Сертифікація насіння перетворюється з інструменту державного контролю на метод підтвердження відповідності нормам якості
З минулого року сертифікація насіння в Україні стала платною послугою. Як це вплинуло на якість проведення процедури та чи вплинуло взагалі? Своєю оцінкою ситуації за підсумками 2017 року ділиться Насіннєва асоціація України, організація, що має на меті перш за все просування світових стандартів розвитку насіннєвої галузі України.
Нинішню ситуацію з сертифікацією насіння прокоментувала SuperAgronom.com Сюзанна Григоренко, виконавча директорка Насіннєвої асоціації України.
Платність послуги — це нормальна суть відносин у бізнесі
Так, 2017 рік був роком змін у сфері сертифікації насіння. Крім того, що сертифікація стала платною, це стало таким переходом від того, що сертифікація — це державний контроль, до того, що сьогодні сертифікація – це підтвердження відповідності, чіткість та достовірність у встановленні показників і норм якості насіння як продукції, що постачається на внутрішній та зовнішній ринок. А для виробника/постачальна насіння – це інструмент управління якістю, підняття конкурентоспроможності його продукції. Для клієнта/споживача/товаровиробника — впевненість у безпечності та дотриманні вимог до якості насіння, зменшення ризиків у його діяльності.
Виробництво та реалізація насіння — це такий же бізнес, як усі інші, тому платність — це, передусім, рівноправність у відносинах, нормальна умова для одержання якісної послуги, на зразок сертифікації, майнова відповідальність за її здійснення.
Те, що суб’єкт її надання — підприємство державної форми власності, не змінює суті відносин.
Переваги є!
Переваги платної сертифікації дійсно є. Це зміна державних підходів до проведення сертифікації, зокрема на «клієнтоорієнтовану модель», рівноправні прозорі відносини між виробником насіння та Органом сертифікації, оперативність та якість здійснення робіт з сертифікації підвищилася. З питань, які не влаштовують організаційно, по часу і т. д, суб’єкт насінництва, як Замовник тепер веде діалог з Органом сертифікації, адміністративний примус не спрацьовує.
Водночас це дає поштовх формувати однакові прозорі правила гри з посиленням відповідальності суб'єктів ринку, та, в перспективі , зменшення кількості недобросовісних гравців.
Комерційна діяльність і повинна бути комерційною
Такий перехід від безоплатності до платності не був простим, і час від часу повертаються до обговорення цього питання. Потрібен час на адаптацію усім суб’єктам насінництва, серед яких — значна кількість установ НААН. Але насінництво — це комерційна діяльність, і насіння продається на платній основі, не безоплатно, не дарується… Відповідно, бюджетна підтримка держави розвитку цього напрямку в АПК шляхом оплати сертифікації тепер не здійснюється.
Сертифікація — це умова для здійснення діяльності з насінництва та виведення насіння як продукту на ринок. А тому вартість її проведення враховується у діяльності суб’єктами насінництва, точно так, як виробничі витрати та законодавчі умови до здійснення діяльності у цій сфері. Обирати/не обирати діяльність — право та вибір господарюючого суб’єкта.
Трансформація державного управління та тенденції у розвитку політичної та економічної політики як на внутрішній, так і світовій аренах, змінюють формат взаємодії між бізнесом та державними інституціями, що і відбулось у насінництві.
Сюзанна Григоренко, Насіннєва асоціація України
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.