АгроЕкспедиція Кукурудза 2017. Вінницька область: Відродження, ФГ Салій і Агрошляхбуд

Разом із нашими партнерами — Bayer, «Бізон-Тех», «Лімагрейн Україна», Credit Agricole Bank, PEUGEOT CITROЁN UKRAINE — ми вибудували не менш цікавий маршрут Вінниччиною. Поїхали!

Тенденції кукурудзяного сезону на Вінниччині

1. Область за своїми погодними умовами та ґрунтами практично ідеально підходить для вирощування кукурудзи. Навіть у погані роки тут «знімають» по 6 т/га. Цьогоріч, попри весняні заморозки, які зачепили регіон, і небувалу спеку, урожайність суттєво не знизиться. У багатьох підприємств потенціал — 10—12 т/га.
2. У нинішньому сезоні шкідники особливо не «лютували», за винятком совки й кукурудзяного метелика. Боролися з ними переважно завдяки внесенню трихограми.
3. Деякі підприємства сіяли кукурудзу в травні, ніби «передчуваючи» заморозки. Хоча самі це пояснюють старим правилом, що заморозки можуть вдарити аж «до 9 травня».
4. Частина підприємств області пересівались. Одні — через побоювання, що кукурудза не виживе після заморозків, інші — через неякісне насіння.      
5. Погодні умови ж по області дуже різняться. В середній смузі — Тетіївському, Вінницькому, Немирівському, Іллінецькому, Оратівському районах переважно не було проблем із опадами. Наприклад, у Немирівському районі, коли наливалося зерно, випало 40 мм, у серпні — 45 мм, у вересні — 60 мм. На півночі області теж були непогані дощі. У Липовецькому районі з 1 квітня й до сьогодні випало 250 мм опадів. А, до прикладу, на півдні — в Чечельницькому районі — від травня й донині було усього 14 мм опадів.  
6. Цілком логічно, що у цьому сезоні багато вінницьких аграріїв зосередилися на посухостійких гібридах кукурудзи.

Кукурудзяне «відродження» зі східним акцентом

Перший пункт призначення — ФГ «Відродження» у Немирівському районі. Коли українців лякають, що після відкриття ринку землі її скуплять китайці, в районі інколи жартують, що тут вони це зробили ще 20 років тому. Тут, у Немирівському та Вінницькому районах, на площі в 4 тис. га працюють три агропідприємства ФГ «Відродження», «Ромашка» та ПрАТ «Воловодівка», якими володіють вихідці з Китаю — брати Геннадій і Дмитро Вайни. Нас зустрів агроном трьох господарств Василь Ткаченко. 

На підприємствах вирощують ярий ячмінь, озиму пшеницю, ріпак, сою, пшеницю й кукурудзу. Декілька років тому відмовилися від цукрового буряку. Агроном скаржиться, що цукрові заводи дурять виробників.

Василь Степанович не без гордості підкреслює, що ґрунти у їхньому районі найкращі — чорноземи та підзолисті. Процент гумусу варіюється між 3,8 і 4,5 %.

Технологія вирощування кукурудзи у ФГ «Відродження»

Гібриди. Щодо кукурудзи, у цьому році посіяли, як і в минулому, — 650 га. Працюють із трьома гібридами — ЛГ 3258, Адевей (обидва Limagrain) та Люціус (Syngenta).

 

Раніше сіяли Монсанто, DuPont Pioneer, а також українську селекцію. За словами агронома, імпортні гібриди досить добре себе зарекомендували, хоча й поступаються Limagrain і Syngenta. А ось вітчизняні гібриди засмутили.

«Ніби й підняли урожайність, та вологовіддача — просто шалена. Потрібно багато витрат, щоби висушити зерно», — каже він.

На підприємствах є власна сушарка потужністю 200 т/доба. Працює на газу. Під сушарку підлаштовуються й у час збирання — намагаються збирати не більше 200 т на день. Для цього достатньо одного комбайна. До речі, під кукурудзу зумисне купили Case IH 3883. Решту комбайнів — наймають.

Заходимо на поля, де посіяли гібрид ЛГ 3258. У деяких місцях кукурудзу виламано. Василь Степанович віджартовується: «Недаремно ж Хрущов казав, що кукурудза — народна культура. Ну, хоче людина зварити дитині кілька качанів або качок у господарстві треба погодувати. Ось ми й узяли квадрокоптер, щоб відслідковувати розкрадання, але, в принципі, ще нікого не штрафували».

Агроном бере в руки качан й оцінює, примружуючись. Каже, щодо цього гібриду розраховують на 10,5—11 т/га. А судячи із деяких качанів, потенціал урожайності доходить і до 14 т/га. Коли були заморозки, кукурудза посиніла, думали, що вже пересіватимуть. Але гібрид гідно вистояв негоду.

Технічний експерт компанії «Лімагрейн Україна» Дмитро Мусійчук підтверджує прогноз урожайності.

Посів. Сіяли кукурудзу на початку квітня — 15-го завершили посів. Норма висіву — 75 тис./га, глибина — 3—4 см.

Захист рослин. На підприємствах захищають рослини ще на рівні закупівлі насіння — намагаються купувати лише протруєне. Коли кукурудза була заввишки у 1,5 м, вносили інсектицид з діючою речовиною тіаметоксам, оскільки виникали проблеми із луговим метеликом. Окрім того, виконали одну гербіцидну обробку МайсТер Пауер. Агроном задоволений тим, як спрацював гербіцид. З усмішкою каже, що навіть у певний час було «нецікаво дивитися на кукурудзу» — поле було ідеально чистим.

Регіональний представник у Вінницькій області Bayer Дмитро Бандровський розповідає, що на відміну від інших гербіцидів, МайсТер Пауер достатньо внести один раз.

 Добрива. З осені давали 150 кг/га нітроамофоски, діамофоски 10:26:26. Навесні внесли 4 ц/га КАСу.

Василь Степанович усім своїм виглядом і настроєм втілює любов до своєї роботи.

«Якщо людина любить свою роботу, а за неї ще й платять, хто ж буде невдоволеним? Особливо, якщо вкладаєш і душу, й гроші, і надію, а потім отримуєш результат — це удвічі приємніше», — каже спеціаліст.

Єдине, що його засмучує — кваліфікація молодих агрономів. Хоча попит на них великий, навіть на їхньому підприємстві.

Ну, і вже перед прощанням Василь Ткаченко поділився деякими агрономічними ритуалами. Важливі операції — на кшталт посіву чи збирання — ніколи не починає в понеділок. Каже, ця традиція ще з часів СРСР. Окрім того, сіяти завжди починають до села, а не від села. Сподівається, що його секрети допоможуть іншим агрономам :)

Сподівається й уся команда АгроЕкспедиторів. Але час не чекає — попереду наступне підприємство.

ФГ «Салій»: на прохання трудящих

У першій компанії ми надихнулися фахівцем, який ледь не з дитинства знав, що агрономія — це його доля. А в наступному господарстві нам пощастило познайомитися з людиною, яка років 10 тому навіть не думала, що шляхи-дороги приведуть її не просто в сільське господарство, а в лідери серед аграріїв свого району.

Як із водія тролейбуса стати успішним фермером — розповів нам Анатолій Салій, директор та засновник однойменного фермерського господарства.

 

Його землі розташовані в Оратівському районі Вінницької області. Почалося все з того, що земельні паї, які належали сім’ї Саліїв, виявилися найбільшим наділом у межах однієї з сільських рад. І односельчани, які побоювалися віддавати свої паї «чужинцям», буквально вблагали його взяти під свою «відповідальність» і їхню землю. Тож Анатолій Вікторович цю відповідальність реалізував сповна.

«Хотів довести, що можна досягнути результату, якщо ти землю любиш і вдень та вночі готовий на ній працювати», — відповів Анатолій Салій на наше питання про те, як же він наважився на такі зміни в житті.

Учився всьому сам. Коли прийшов у господарство, спеціалістів там, по суті, й не було. Через два роки, коли вже додалися нові паї та з’являлася техніка, узяв на роботу бригадира. Й уже через 4 роки — агронома. Але досі вникає в усе сам, не перестаючи навчатися й розвиватися.

Сьогодні у ФГ «Салій» в обробці 1100 га. З них 450 га — під ріпаком, 400 га — під зерновою групою. Кукурудзи та соняшнику — по 220 га, і цукрового буряку — 60 га. А ще у господарства є своя ферма. Яка починалася з декількох придбаних корів і бичка — просто для того, щоб дати людям роботу. Тепер це окремий напрям у діяльності зі 180 головами дійної череди та 95 нетелями. І навіть ось-ось підходить до того, щоб отримувати хоча б невеликий прибуток. Допомагають у цьому відведені 100 га землі під кормову групу культур.

 

Земля фермерському господарству дісталася різна — і чорноземи є, і глинисті ґрунти. Тут вважають, що для такої землі найкраща система обробки — оранка.

І насіння, й засоби захисту, і добрива намагаються купувати у перевірених компаній. Як розповів нам Анатолій Салій, коли тільки починав роботу, не мав достатньо оборотних коштів, звернувся до кількох компаній із проханням дати ЗЗР із відстрочкою платежу. Відразу погодилися лише у «Бізон-Тех». Відтоді їхня співпраця триває на такому ж незмінному довір’ї.

«Можливо, інколи тут трохи дорожче, зате я впевнений і в якості, й у своєчасних поставках. Та й сам намагаюся їх не підводити. Якщо беру щось у кредит, то осінь почалася, продукцію реалізуємо, і я завжди пам’ятаю, що слід одразу зробити виплати для «Бізон-Тех», — відверто розповів Анатолій Вікторович.

Вирощування кукурудзи у ФГ «Салій»

Сівба. У цьому господарстві кукурудзу сіють у першій половині квітня.

Поле, яке показав нам Анатолій Вікторович, якраз розташовувалося на тих самих наділах, із котрих усе й починалося. На ньому сіяли два гібриди кукурудзи, та основні площі займає гібрид Адевей (Limagrain).

 

Цього року холодна весна дещо попсувала очікування на майбутній урожай. А потім додалася спека саме в період зав’язування кукурудзяних качанів. Але, як вважає господар підприємства, навіть із урахуванням цих факторів і того, що земля тут глиниста, попередніми оцінками врожаю він загалом задоволений. Особливо тим, що вдало вибрав гібрид. І, звісно ж, постаралися дотриматися усіх правил технології.

Сіяли після попередника соняшнику та із густотою — 85 тис./га, сівалкою Gaspardo, додаючи в рядки 170 кг/га нітроамофоски й 80 кг/га селітри.

Система захисту. Після сходів обробили посіви препаратом МайсТер Пауер у нормі 1,5 л/га. Ми переконалися, що препарат спрацював — поле було чистим, хоч Анатолій Салій стверджує, що тут у цьому плані місце проблемне — рясніє і щетинником, и пирієм, і лободою білою, й осотом польовим. Раніше вони намагалися боротися з ними різними препаратами-генериками. Цьогоріч вирішили спробувати «фірмовий» засіб. Тепер будуть використовувати лише МайсТер Пауер.

Оцінив чистоту посівів і наш експерт — регіональний представник по Вінницькій області компанії Bayer Дмитро Бандровський. Підтвердивши, що із застосуванням цього препарату в господарства жодних проблем із переліченими бур’янами тепер не буде.

Окрім гербіциду, інші захисні засоби не застосовували. Оскільки не бачили в них потреби. Та наші експерти помітили на кукурудзі небажаного «гостя».

«Ми тут сьогодні оглядали кукурудзу, й помітили, що з’явилося більше стеблового метелика. Найімовірніше, тому що були високі температури, і це дало можливість шкідникові розвиватися. Гадаю, ми все-таки прийдемо до того, щоби на кукурудзі застосовувати інсектициди. Хоча на даний момент економічного порогу шкодочинності немає, але ж раніше стеблового метелика практично не спостерігалося. А нині — дедалі більше й більше», — зауважив Анатолій Легкий, менеджер із продажів компанії «Бізон-Тех».

ФАО. Анатолій Салій розповів, що цього року вони на своїх полях провели невеликий моніторинг і виявили, що показники вологості гібридів із ФАО 350 були на рівні  24—25%, тоді як у гібридів із меншим ФАО вологість була в середньому 20%. А до збирання урожаю при цьому залишалося ще багато часу. 

Зробили висновок, що нинішні погодні умови цілком дають можливість вирощувати в цьому регіоні кукурудзу з більш високим ФАО й отримувати високу врожайність.

Урожайність. Це не таке вже й велике фермерське господарство має одні з найкращих показників у районі. Так, ріпак цьогоріч зібрали з урожайністю близько 4 т/га на круг. Соняшник — також 4 т/га. Та й кукурудзи із року в рік отримують у межах 10 т/га, а в минулому році на одному з полів зібрали навіть 14 т/га.

Хотілося ще багато про що розпитати Анатолія Вікторовича, але на нас уже чекали в наступному господарстві. Тому, вручивши подарунки та зробивши, хоч і прощальне, та веселе фото, АгроЕкспедитори вирушили в дорогу.

 

 

«Агрошляхбуд»: шляхи зниження ризиків

Агронома господарства Олександра Лошака ми відірвали від дуже важливої справи — якраз у цей час відбувалося збирання цукрового буряку.

Окрім цукрового буряку, під який тут було відведено 150 га, в господарстві ще вирощують озиму пшеницю (150 га), ріпак (150 га), кукурудзу (300 га), трохи сої (20 га), а ще — соняшник, частку якого у сівозміні зменшуватимуть. Навзамін збільшать площі під кукурудзою. Оскільки минулого року ця культура була для них найрентабельнішою — вдалося отримати майже 11 т/га на круг. Хочуть продовжити цей успіх і надалі.

Обробка ґрунту. Із ґрунтами підприємству пощастило. У цьому районі, в основному, типові чорноземи, із вмістом гумусу до 4% та близькою до нейтральної кислотністю.  

Відповідно, тут застосовують оранку та, за необхідності, — культивацію.  

Гібриди. Поле, на яке приїхала АгроЕкспедиція, займало 220 га. Засіяно в цілому кукурудзою, а шматочок від нього віддали під демо-ділянки. Раніше в господарстві стяли гібриди селекції компаній DuPont Pioneer і Syngenta. А зараз вирішили звернути увагу на Limagrain. Оглянута АгроЕкспедицією  демо-ділянка — спільний проект «Агрошляхбуду» із компанією «Лімагрейн Україна». Тут висіяно 9 гібридів (8 зернових і 1 силосний).

ЛГ 30215 (ФАО 210)

ЛГ 30273 (ФАО 260)

ЛГ 30315 (ФАО 280)

Адевей (ФАО 290)

ЛГ 3255 (ФАО 250)

ЛГ 30288 (ФАО 280)

ЛГ 30360 (ФАО 340)

ЛГ 3350 (ФАО 350)

Джоді (ФАО 380).

«Під кожним гібридом — по 0,2 га. Оскільки випробувальна ділянка перебуває в однакових умовах із промисловим посівом гібриду іншого виробника, після збирання урожаю можна буде чітко побачити недоліки та переваги кожного», — зазначив Дмитро Мусійчук, агротехнолог компанії  «Лімагрейн Україна».

Сівба. Попередником був соняшник. Як ми побачили, це звичайна практика для більшості аграріїв.

«Ми спробували після соняшнику сіяти озиму пшеницю, та прийшли до висновку, що краще, все ж таки, після нього сіяти кукурудзу. Хоч є поля, де вже 3 роки поспіль сіємо кукурудзу після кукурудзи. Особливого негативу не помітив, але все ж як основний метод ми його не застосовуватимемо», — говорить Олександр Лошак.

Кукурудзу тут сіяли 22 квітня. Хоча багато господарств у районі проводили посів на початку квітня. Олександр Миколайович вважає, що вони надто поспішають.

«Як нас учили, сіяти кукурудзу слід так, щоби сходи з’явилися 9 травня. Чому так? Тому що в нашій зоні, у тому ж Оратовському районі, період вірогідних заморозків закінчується саме в цей календарний день. Так навіщо сіяти 10 квітня, якщо попереду ще місяць, коли існує ризик заморозити сходи?», — пояснює свою позицію Олександр Лошак.

Густота посіву. Олександр Миколайович вважає, що «економити» на цьому не варто. На демо-полі кукурудзу сіяли із густотою 87—92 тис./га. Вибирали норми не «за каталогом», а за власним досвідом.

«Ми, бувало, й більше сіяли. Минулого року, наприклад, практикували й по 100 тис./га.  До речі, і з ріпаком на інших не рівняємося. Усі сіють по 500 тис./га, а ми — по 700—750. І результатом задоволені», — уточнює головний агроном.

Система добрив.  Під кукурудзу вносять карбамід — восени й навесні приблизно по 300 кг/га. А потім під посів у рядки  нітроамофоски 16:16:16 із діючою речовиною по 150 кг/га. Сівалка Гаспардо дозволяє проводити посів із одночасним внесенням добрив.

«У кого є можливість під кукурудзу додати азоту, внести аміачну воду, той завжди буде з урожаєм. З осені ще варто внести азот. Ми завжди так робимо. Тому що внесення цього добрива навесні — більш ризиковане. Ти внесеш азот, а опадів виявиться мало, тож воно як слід не спрацює, лиш даремно засоби витратиш. А ось якщо з осені дати аміачної води — побачите кращий результат», — вважає Олександр Лошак.

Система захисту. Як і в попередніх господарствах, у «Агрошляхбуді» особливих загроз із боку хвороб і шкідників для кукурудзи поки не помічають. Тому обходяться купівлею уже протруєного насіння (в даному випадку — фунгіцидом Пончо компанії Bayer). Або, якщо є ознаки наявності шкідників, — самі протруюють інсектицидами.

А ще розкидають із дельтаплана трихограму — 2 рази по 100 тис./га, а якщо вже рослини викинули волоть, то 150 тис./га.

Щодо точного прогнозу на урожай на демо-ділянках Олександр Лошак поки не наважився говорити, зате наші експерти визначили, що навряд чи якийсь із висіяних гібридів дасть менше від 9 т/га.

Водночас головний агроном уже придивився собі новий гібрид для товарних посівів на наступний рік. Як він нам зізнався, це Адевей. Він виділив його серед інших не лише за видом на урожайність, а й за його посухостійкість.

«Гібрид Адевей цікавий також своїми властивостями «стіл грін». Завдяки чому можна «вбити двох зайців одночасно» – і зібрати хороший урожай по зерну, і отримати високоякісний силос. Бо на період стиглості качан уже сухий і готовий до збирання, а стебло при цьому залишається зеленим», - додав Олександр Лірник, керівник Вінницького структурного підрозділу «Бізон-Тех».

На наше традиційне питання про найулюбленішу культуру Олександр Лошак, звичайно ж, відповів — кукурудза!

За його словами, серед усіх культур вирощування кукурудзи найменш ризиковане. Наприклад, ріпак чи пшеницю може град вибити, знищивши весь урожай, і праця зійде нанівець. А кукурудза — більш стійка до стихійних лих. Крім того, вона більш стабільна у плані врожаю. І вал зерна дає більший, і фінансовий результат зазвичай радує — пояснив головний агроном свої «культурні» вподобання. 

«Був приємно здивований, що Вінниччина, яка завжди асоціювалася з великими агрохолдингами, це ще й фермерський регіон. В Оратовському районі, як ми побачили, працюють досить успішні фермерські господарства. І до того ж вони показують приголомшливі результати, наприклад, кукурудза — 14 тонн/га, ріпак — 4—5 тонн/га тощо», — поділився своїми враженнями Василь Бєлозерських, заступник директора Департаменту підтримки АгроБізнесу ПАО «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

 

АгроЕкспедитори на третій день маршруту вже й самі пройнялися теплими почуттями до цієї культури. Напевно, не останню роль зіграли люди, які зустрічалися нам на шляху. Тому, сповнені вражень, прощаємося із Поділлям.