Агротехнічні ідеї — для вищих результатів за будь-яких умов
Уже вчотирнадцяте компанія DuPont Pioneer зібрала журналістів фахових видань на зустріч організованого нею Медіа Клубу.
Зустріч відбулася на базі СТОВ «Агрокомплекс «Степанецьке», що в Черкаській області. По суті, це був справжній день поля, на який організатори запросили не лише журналістів, а й нинішніх та майбутніх партнерів-клієнтів — аграріїв із багатьох регіонів. У центрі уваги були практичні прийоми вирощування кукурудзи на ранніх стадіях. Адже розкрити усі потенційні можливості, закладені селекціонерами у гібриди, можна лише тоді, коли розумієш усі нюанси технології і створюєш найоптимальніші умови для розвитку рослини. А хто, як не фахівці Pioneer, можуть поділитися таким досвідом.
Окрім секретів вирощування кукурудзи, учасники змогли також дізнатися про особливості асортименту озимого ріпаку Pioneer та отримати рекомендації для досягнення максимального врожаю цієї культури.
«Точку зустрічі» було вибрано не випадково. У Степанецькому розміщений новий агротехнічний центр DuPont Pioneer, на ділянках якого здійснюються агрономічні досліди із застосуванням найкращих світових практик.
«Тут застосовано концепцію, започатковану у США. У Pioneer є таке поняття, як «Growing point» (точки вирощування). Українською мовою ми називаємо це «агротехнічними дослідженнями». Такі собі «натурні експерименти». На які завжди можна приїхати та на власні очі побачити результати різних агрономічних елементів вирощування», — ввів у курс справи Сергій Резніченко, керівник відділу маркетингу DuPont Pioneer.
Місце проведення можна було розпізнати вже здаля. І не лише за рядочком ідентифікаційних табличок і флаєрів-прапорів. На тлі полів навколишніх господарств, посіви яких були явно не в найкращому стані, клаптик високої, здорової, міцної кукурудзи вигідно вирізнявся.
Growing point для фантазій агронома-дослідника
11 липня, день проведення заходу, на Черкащині виявився досить спекотним. Чисте небо і яскраве сонце, здавалося, мали би зморити групу із журналістів та аграріїв, які зібралися на кукурудзяному полі послухати про те, на що здатні гібриди відомої насіннєвої компанії. Але розповідь «гіда», яким став керівник експериментальної ділянки, менеджер із продукту, Володимир Андрущенко, була настільки жвавою і цікавою, що присутні навіть не помічали пекучого сонця.
А подивитися й послухати було що. Учасники екскурсії побачили, як можуть виглядати посіви кукурудзи станом на першу декаду липня, залежно від того, коли вони були закладені. Рядки кукурудзи вишикувалися «за зростом», показуючи різні фази розвитку. Далі була густота — за якою одразу спостерігалося, що найкраще рослина почувається, коли густота — десь 40 тис. зерен на гектар. Але для отримання достатнього врожаю цього, звичайно, замало. Рекомендації щодо густоти залежать від гібриду. Наприклад, для P9074 (який використали в цьому досліді) найоптимальніше 65—75 тис. на гектар.
Володимир Андрущенко детально розповів, як планує проводити експерименти із запиленням. Щоб переконатися, що запліднення відбувається найкраще, коли різниця між початком випадання пилку із волоті та викиданням рилець не більше 1—3 днів. Адже за попереднім досвідом, що більше «відставання», то менший результат. Тижнева різниця може призвести до 50% втрат урожаю. А от, наприклад, у гібридів Pioneer із серії AQUAmax® такий розрив триває не більше двох днів. Саме в цьому полягає один із секретів їхньої високої урожайності.
Розповідаючи про запилення, Володимир згадав про одну рекомендацію американських та європейських колег, яка присутніми українськими агрономами була сприйнята зі здивуванням:
«Ми рекомендуємо прагнути до того, щоб кінчик качана був не покритий насінням. Тобто, незаплідненим. І цілком прийнятно, якщо 1—2 кільця абортовані (мають зморшкуватий вигляд). Це свідчить про те, що потенціал гібриду ще не повністю вичерпано і він може забезпечити більший результат. Тож, проаналізувавши свою технологію, свої помилки, на наступний рік ви зможете отримати з цього гібрида кращі врожаї», — запевняє Володимир Андрущенко.
За його словами, якщо ж качан гібрида вкритий повністю зерном, це означає, що така кукурудза вже на межі своїх можливостей. Більше того, селекція DuPont Pioneer взагалі спрямована на те, щоб рослина формувала по одному продуктивному качану.
«Хоча у нас є гібриди, наприклад, Р9578, у якого можуть сформуватися 2 повноцінні качани, якщо є відповідні умови. Та все ж основне спрямування зусиль — саме на один качан. Повірте: 10 абияких не завжди краще, ніж 1 гарний», — підсумував Володимир Андрущенко.
Ця думка викликала серед агрономів здивоване обговорення, але довго дивуватися було ніколи, адже Володимир продовжив свою інформативну розповідь далі — про не менш важливу тему.
Заморозки? Не поспішайте пересівати
Йшлося про ситуацію з весняними заморозками. Цього року вони багатьом аграріям попсували нерви. Тож Володимир Андрущенко вирішив провести експеримент, щоб з’ясувати, який стрес можуть витримати гібриди Pioneer і чи варто поспішати пересівати кукурудзу, побачивши замерзлі листочки.
Відтворити заморозок, звісно, людині не під силу, тому кмітливий експериментатор просто відрубував верхню частину рослини (до рівня ґрунту) на різних стадіях вегетації. Гості змогли побачити, що ж відбувалося з такою кукурудзою, порівнюючи з контрольними рядками.
«Тут я зрубав рослини на рівні з ґрунтом у фазі 2 справжніх листочків. Як бачимо, різниця, порівняно з контрольним, відсутня, — демонструє Володимир. — Відповідно, можемо припустити, що урожай буде однаковим. На наступних рядках я відрубував, коли було 4 справжні листочки. Бачимо, що рослини слабші. Попередньо можна оцінити, що тут урожай буде на 10% меншим. Експеримент із відрубуванням 6 листків показав взагалі сумні результати. Отже, принаймні на цьому етапі можна зробити висновок, що в принципі, для кукурудзи фаза 2—3 справжні листочки — не критична. І не варто боятися, якщо вони замерзнуть. Кукурудза відійде — не поспішайте її пересівати».
А були ще випробування з ущільненням ґрунту, рівномірністю висівання, стресами на різних фазах розвитку тощо.
Як пізніше зізнався SuperAgronom.com Володимир Андрущенко, цей полігон став його справжнім дітищем, у яке він зміг вкласти набуті знання і творче натхнення.
Після закінчення «екскурсії» було ще багато запитань. Гостей-агрономів цікавили подробиці щодо нових і відомих гібридів Pioneer, а особливо — із серії Optimum AQUAmax®. Адже проблеми нестачі вологи актуальні сьогодні у багатьох регіонах.
Концептуальні засади DuPont для усвідомленого співробітництва
Інформаційний день продовжився семінаром, на якому відвідувачі дізналися більше і про саму компанію, і про решту її продуктів.
Першим узяв слово Роман Нижник, керівник департаменту продажів та маркетингу компанії Pioneer в Україні. Він зазначив, що однією з ключових задач Pioneer і DuPont є максимально ефективне використання можливостей кожного гібрида:
«Ми намагаємося з кожної рослини витягнути максимум потенціалу і своїми знаннями поділитися з вами. Цей рік приніс нам багато сюрпризів на самому старті. Та ми вчимося разом із вами. І водночас хочемо ділитися з вами своїми набутими знанням, здобутками, своїми перевагами. Думаю, що протягом вегетації для всіх буде цікаво подивитися, що ж вийде з побачених нами дослідів. Будь ласка, ми завжди готові показати й розказати. І не лише на цьому полі. Дослідні полігони у нас закладені по всій Україні, в різних ґрунтово-кліматичних умовах», — зазначив Роман Нижник.
Сергій Резніченко, керівник відділу маркетингу DuPont Pioneer Україна — нагадав про декілька технологій, застосованих Pioneer у різних культурах. Для кукурудзи – це вже згаданий Optimum AQUAmax®. Назва говорить сама за себе — гібриди цієї серії здатні оптимально використовувати всю наявну вологу.
«Можна на власні очі побачити, що «аквамакси» виглядають найкраще і на тих полях, де вологи було недостатньо. Навіть на тлі наших же гібридів, але до яких цю технологію не було застосовано», — додав Сергій Резніченко.
Ще одна технологія, яку впроваджено практично для всіх культур, з якими працює Pioneer, — MAXIMUS. Вона за тих самих затрат дає змогу отримати більший урожай, та ще й зекономити на пальному.
Для профілактики хвороб у соняшнику створили лінійку гібридів за технологією PROTECTOR. Завдяки їй можна захищати рослини від вовчка без усіляких хімічних засобів.
А ще Сергій Резніченко розповів про технологію ExpressSun, розроблену для боротьби із забур’яненістю. «На сьогодні серед гербіцидних технологій ця — найбільш дбайлива, щадна, найбільш м’яка. Вона максимально зберігає наявні природні ресурси».
Слід сказати, що DuPont Pioneer надає важливого значення боротьбі з фальсифікатом. Pioneer першими на українському ринку почали застосовувати унікальні захисні голограми Izon, що значно скоротило кількість контрафактної продукції. А з цього року розпочинається новий проект.
«Ми вводимо для ріпаку новий принцип пакування, — повідомив Сергій Резніченко. — Будемо використовувати нового типу мішки, які запаковуються системою термічного заклеювання. На противагу прошивці. Таке пакування дає змогу герметично запаковувати і зручно відкривати мішки за допомогою термострічки. Повторно таку упаковку використовувати просто неможливо. Також вона краще пристосована для зберігання дрібного насіння. Тому починаємо з ріпаку, а в наступні роки вже перейдемо і до кукурудзи», — додав Сергій.
Озимий ріпак: теорія і практика вирощування
Не зайвою стала для учасників семінару й інформація про загальну ситуацію на українському ринку найбільш поширених культур, якою поділився Сергій Резніченко, а потім надав слово своєму колезі — Григорієві Колісниченку, регіональному менеджеру з агрономічної підтримки.
Найперше, що сказав Григорій Григорович: «Люфт для агротехнічних помилок у ріпаку дуже маленький. Він їх не вибачає. Це культура цікава для бізнесу, але з нею треба працювати фахово».
Ось декілька порад від Григорія Колісниченка:
- Підготовка до вирощування ріпаку починається з основного обробітку. Зазвичай у нас ріпак сіють після зернових попередників. Стерня має бути добре подрібнена. Ідеальний стан — це оранка, до того ж, важливо коткування.
- Будьте уважні до шкідників. Кілька років тому я на власні очі бачив посіви у Кіровоградській області, повністю знищені прихованохоботником, — усі 120 тис. га ріпаку. Слідкувати потрібно з ранньої весни, обов’язково ставити чашки-пастки.
- Серед хвороб дуже актуальний фомоз. Нерідко ріпак «підхоплює» його від попередника соняшника. До слова, ранньої діагностики фомозу у світі немає. Тож треба пам’ятати, щойно настає фаза 2-4 листочки, треба уважно придивлятися, щоб вчасно помітити ознаки хвороби. Бо навіть наші гібриди, які досить стійкі до фомозу, також на 100% незахищені. Адже грибки швидко пристосовуються, мутують.
- Ріпаку потрібен бор. Без цього мікроелементу ріпак ані в зиму не ввійде нормально, ні розетку не сформує. Краще вносити його у вигляді хелатів. Так, раніше хелатного бору не було, але прогрес не стоїть на місці й нині на ринку вже можна знайти такі препарати.
- На сьогодні у кейсі DuPont Pioneer понад 10 гібридів ріпаку. Є як високорослі, так і напівкарлики. Останні досить цікаві для вирощування, зокрема, і в умовах України. Можливо, вони дають менший урожай, але якщо порахувати за собівартістю, то виходить чимала економія. У них на 19—28% більша коренева маса, тому вони краще перезимовують, краще накопичують цукри. Також напівкарлики формують базальне гілкування фактично від самої кореневої шийки.
Агрономи приймають рішення
Дмитро Левенець, агроном із смт Калита Броварського району, що на Київщині, пошкодував, що їхні ґрунти не підходять для гібридів із технологією Clearfield. Зате дуже зацікавив гібрид PR45D05 — у нього й терміни оптимальні, й урожайність непогана. На основі почутого й побаченого вже намітив собі певні рішення на майбутнє.
Тема ріпаків стала у пригоді й для Ярослава Желіховського, агронома ПРАТ «Яготинське» (Київська обл.). За його словами, у компанії раніше активно сіяли ріпак, а потім якось відійшли від цього.
«Цього року вирішили знову повернути на свої поля цю культуру, щоб мати «ранню копієчку», — уточнив Ярослав. Надана на семінарі інформація допоможе цю мету реалізувати.
А ось його колегу, Олександра Маковського, агронома ТОВ «Агрофірма «Яготинська» (Київська обл.), більше зацікавила кукурудза.
«З Pioneer ми співпрацювали давно, — каже Олександр, — але гібридів AquaMax у нас не було. Тепер точно придивимося до них уважніше — для нас вони дуже актуальні».
«Сторонній погляд» закордонного фахівця
Наостанок організатори приготували для журналістів справжній сюрприз. Дали змогу поспілкуватися з особливим спікером — старшим міжнародним менеджером з агрономії компанії DuPont Pioneer Сенді Ендікотт. Сенді незмінно працює в компанії уже протягом 27 років. Вона спеціалізується на аспектах вирощування кукурудзи і відповідає за територію Африки, Канади, Східної Європи та Латинської Америки. Україну відвідує з 2014 р. Побувала в різних куточках, консультує регіональних представників компанії щодо всіх можливих питань. Її практичний досвід безцінний. А от журналістів цікавили переважно глобальні питання. Вплив на сільське господарство змін клімату; проблеми ущільненості ґрунту; межі можливостей, на які здатні рослини; що вона думає про український аграрний сектор, про вітчизняні технології та роботу українських колег.
Основна порада, яку Сенді Ендікотт дала українським агрономам, — дивитися на вирощування кукурудзи як на комплексний процес. Обираючи гібрид, треба враховувати все: на яких землях, в яких кліматичних умовах, з яким обробітком ґрунту, які будуть системи боротьби з бур’янами і шкідниками, який результат хочемо отримати.
«А ще треба пам’ятати, що коренева система кукурудзи є основним елементом успіху, — нагадала Сенді. — Завдяки їй рослина отримує і воду, й поживні речовини, тобто все, завдяки чому вона дає врожай. Окрім сонячної енергії і вуглекислого газу, який дає надземна частина. Отже, для коріння треба створити якомога комфортніші умови».
Спілкування тривало майже годину. Як потім «по секрету» сказала учасникам Медіа клубу Анна Бабіч, менеджер з комунікацій DuPont Pioneer, Сенді була вражена фаховістю запитань українських представників преси.
А вони дорогою додому таки не втрималися і влаштували цілу фотосесію біля шикарних ділянок із гібридами кукурудзи від Pioneer. Порівнюючи водночас решту полів навколо полігону, ще раз переконалися: фахові підходи, які спираються на наукові принципи й чіткі цілі, — дають найкращі результати за будь-яких умов.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
