Сажка стеблова (пшениця) (Головня стеблевая)

Поширення

Уражує пшеницю, жито. На житі зустрічається в районах його вирощування, а на пшениці – осередками, переважно в Криму.

Шкідливість

 Хворі рослини дають в 5 разів менший урожай маси, зменшується продуктивна кущистість. Недобір урожаю зерна в польових умовах відповідає проценту уражених рослин.

Ознаки ураження

Теліоспори збудників зібрані в спорокупки у вигляді клубочків. Клубочки округлі, продовгуваті або мають форму еліпса. Хвороба виявляється на стеблах, листках і піхвах у вигляді довгастих опуклих смуг завдовжки до кількох сантиметрів. З часом ці смуги набувають свинцево-синього кольору. В місцях уражень епідерміс розтріскується і назовні виступає темна маса теліоспор, що легко розпорошуються. Уражені рослини відстають у рості, замість колосків і зерна утворюється спотворена маса тканин.

Джерело інфекції

Засмічене теліоспорами зерно та ґрунт, де вони зберігають свою життєздатність рік і більше.

Розвиток хвороби

Теліоспори стеблової сажки пшениці та жита проростають після місячного періоду спокою. Вони утворюють одноклітинні базидії, на верхівці яких буває від 2 до 6 циліндричних невідокремлених базидіоспор. Останні проростають й інфекційні гіфи заражають зародки. Процес зараження можливий від моменту проростання насіння до утворення першого листка. Міцелій поширюється в усій надземній частині, але теліоспори утворюються лише в певних місцях. Оптимальними умовами для зараження є температура в межах +13…+21°С та низька вологість ґрунту.

Заходи захисту

Велике значення в зниженні ураження рослин має висів насіння у ґрунт з вологістю не нижче 60-70%, запобігання повторних посівів, протруювання посівного матеріалу. Хімічні препарати: Венцедор, Діксіл Ультра, Авіценна.