Чи може залишитись соняшник зимувати в полі? На вагах ціна та ризики
За даними Держстату, станом на 2 листопада в Україні соняшник обмолотили на площі 4,65 млн га (88,7% площ). Середня врожайність культури становить 2,22 т/га, загальний намолот — 10,34 млн т. За тиждень площа збирання збільшилася на 207,15 тис. га. Через низькі ціни на соняшник є перспектива, що частина посівів лишиться в полях на зиму. Ми вже не раз чули від аграріїв та аналітиків, що певна частина господарств вирішила не молотити соняшник, а залишити його зимувати.
Про причини і наслідки таких рішень дізнавались у виробників соняшнику та аналітиків ринку.
Наприклад, у Дніпропетровській області готівкові закупівельні ціни становили близько 7–8 тис. грн/т, а за безготівковим розрахунком — 11–12 тис. грн/т.
«Для порівняння, наприкінці весни та на початку літа ціна за безготівковим розрахунком сягала 28–30 тис. грн/т. За таких умов частина виробників не хоче продавати врожай за нинішньою вартістю, особливо якщо збирання, сушіння та логістика збільшують собівартість. Однак тривале перебування соняшнику в полі створює ризики для якості насіння», — каже Сергій Корнюшенко, менеджер з агротехнологій у Східному регіоні LNZ Group.
Ситуацію на Харківщині прокоментували в компанії «Ландекс Агро».
«Ми спостерігаємо дуже тривожну тенденцію: соняшник може залишитися в полі, і поки незрозуміло, чи це буде свідоме рішення аграрія, чи вимушене. Причина в тому, що аграріям, особливо на прифронтових територіях, дуже бракує логістики. Немає чим вивозити зерно і незрозуміло, куди його везти. Тому темпи збирання суттєво знизилися: наразі обмолочено трохи більше 50% площ. Можна було б постаратися й зібрати все. Але ціна на соняшник падає, вже є індикації 14 тис. грн за тонну з ПДВ. За такого ціноутворення фермер немає стимулу до жодних додаткових дій, бо незрозуміло, заради чого напружуватись», — каже Гліб Гаврилов, директор «Ландекс Агро».
Олексій Сергієнко, експерт з агротехнологій, керівник компанії ArtFields, на своїй facebook-сторінці також зазначає, що в полях ще багато соняшнику.
«Темпи збирання повільні через те, що його нікуди поки діти. А залишити його в зиму — це відповідно втратити все. Соняшник не перезимує, як кукурудза. Навіть соя може перезимувати до квітня чи до березня і бути зібрана з мінімальними втратами. А соняшник — це олія, це протеїн, це “чашка Петрі” для хвороб та і шкідників та мишей. Миші будуть по цих кошиках лазити, з'їдять і всім подякують. Тому ні в якому разі соняшник не залишаємо в зиму зимувати».
Зі свого боку, Гліб Гаврилов зазначив, що йому невідомі господарства, які ухвалили таке рішення свідомо.
«Минулого року ми зустрічали господарства, де це сталося вимушено: збирання затягнулося, потім випав сніг, і соняшник залишився в полі до квітня. Люди поверталися й збирали, іншого виходу немає, культуру треба забирати. Але важко навіть уявити, наскільки при цьому страждає якість. Соняшник, який пройшов багато циклів намокання і висихання, має надвисоку кислотність. Тож він навряд чи піде на харчову олію, швидше на технічні потреби, наприклад, на виробництво оліфи. Втрати врожайності за такого розвитку подій можна приблизно оцінити від 25%», — зазначив він.
Читати: «Жити так, ніби посуха назавжди»: як Ландекс Агро перебудував сівозміну на Харківщині
За словами Сергія Корнюшенка, цього сезону частина господарств відкладає збирання соняшнику, а дехто розглядає можливість залишити його в полі до весни. Така тенденція пов’язана передусім із низькими закупівельними цінами, браком вільних місць для зберігання та витратами на сушіння. Водночас рішення не збирати культуру зараз пов’язане з ризиками: невідомо, якою буде зима, а тривале перебування кошиків у полі може позначитися на якості насіння.
«По-перше, ціна на соняшник дуже впала порівняно з тією, що була раніше. Тенденція залишати його в полі є, але нічого хорошого в цьому немає. По-друге, на листопад прогнозують опади, принаймні в нас на південному сході — у Дніпропетровській, Полтавській і Харківській областях. Багато хто зупинився через відсутність місць для зберігання, особливо дрібні фермери. Склади заповнені пшеницею, а ті, хто вирощує кукурудзу, також ще фактично нічого не продавали. Порти закриті, ціни на все обвалилися, тому господарства чекають на кращу ціну, щоб не працювати у збиток», — каже він.
За словами фахівця, незібрані поля він бачив у Полтавській, Харківській і Дніпропетровській областях. Частина аграріїв сподівається дочекатися морозів, щоб зменшити витрати на досушування насіння. Для інших проблема полягає не лише в ціні, а й у відсутності можливості прийняти та зберегти врожай. Зокрема, елеватори мають заповнені склади, а запуск сушарки для невеликих партій продукції може бути економічно невигідним.
«Переважно це одноосібники та дрібні фермери, яким нікуди подітися. Щоб відвезти врожай на елеватор і сушити, потрібен обсяг для запуску сушарки. Ніхто не запускатиме її заради 20 т — це додаткові витрати для елеватора, які збільшують собівартість».
Водночас відкладання збирання не означає, що господарство гарантовано зможе без втрат повернутися до врожаю навесні. Багато залежить від погодних умов упродовж зими та стану посівів. Фахівець наголошує, що залишати соняшник у полі ризиковано: невідомо, якою буде зима, а навесні для збирання знову знадобиться техніка та додаткові витрати.
«Я, наприклад, проти того, щоб залишати соняшник у полі. Навіть якби був фермером, я б ризикнув, витратився на сушіння, поклав урожай на зберігання на елеваторі або здав за тією ціною, яка є, щоб повернути хоча б частину витрат. Невідомо, якою буде зима. До того ж є тенденція до підвищення ціни на дизельне пальне. Навесні доведеться наймати комбайн і витрачати ще більше», — додає Сергій Корнюшенко.
Щодо урожайності в регіоні, то результати господарств відрізняються залежно від строків сівби та умов, у яких розвивалися рослини. Найбільше постраждали ранні посіви, які потрапили під дефіцит вологи. На середніх і пізніх строках ситуація була дещо кращою. В окремих господарствах збирали 2–2,5 т/га, а подекуди врожайність сягала 3 т/га. Для цьогорічних умов такі показники фахівець вважає нормальними. Водночас навіть отриманий урожай не завжди поспішають реалізовувати через невигідну ціну.
«Соняшник — це не кукурудза. У нього може підвищуватися кислотність, погіршується вихід олії на переробці. За якістю така олія може йти лише на оліфу, тому її ціна ще більше падатиме», — наголосив він.
Закупівельні ціни на соняшник в Україні знизилися до 14,5–15 тис. грн/т, що суттєво погіршує рентабельність його вирощування. За оцінками аналітиків кооперативу ПУСК, попри очікуване скорочення врожаю, передумов для швидкого відновлення цін немає. Водночас у грудні вартість культури може зрости до 17,5–18 тис. грн/т.
Олексій Тартаківський, аналітик «Фенікс Агро» та ВАР, під час міжнародної конференції Fat & Oil Industry 2026 також зауважив, що несприятливі погодні умови у вересні та затримка збирання сприяли тому, що значна частина посівів, особливо в західних областях, досі залишається в полях.
Навіть якщо морські порти не працюватимуть, прогнозованого врожаю на рівні 11–11,5 млн т має вистачити для потреб переробників. Ще близько 400 тис. т або більше потенційно може бути спрямовано на експорт.
Аналітик очікує, що це створить передумови для невеликого зростання цін у другій половині листопада — грудні. За його прогнозом, соняшник може додати $50–70/т.
Водночас математична модель показує можливу ціну близько $400/т без ПДВ узимку. Проте Тартаківський вважає цей прогноз надто оптимістичним, оскільки модель не враховує воєнних ризиків і можливих ударів по переробних підприємствах.
Аналітики зазначають, що за поточних цін соняшник не забезпечує аграріям прибутку. У західних і північних регіонах частина врожаю досі залишається в полях. Якщо раніше навіть за погіршення якості насіння його збирання мало економічний сенс, то зараз ситуація інша. Витрати на збирання можуть виявитися невиправданими з огляду на можливу виручку. Тому існує ризик, що значна частина соняшнику так і залишиться незібраною.
За прогнозами, певне відновлення цін можливе наприкінці року. У другій половині листопада соняшник може подорожчати до 16–16,5 тис. грн/т, у грудні — до 17,5–18 тис. грн/т.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
