Вплив весняних приморозків на урожайність кукурудзи
Наприкінці весни ми писали про вплив весняного холоду/морозу на розвиток та урожайність кукурудзи. У статті було описано, чи впливає холод на урожайність кукурудзи, чи потрібно пересівати пошкоджені морозом посіви та як допомогти кукурудзі оговтатися від стресу. Станом на сьогодні отримані перші результати з полів, сходи на яких були пошкоджені морозом, і в даній статті хочемо висвітлити, як все ж таки це вплинуло на врожайність кукурудзи.
В основному пошкодження морозом були відмічені в Чернігівській та Київській областях. В Чернігівській області морозом було пошкоджено посіви гібридів КРАБАС ФАО 300 та КЕРБЕРОСФАО 310 . КРАБАС ФАО 300 був висіяний в ТОВ «Транс Агро» у Прилуцькому районі Чернігівської області на площі 66 га. Сівбу було проведено 26 квітня, а 11 травня відбулося зниження температури до –5ºС. Після такого зниження температури 1-й та 2-й листки відмерли.
Відмирання листків дещо перешкоджало формуванню нових листків, проте на подальшу вегетацію особливого впливу не мало. Через деякий час рослини відновилися та візуально не відрізнялися від рослин, які не були пошкоджені заморозками.
Гібрид КЕРБЕРОС ФАО 310 , який був висіяний у ФГ «Агрозем» Прилуцького району Чернігівської області на площі 14 га, також був пошкоджений морозом. Дане поле було посіяне 27 квітня, а вже 11 травня температура знизилась до -4-5ºС. Ситуація по впливу на сходи була аналогічна гібриду КРАБАС ФАО 300 . Після морозу відбулося відмирання 1-го листка з подальшим відновленням рослини. Заморозки не вплинули на подальшу вегетацію
Урожайність гібрида КЕРБЕРОС ФАО 310 становила 9,5 т/га за базової вологості 14%. Вологість при збиранні була на рівні 18,5-18,7%. Добрива – N56P36K36. Отримані показники також свідчить про незначний вплив приморозків, якщо він був взагалі, на урожайність.
Ще одне поле гібрида КРАБАС ФАО 300 піддалося впливу морозу на Київщині, в ТОВ «АгроУкр», що в Кагарлицькому районі. Сівбу було проведено 17 квітня, а 11 травня впав мороз до відмітки -6-7 ºС. Вся наземна вегетативна маса була знищена морозом. Господар частину поля вирішив пересіяти, а частину залишити для подальшого спостереження впливу морозу на розвиток і урожайність гібрида. Пересів було проведено 17 травня тим же гібридом КРАБАС ФАО 300 . Тобто різниця в сівбі становила 1 місяць. Рослини на непересіяній частині поля почали відновлювати вегетацію через 5 днів після приморозку і на 20-й день фактично не мали ознак пошкодження.
На 20-ту добу було чітко видно перевагу в розвитку рослин, які були висіяні 17 квітня над тими, які були висіяні 17 травня.
У першій половині вегетаційного періоду розвиток рослин другого строку сівби проходив в комфортних умовах. Рослини мали гарний розвиток і навіть пасинкувалися, що свідчило про достатню кількість вологи та елементів живлення у ґрунті, які були внесені в кількості N154P26K26.
Проте друга частина вегетації проходила в дуже жорстких умовах. У серпні випало всього 23,5 мм опадів, а в першій половині вересня – 6,2 мм, а це ж саме час наливу зерна! Загальна кількість опадів за вегетацію становила 224 мм. Такі жорсткі умови вплинули на урожайність кукурудзи, та, зокрема, сильно вплинули на урожайність другого строку сівби. Про що свідчать результати аналізу структури врожайності, які були проведені на качанах, відібраних з повторенням та в різних частинах поля. Середні дані наведені у таблиці нижче.
Таблиця 1. Структура врожаю гібрида КРАБАС ФАО 300 за різних строків сівби
З отриманих даних видно, що у рослин першого строку сівби були сформовані качани з більшою кількістю зерен в ряду (31). Тобто, цвітіння проходило в кращих умовах порівно із рослинами другого строку сівби, які сформували качани із середньою кількістю зерен 19. Кількість рядів зерен була однаковою за двох строків сівби, так як ця ознака контролюється генетично і не сильно залежить від погодних умов. Відповідно, на рослинах першого строку сівби була сформована вища кількість зерен на качані – 393,7 шт., проти 241,3 шт. за другого строку сівби. На рослинах другого строку сівби було відмічене сильне недозапилення верхівки качанів.
За пізнього строку сівби налив зерна проходив у більш жорстких умовах і, відповідно, була сформована менша маса 1000 зерен – 218,8 г проти – 272,1 г за першого строку сівби. Все це вплинуло на урожайність, яка за першого строку сівби становила 6,2 т/га, тоді як за другого строку сівби – 2,7 т/га, а це на 3,5 т/га менше!
І ще один важливий показник – збиральна вологість: за першого строку сівби вона становила 18,7%, тоді як за другого – 25,8%. Тобто, різниця становила 7,1%, а це все додаткові витрати на сушіння зерна.
Провівши аналіз структури врожайності, збиральної вологості та безпосередньо урожайності, можна стверджувати, що пересів кукурудзи, пошкодженої морозом є недоцільним і економічно необґрунтованим. За пересіву ми витрачаємо додаткові кошти на насіння, культивацію та сівбу. Крім того, є висока ймовірність потрапляння пересіяних рослин в жорсткі умови (високі температури та спека) в період наливу зерна, що негативно впливає на масу 1000 зерен та урожайність.
То ж наша рекомендація наступна: якщо посіви піддалися впливу заморозків і рослини при цьому залишились живими, то недоцільно проводити їх пересів. Рослини кукурудзи здатні швидко відновити вегетацію та сформувати гарну вегетативну масу. Навіть якщо густота стояння буде на рівні 50 тис. рослин/га, цього буде достатньо для формування високої врожайності. Нам потрібно навчитися давати можливість рослинам самим виправити ситуацію і не поспішати з категоричними рішеннями.
Бажаємо вам гарних врожаїв і не потерпати від примх погоди! І нехай сільське господарство приносить вам високі прибутки та достаток!
Сергій Красновський, продакт-менеджер відділу кукурудзи та олійних культур ТОВ «КВС-УКРАЇНА»
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.