АгроЕкспедиція Кукурудза 2017. Кіровоградська область: Санті та Шанс

У п’ятницю ми на PEUGEOT Traveller легко пересувались переважно ґрунтовими дорогами вздовж полів Кіровоградської області. А разом з нами — і наші експерти з компаній Bayer, «Бізон-Тех», «Лімагрейн Україна», Credit Agrikol Bank.

Найголовніше, у чому ми змогли переконатися, — що в Україні можна успішно розвивати агровиробництво на 2000 га.

На Кіровоградщині кукурудза посідає друге місце за обсягами посівних площ та становить 8,8% від загальноукраїнського виробництва. Площі під культурою у цьому році зросли на 10,9% порівняно з минулорічними показниками.

Особливості вирощування кукурудзи у регіоні ми помітили такі:

1. Зберігати вологу для стабільного урожаю. За оцінками експертів, Кіровоградщина з кожним роком стає все більш посушливою. Тому у деяких господарствах урожайність кукурудзи знаходиться приблизно на рівні максимальної урожайності соняшника, 3,5-4 т/га. Природно, що про рентабельність виробництва тут вже не йдеться. Більшу урожайність отримують ті господарства, які за допомогою мінімальних та нульових технологій намагаються втримати вологу на своїх полях. Але при цьому не забувають і про максимальну агротехнологію.
2. Майже вся кукурудза забур’янена. Головна біда сезону — лобода біла та інші бур’яни. Підприємства області, що зекономили на внесенні гербіцидів, мають тепер «карликову» кукурудзу. Це стосується і висоти рослин, і розміру качанів. Такий злий жарт зіграли з аграріями погодні умови у поєднанні з надмірно економною технологією.
3. Кукурудза потребує тепла. Експерти не радять аграріям Кіровоградщини сіяти культуру, не дочекавшись стабільного тепла. Були випадки у 2017 році, коли кукурудзу сіяли 15 квітня, після чого вона опинялась під дією аномальних погодних умов цього року. Всі пам’ятають квітнево-травневу зиму.
4. Середнє ФАО. 280-320 є тим ФАО, яке можна назвати «середньо-граничним» для півдня та півночі країни. По суті воно є універсальним. Таким гібридам в основному і надають перевагу на Кіровоградщині.
5. Прибавка урожаю з мікродобривами. У регіоні аграрії активно застосовують не лише прикореневе живлення, але й листкове. Переваги внесення добрив по листу тут вже добре оцінили та відмітили, що воно дає прибавку урожайності до 0,6-0,9 т/га.

«Санті»: ФАО290 — оптимальний варіант для аномальної спеки

Перше господарство, яке другий екіпаж АгроЕкспедиції відвідав останнього дня подорожі — агрофірма з цікавою назвою «Санті». Логічно, що першим запитанням, яке ми поставили до керівників підприємства Костянтина Супруната Миколи Байбарака, було: «Чому так називаєтесь?»

«Санті — так називається долина чаю, як говорить засновник підприємства та наш батько Василь Федорович Супрун. У нас сімейний бізнес, яким керуємо батько моєї дружини, її брат та я», — пояснює Микола Байбарак.

На аграрному ринку «Санті» працює вже 16-й рік. Мають на сьогодні 2000 га земельного банку. Вирощують озиму пшеницю, ріпак, ячмінь, кукурудзу та соняшник. Під кукурудзу у цьому році у господарстві відведено 480 га землі.

За результатами «пробних» укосів, проведених у цьому сезоні, кукурудза може дати 6-7 т/га, незважаючи на посуху. Для порівняння: сусідні господарства звітують про цьогорічну урожайність 2,7-3,5 т/га. Великою мірою такий результат є заслугою використовуваної у господарстві технології mini-till, що дозволяє максимально зберігати вологу у ґрунті.

«Завдяки mini-till нам вдалося втримати урожайність кукурудзи. Це найголовніше. У людей урожайність падає з багатьох причин, а в нас вона стабільна. Стабільність — ознака майстерності», — вважають у «Санті».

Кукурудза за mini-till: досвід «Санті»

Час вирушати на поля, щоб на власні очі побачити переваги та особливості застосовуваної технології.

Гібрид. Микола Байбарак та Костянтин Супрун пропонують АгроЕкспедиторам оглянути поле під гібридом Адевей селекції Limagrain.

«У нас були дискусії щодо вибору ФАО: сіяти у нашій зоні високе чи трохи менше. В результаті дійшли до середнього, ФАО 290. Конкретно це гібрид Адевей, або, як кажуть менеджери «Лімагрейн Україна», королева кукурудзи. Він має качани з 16 рядами по 42 зерна у кожному. Вологовіддача у гібрида також середня. На даний час він нас цілком влаштовує у цій кліматичній зоні», — пояснює вибір гібрида Микола Байбарак.

Окрім того, у господарстві регулярно закладають дослідне поле. На ньому висіяні гібриди різних компаній, у тому числі й української селекції.

«На них ми також хочемо робити ставку, щоб підтримати нашого вітчизняного виробника», — додає Микола.

Обробіток ґрунту та сівба. Попередником на цьому полі був соняшник, пожнивні рештки якого все ще видно. У цьому якраз і полягає особливість застосовуваної у «Санті» мінімальної технології.

«Намагаємось застосовувати мінімальний обробіток. Тут працював DMI Ecolo Tiger 530 на глибину 32 см. Навесні провели культивацію 12-метровим культиватором John Deere 960», — розповідає Костянтин Супрун.

Сівба проводилась з густотою 50 тис. насінин/га та міжряддям 70 см сівалкою John Deere 2126 CCS.

«Точні терміни сівби не скажу, ми з кукурудзою наче в лотерею граємо. Якщо є хоч якась можливість вийти у поле після снігу, то в першу чергу сіємо кукурудзу. Практично у болото. А основні культури намагаємось розтягнути на 3-4 терміни», — говорить Костянтин Супрун.

Система живлення та захисту. Добрива під кукурудзу в «Санті» вносять переважно по листку. Тут Костянтин Супрун спирається на власний досвід, оскільки експерименти із внесенням добрив проводив разів із 20. По листку працюють добривами Ярило Активний Старт, Ярило Продуктивний Ріст, Браман біоцинк, Браман мільтикомплекс та Powerfol.

Проти бур’янів обов’язково застосовують гербіциди. У цьому сезоні вносили МайсТер 1 л/га. А от інсектицидні та фунгіцидні обробки у господарстві не проводились. Кажуть, що більшості проблем з хворобами та шкідниками вдається уникнути завдяки суворому дотриманню сівозміни.

Експертний погляд. Разом з Юрієм Демченком, менеджером Кіровоградського регіонального відділку компанії «Бізон-Тех», виламуємо на полі кілька качанів. Звертаємо при цьому увагу також на чистоту поля від бур’янів. За нашими підрахунками, біологічна урожайність оглянутої кукурудзи складає 6,2-6,5 т/га.

«На цьому полі ми бачимо, наскільки пристойно виглядає кукурудза. В принципі, вона готова до збирання. Качані ніким не пошкоджені, немає і явних ознак хвороб. Вважаю, що такий розвиток та потенціал урожайності великою мірою забезпечив вибір «Санті» на користь комплексних мікродобрив, у тому числі Браман біоцинк та Браман мультикомплекс. Добре й те, що застосовували гербіцид МайсТер», — каже Юрій Демченко.

Експерт розповідає, що із «Санті» співпрацює останні 7 років. Юрій Демченко захоплюється тим, що керівництво агрофірми не боїться експериментувати, завжди робить вибір на користь новинок у генетиці, ЗЗР та добривах.

«Шанс»: американський no-till та любов до експериментів

Другим господарством на нашому експедиційному шляху стало агропідприємство «Шанс». Його землі знаходяться зовсім поруч із обласним центром Кропивницьким, загальний земельний банк становить 1370 га. Керує «Шансом» ціла династія: сини Андрій та Сергій Таровики, батько Петро Сергійович та мати Олена Андріївна, яка займається бухгалтерським обліком господарства. Цікава й дата заснування підприємства — 02.02.2002.

«У нас небагато робітників, небагато техніки, але все дуже продуктивно, все стисло. Площа нашої виробничої бази усього 1 га, на ній розміщено усі склади, переробка сої, вагові та очисні споруди, сушарка, офіс. Все розташовано пунктуально та правильно, тому й працює дуже ефективно. Ми маємо нову продуктивну техніку і працюємо спокійно», — розповідає про господарство Сергій Таровик.

У «Шансі» працюють за технологією no-till, на яку перейшли ще у 2004 році. На даний час усі площі господарства обробляються саме за нульовою технологією.

Тут вирощують традиційні культури: соняшник, озиму пшеницю, сою та кукурудзу. У перші роки роботи головний акцент робили на сою, проте через 5 років почалося засилля павутинного кліща. На боротьбу з цим шкідником тепер витрачають великі кошти. Соняшник тривалий час не сіяли, але потім вирішили працювати за сівозміною кукурудза-соняшник-соя. Пшеницю не сіяли близько чотирьох років, проте цьогоріч знову ввели до сівозміни.

Минулого року соняшник дав урожайність 3 т/га, цього року очікують 2,5 т/га. За словами Сергія Таровика, урожайність цієї культури тут тримається на рівні 2,5-3 т/га в залежності від того, «куди дощ потрапив».

Збирання кукурудзи у господарстві вже розпочали, наразі зібрали 30 га. На одному полі культура показала 6 т/га, на другому — лише 4 т/га. На інших площах збирати кукурудзу планують починати у вівторок, одразу після закінчення збирання соняшника та сої.

Усього під кукурудзу у «Шансі» відвели 550 га. Використовують гібриди Monsanto, Syngenta та Euralis. Крім цього, щорічно закладають дослідні ділянки, щоб мати можливість обрати для себе «щось новеньке». До прикладу, цього року спробували кукурудзу селекції Limagrain. Збирання ще не починали, тому про результати поки що говорити зарано.

«Із «Шансом співпрацюємо перший сезон. З ними цікаво працювати, тому що вони усе перевіряють «на власній шкурі». Цього року ми спільно з компанією Limagrain заклали дослідну ділянку по кукурудзі та соняшнику — по 10 гібридів кожної культури. Чекаємо результатів та сподіваємось, що вони будуть гарними і для нас, і для «Шанса», — говорить Артем Єгоров, менеджер Кіровоградського структурного підрозділу компанії «Бізон-Тех».

В цілому площі під кукурудзою Limagrain збільшуються по усьому регіону, тому не дивно, що підприємство вирішило також працювати з цією компанією.

«Ми пішли шляхом експериментів, щоб підібрати гібриди, які максимально підійдуть. Я сам так працюю і своїх співробітників налаштовую на те, щоб підбирати гібриди не лише під регіон, не лише під господарство, але й під конкретне поле. Тільки тоді ми зможемо максимально використати генетичний потенціал того чи іншого гібрида, який є у даному регіоні», — говорить Андрій Андрієнко, директор сектору Центрального регіону «Лімагрейн Україна».

За словами експерта, багато аграріїв зараз по-іншому починають дивитись на кукурудзу від Limagrain, оскільки за останні 4 роки у компанії суттєво змінилось порт фоліо гібридів.

«Той же Адевей гарно увійшов на ринок, продемонстрував свою стабільність, можливість вирощуватись у різних технологіях, універсальність у технологічному процесі: він однаково добре підходить і для no-till, і для пересівів, і для класичної технології», — додає експерт «Лімагрейн Україна».

Закладкою дослідних ділянок, та й агротехнологією взагалі, у господарстві «Шанс» займається Андрій Таровик. Він нещодавно їздив на навчання у США, переймати досвід заокеанських колег. Вивчав досвід та результати застосування технологій інноваційного землеробства у американських фермерів. За його словами, поки що ні один з них не зміг підрахувати реальний фінансовий результат від застосування інновацій.

«У господарстві дослухаються до моїх рекомендацій, а мені цікаво дослухатися до Андрія, оскільки він щорічно літає на навчання до США, а у господарстві напрацьована власна агротехнологія», — розповідає про свій досвід співробітництва з «Шансом» Артем Єгоров.

Технологія вирощування кукурудзи

Поля кукурудзи розташовані одразу через дорогу від бази підприємства. Тут дійсно все розміщено дуже компактно. Ми зупиняємося між двома полями, одне з яких засіяне товарною кукурудзою, а інше — демо-ділянка. Але оскільки усі демо-ділянки Андрій Таровик закладає для власних потреб, тут немає ніяких табличок з назвами компаній. Та й технологія всюди застосовується однакова.

Обробіток ґрунту. Господарство працює за технологією no-till, і ми переконалися, що користь від неї таки є: у землі майже немає тріщин, незважаючи на мізерну сезонну кількість опадів, усього 140 мм.

Сівба проводилась 2 травня сівалкою Kinze 3000 з нормою висіву 72 тис. насінин/га. Сіяли гібрид P9175 ФАО 330 компанії DuPont Pioneer.  На сусідньому демо-полі висіяно гібриди DuPont Pioneer ПР38Н86, а також Monsanto ДКС 4590, 4014, 3511, 4185.

Добрива. Наприкінці зими вносили КАС-32 у нормі 200 кг/га, під посів вносили діамофоску 100 кг/га. Також застосовували мікроелементи Інтермаг-Моно-Цинк 1 л/га та Інтермаг-Кукурудза 2 л/га.

Захист. Перша обробка проводилась гліфосатом 2 л/га, друга — гербіцидом МайсТер Пауер 1,3 л/га. Другу гербіцидну обробку об’єднали з внесенням інсектициду на основі імідаклоприду та лямбда-цигалотрину у нормі 150 г/га.

В цілому поле виглядає чистим, без бур’янів, хоча шкідників ми на ньому помітили. У господарстві вчасно не провели інсектицидну обробку — на багатьох ділянках видно ураження бавовняною совкою. Проте дійсно серйозних збитків шкідники не завдали.

Попрощавшись з гостинними братами Таровиками, ми вирушили у зворотний шлях. На цьому АгроЕкспедиція Кукурудза 2017 для другого екіпажу завершилися, а перший ще розповість вам про свої «кукурудзяні пригоди» на Київщині. І, звичайно, ми підсумуємо усе побачене у подорожі українською кукурудзою в окремому блозі.