Від деградованих земель до біоенергетики: кейс міскантусу
Понад 2 млн гектарів українських земель сьогодні потребують відновлення. Частина з них більше не придатна для класичного землеробства — але може стати основою нової біоенергетичної економіки.
Україна сьогодні стоїть перед необхідністю переосмислення підходів до використання земельних ресурсів у відповідь на комплекс викликів — від деградації ґрунтів до потреби в енергетичній стійкості та економічному відновленні. У цих умовах питання ефективності виходить за межі традиційного агровиробництва і набуває системного характеру.
Саме цей контекст формує передумови для видозмінення ролі землі та появи нових підходів до її використання.
Трансформація аграрної моделі: нова роль землі
У свою чергу, аграрний сектор України входить у фазу структурної трансформації, де традиційні уявлення про ефективність втрачають визначальну роль. Якщо раніше продуктивність залежала від масштабу та інтенсивності, то сьогодні вирішальною стає здатність інтегрувати різні функції землекористування в єдину систему. Земля більше не є монофункціональним ресурсом — вона одночасно виступає економічним активом, енергетичним джерелом і екологічним буфером, формуючи нову логіку агровиробництва, де важлива не лише врожайність, а й створення доданої вартості.

Міскантус у цьому контексті — не просто культура, а стратегічний інструмент для агробізнесу. Один раз закладене поле працює роками, потребуючи мінімального втручання та забезпечуючи стабільний урожай біомаси. Багаторічність знижує витрати на обробіток ґрунту, а невибагливість дозволяє ефективно використовувати навіть менш продуктивні землі. Водночас міскантус формує ресурс, що легко інтегрується в енергетичні й промислові процеси — від біопалива до переробки. Фактично це міст між аграрним сектором і зеленою енергетикою: не лише врожай, а стабільний потік сировини, прогнозованість і нові можливості для диверсифікації бізнесу.
Виклики України як каталізатор інновацій
Сучасні виклики, з якими стикається Україна, фактично прискорюють перехід до нової моделі. Значні площі сільськогосподарських земель зазнали деградації або забруднення внаслідок військових дій. За оцінками, йдеться про близько 2 млн гектарів територій, які потребують відновлення.
Читати також: Олександр Ганженко: Біоенергетичні культури варто вирощувати на деградованих ґрунтах
Одночасно з цим країна стикається з необхідністю забезпечення енергетичної незалежності, особливо на рівні громад. Централізовані енергетичні системи виявляються вразливими, що підсилює попит на децентралізовані рішення. У такій ситуації виникає потреба в інструментах, які здатні одночасно:
- відновлювати деградовані землі;
- генерувати економічну цінність;
- забезпечувати енергетичну автономію.
Міскантус відповідає цим критеріям, що робить його не альтернативним, а стратегічно необхідним рішенням.
Біоенергетичний потенціал: формування нової економіки
Однією з ключових характеристик міскантусу є його універсальність. Біомаса може використовуватися у різних напрямах:
- виробництво пелет для локального опалення;
- сировина для біогазових установок;
- генерація електричної енергії;
- виробництво екологічних будівельних матеріалів тощо.
Це дозволяє формувати диверсифіковані ланцюги доданої вартості, зменшуючи ризики та підвищуючи економічну стійкість проєктів.
Водночас екологічний ефект посилює економічну доцільність. За даними галузевих досліджень, міскантус здатний поглинати близько 3,5 т CO₂ на гектар щорічно, при цьому викиди, пов’язані з його вирощуванням, становлять лише близько 0,7 т. Таким чином формується значний позитивний карбоновий баланс .
У перспективі це відкриває можливості для інтеграції у ринки вуглецевих кредитів та міжнародні кліматичні ініціативи.

Фіторемедіація: баланс між екологічною відповідальністю та прибутком
Ключовою особливістю міскантусу є його здатність працювати на землях, непридатних для традиційного землеробства. Рослина ефективно виконує функцію фіторемедіації (природний спосіб «очищення» ґрунтів, води або навіть повітря за допомогою рослин), поступово очищуючи ґрунти від забруднювачів та відновлюючи їх структуру. Це дозволяє сформувати принципово нову економічну модель, у якій:
- відновлення ґрунтів не є витратною діяльністю;
- деградовані землі стають активом;
- екологічні процеси інтегруються у бізнес.
Такий підхід змінює парадигму аграрного виробництва, переводячи його з площини експлуатації ресурсів у площину їх відновлення та відтворення.
Проєкт MERIT: інтегрована модель відновлення та розвитку
Найбільш комплексним прикладом реалізації описаної вище логіки є міжнародний проєкт MERIT (MiscanthusEnergyfor a ResilientandInclusiveTransition — «Енергія міскантусу для стійкого та інклюзивного переходу»), що фінансується Міністерством закордонних справ, Співдружності та розвитку Великобританії (FCDO) й Агенцією Великобританії з міжнародного розвитку в межах програми InnovateUkraine. Його бюджет на рівні £2 млн демонструє не лише масштаб інвестицій, а й рівень довіри до біоенергетичних рішень як інструменту відновлення.
MERIT пропонує системний підхід до використання земель, який базується на трьох взаємопов’язаних принципах:
- Реінтеграція деградованих територій у господарський обіг через вирощування енергетичних культур.
- Створення стабільних ланцюгів вартості, орієнтованих на виробництво біоенергії та біоматеріалів — шлях до енергонезалежності України.
- Інтеграція цифрових технологій для управління складними агросистемами.
Міскантус у межах цієї моделі забезпечує стабільну біомасу протягом понад 20 років без необхідності пересадки, що створює довгострокову передбачуваність виробництва.

Консорціум проєкту та підхід до реалізації
Проєкт реалізується міжнародним консорціумом партнерів з Великої Британії та України. Провідним партнером з британської сторони є компанія Terravesta — провайдер рішень для створення ланцюгів постачання біомаси. Також у проєкті бере участь LiverpoolJohnMooresUniversity, який забезпечує експертизу у сфері агрономії та фіторемедіації.
Читати також: Вирощування міскантусу: посадити 1 раз, щоб збирати протягом 20 років
З української сторони до консорціуму входять компанія МіскантусТехнолоджи, відповідальна за агровиробництво й переробку біомаси, а також FRENDT, яка відповідає за дистанційний моніторинг та автоматизацію процесів. Окрім того, до виконання окремих завдань проєкту залучатиметься низка підрядників.
Проєкт передбачає визначення сорту міскантусу з найбільшою здатністю витримувати складні кліматичні умови України та демонструвати високу ефективність саме в наших широтах. Для цього заплановано комплекс агрономічних випробувань та агрохімічних досліджень.

Станом на травень 2026 року уже розпочалося виконання частини цих робіт в чотирьох регіонах України — Рівненській, Житомирській, Вінницькій та Одеській областях. Проєкт передбачає тестову висадку кількох видів міскантусу, а також проведення дзеркальних досліджень у Великій Британії для забезпечення порівнянності результатів. У процесі досліджень і моніторингу активно застосовуються як класичні агропрактики, так і інноваційні підходи й технології: робота в лабораторіях, моніторинг стану насаджень через агроскаутинг й аерофотозйомку, точкове внесення засобів захисту рослин за допомогою системи ARA від Ecorobotix та інші інструменти збору й аналізу даних для оцінки розвитку культур у різних умовах.
Цифровий контур проєкту: роль FRENDT
За ефективну роботу з великими масивами земельних даних в межах проєкту MERIT відповідає команда FRENDT, роль якої виходить за рамки класичного технічного супроводу. Для проєкту з міскантусом критично важливо не лише закласти демонстраційні ділянки, а й отримати порівнювані польові дані з різних регіонів України, зафіксувати реакцію культури на ґрунтово-кліматичні умови і забезпечити створення моделі, яку можна масштабувати на рівень громад, фермерських господарств і промислових ланцюгів біомаси.
Саме тут FRENDT виконує роль цифрового оператора. Компанія відповідає за впровадження інструментів дистанційного моніторингу, збір та аналіз польових даних, технічні консультації і адаптацію інноваційних рішень до українських умов. У практичній площині це означає формування цифрових контурів полів, використання даних із техніки, супутникового та БПЛА-моніторингу, аналітику стану посівів і стандартизацію процесів для різних ділянок та регіонів.
Читати також: Міскантус, буряк та сорго як біоенергетичні культури
FRENDT є одним із ключових українських гравців у сфері точного землеробства. Компанія працює з 2013 року і позиціонує себе як Центр точного землеробства, що впроваджує комплексні рішення — від діагностики техніки, RTK-навігації, автопілотів і переобладнання машин до агроконсалтингу, агрохімічного аналізу, GIS-супроводу, VRA-карт, метеомоніторингу та аналізу фактичних даних з польових терміналів. Такий досвід дозволяє компанії закривати повний цикл цифрової трансформації господарства: від первинного збору даних до управлінського рішення в полі.

Адаптація технологій: локалізація як ключ до ефективності
Проєкт MERIT підкреслює, що пряме копіювання європейських моделей не забезпечує необхідного результату. Український контекст вимагає адаптації технологій з урахуванням локальних особливостей. Польові дослідження у різних регіонах дозволяють визначити:
- оптимальні генотипи міскантусу;
- ефективні технології посадки;
- специфіку вирощування у різних кліматичних умовах.
У цьому процесі цифрова аналітика стає інструментом, що забезпечує швидке накопичення знань і їх практичне застосування.
Інтегрована модель майбутнього
Аналіз концепції та перших прогнозованих результатів проєкту MERIT наштовхує на дещо сміливий, але вже досить переконливий висновок, що майбутнє аграрного сектору визначатиметься рівнем інтеграції різних систем. Міскантус виступає як базовий ресурс цієї моделі, а участь українських партнерів забезпечує локальну експертизу та її цифрову й аналітичну основу. У результаті ми бачимо, як вже сьогодні формується нова агроекономіка, де:
- відновлення земель поєднується з виробництвом енергії;
- екологічні процеси інтегруються у бізнес-моделі;
- управління базується на даних, а не на інтуїції.
У підсумку, створюються передумови для довгострокової стійкості та конкурентоспроможності аграрного сектору з одночасною появою нових можливостей для його технологічного розвитку.
Анна Слободянюк, менеджер зі зв′язків з громадськістю ТОВ «ФРЕНДТ»
Руслана Кравченко, координаторка проєкту MERIT у ТОВ «ФРЕНДТ»
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.




