерня. Там формуються сумки із сумкоспорами. В останні роки було помічено, що зараження озимої пшениці відбувається десь у фазі трубкування. До слова, якщо використовувати фунгіциди, які контролюють тільки септоріоз, то відповідно звільняється місце для ураження піренофорозом. Таким чином отримуємо симптоми, характерні саме для цього збудника. Відповідний і вплив на врожай.
Іржасті хвороби. Запаси цих інфекцій також достатні. Але серед іржастих хвороб слід відмітити жовту іржу. Якщо для розвитку стеблової і листової бурої іржі температурний режим має бути близьким до 17-25 °С, то для жовтої, яка проявляється більше у північних регіонах, найбільш сприятливою є темпера 11-13 °С. Хвороба проявляється локально. Застосування триазольних препаратів дає можливість контролювати як буру листову іржу, так і жовту.
Сажкові хвороби. Незважаючи на те, що протруюється мало не 99% насіннєвого матеріалу, накопичення та ураження посівів сажковими хворобами в останні 3-4 роки зростає. Протруюванням контролюється тверда сажка, тоді як захист від карликової сажки цим заходом не завжди можна забезпечити. Основним джерелом хвороби є ґрунт, де теліоспори можуть зберігатись а до 10 років, а додатковим — заспорене насіння. Найбільш сприятливі температурні умови для зараження рослин складаються під стійким сніговим покривом. Температура вище 15 °С пригнічує проростання спор. Загалом, ураження рослин можливе від появи сходів аж до початку виходу в трубку. Симптоми карликової сажки стають помітними в період колосіння пшениці. Інфіковані рослини значно кущаться, можуть утворювати до 30 і більше стебел, а також відстають у рості порівняно зі здоровими (в 1,5-4 рази).
Як бачимо, хвороби чатують на посіви повсюдно. Тож варто добре продумати заходи, які захистять рослини якомога ефективніше і знизять загрози поширення збудників.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
