Як втримати врожайність у нестабільний сезон: досвід «Дружба Миколаївка»

Такі думки навіяли відвідини разом із фахівцями компанії Vitagro Partner господарства «Дружба Миколаївка», що в Хмільницькому районі на Вінниччині. Засноване у 2018 році на місці сільгоспкооперативу, що був уже у стані фактично стагнації. Викупивши паї (подекуди за ціну, що в 4-10 разів перевищувала встановлену вартість), підприємство почало відновлювати занедбану «спадщину» й активізувало свою діяльність. Без різких нарощувань зембанку (розпочинали з 1400 га, зараз мають близько 2 000 га), але з розумінням напрямку руху та уваги до технологій. Господарство реформували, закупили техніку, оновили потужності. Певну роль у його становленні зіграла приналежність до диверсифікованого бізнесу, власником якого є Сергій Панченко. Але в основі успіху все-таки розуміння тенденцій, професійні підходи, гнучкість у вирішенні виробничих проблем та відкритість до нового.

«Досить цікаве господарство, з яким ми працюємо декілька років поспіль, щосезону розвиваючи нашу співпрацю. Познайомилися завдяки фермерському «сарафанному радіо». Перші кроки по питаннях вибору засобів захисту культур були вдалими. Фахівці господарства зацікавлені у взаємодії та обміні думками, а це важливо для визначення найкращих рішень», — поділився Віталій Чубенко, агроном-консультант Київського підрозділу Vitagro Partner.

У «Дружба Миколаївка» практикують 5-пільну сівозміну з додаванням люцерни, оскільки мають тваринництво (430 голів ВРХ). До слова, молоко з ферми здають на завод відомого кондитерського бренду, що свідчить про його якість.

Структура посівів та результати по ранніх культурах «Дружба Миколаївка»

Михайло Ковальський, директор господарства

Цьогоріч у структурі посівів близько 30% соняшнику, 30% кукурудзи, решта — пшениця, ріпак, трохи сої та люцерни.

Результатами по ранніх культурах цілком задоволені, якщо зважати на умови поточного сезону. По ріпаку загалом урожайність вийшла близько 4,0 т/га, хоча деякі гібриди (наприклад, Треззор) показали й до 4,5 т/га.

А по пшениці отримали середню врожайність 7,45 т/га. І це, за словами директора господарства Михайла Ковальського, найвищий в окрузі результат, адже переважна більшість тутешніх господарств отримували максимум 6-6,5 т/га.

«Показники у нас хоч і кращі порівняно з сусідніми господарствами, однак загалом вони наразі нижчі традиційних для регіону врожаїв. Так, якщо минулого року в регіоні урожайність пшениці в деяких господарствах сягала 10 т/га, то цьогоріч якщо вони дотягнули до 8 т/га, то вважали це досить добрим. Основний фактор, що вплинув на показники по зерновій, — погодні умови. Не можемо поскаржитись на затяжну посуху, але нестачі вологи й не треба багато — у критичні періоди вегетації навіть 5-7 посушливих днів можуть позначитись на результатах», — пояснив керівник.

Додав, що до всього ще й весна була холодна, з пізніми заморозками, що теж мало значний вплив на посіви.

Стан посівів кукурудзи в господарстві

Втім, ми відвідали поля кукурудзи та соняшнику в господарстві й переконалися, що за рахунок технології можна багато чого досягти.

«Сьогодні ми проїжджали Київщину, Житомирщину і на полях бачили сумну ситуацію, бо рослини низькорослі, вже переважно «вигорілі», листя та стебла майже висохлі. А тут кукурудза стоїть висока, зелена ще. В качанах закладені 18 рядів по 40 насінин в середньому. Думаю, доволі непоганий буде результат», — зауважив Віталій Чубенко.

Оглянувши посів, «прикинули», що на той момент біологічна урожайність могла сягнути 14 т/га. Звісно, до збирання цифра трохи скоротиться, але застосована технологія і стан рослин свідчили, що 10 т/га отримати тут було цілком реально.

Хоч погодні умови для ярих видались не найкращі. За словами головного агронома господарства Олега Ільчука, навесні було холодно тривалий час, а потім різко настала спека.

«Спочатку чекали, а потім доганяли», — так він описав весняну посівну.

Тим не менше належний догляд, правильно підібрані технології і головне — волога в потрібний час — дають надію на добрі результати по пізніх культурах.

Соняшник, чистий від хвороб та бур'янів

Соняшники в господарстві також іще вегетують, наливаючи насіння.

«Бачимо, що соняшник ще зелений, листки чисті, хвороб немає ні на них, ні на кошиках. Ще буде набирати кількість і якість урожаю», — зауважив Віталій Чубенко.

Серед факторів, що насамперед вплинули на стан посівів олійної, як Олег Ільчук, так і Віталій Чубенко назвали властивості гібрида, достатність вологи, а також відсутність конкуренції для культурних рослин, тобто ефективний гербіцидний захист.

Як зазначив агроном господарства, на класичному соняшнику працюють лише ґрунтовими схемами, застосовуючи препарати бренду Bayton від Vitagro Partner плюс міжрядний обробіток. Цієї весни для ґрунтових гербіцидів була волога, що допомогло їм краще спрацювати. Але, звісно, передусім відіграла роль ефективність самих продуктів.

Віталій Чубенко допоміг підібрати норми внесення. Зокрема, для соняшнику на полі, яке ми оглянули, застосували Дарк (пропізахлор, 720 г/л) у нормі 2 л/га та Клінер (прометрин, 500 г/л). Ось уже вересень, а посіви абсолютно чисті від бур’янів.

Економічний аспект — основа успішної співпраці

Зі свого боку, пан Віталій додав, що ефективність застосованих препаратів вимірюється не лише фізичним аспектом, тобто чистотою поля. Економічний аспект не менш важливий, особливо в нинішніх умовах.

«Застосовані препарати містять відомі діючі речовини, які справді працюють. Як бачимо, вони витримали усі хвилі бур’янів, у тому числі падалицю пшениці, яка була попередником на цьому полі. З одного боку, спрацювали правильна норма і час внесення. З другого — це якісна продукція і при цьому вигідна її ціна, що зменшує собівартість технології й підвищує маржинальність культури», — пояснив Віталій Чубенко.

Додав, що така цінова політика Vitagro Partner можлива завдяки тому, що компанія є безпосереднім виробником ЗЗР. Таким чином відповідає за якість і при цьому проявляє цінову гнучкість для клієнтів, порівняно з дистриб’юторами, які є просто продавцями на ринку пестицидів.

На економічному ефекті співпраці з Vitagro Partner наголошував і директор господарства Михайло Ковальський.

«Перед тим, як брати будь-який препарат, ми вивчаємо по-перше його склад, і по-друге, цінову політику інших компаній, у яких є продукти з таким же складом.  А ще продзвонюємо знайомих колег-аграріїв і питаємо, чи користувались вони цими препаратами та їхні враження. Так вийшло і з продуктами Vitagro Partner. Після кількох років співпраці можу сказати, що сьогодні на ринку ЗЗР співвідношення ціна-якість у них найбільш оптимальне», — зазначив він.

Стан сходів ріпаку та схеми захисту

Тож співпрацю поступово розширюють. Гербіцидні схеми під кукурудзу і соняшник продовжать застосовувати. А по ріпаку на посівах під урожай 2027 результат сподобався, і тепер увесь захист складатиметься із продуктів Vitagro Partner — засобів захисту бренду Bayton.

Наприклад, під поточний урожай на ріпаку (і на ячменю) застосували інсектицид Шокер, отримали чисті поля.

До слова, озимий ріпак у господарстві вже посіяли й отримали сходи. Ми побували на полі з гібридом РЖТ Треззор — посіви виглядають добре, тим більше, що й вологи вистачало і під час сівби, і під час отримання сходів.

За словами Олега Ільчука, сівбу провели 11 серпня, а 18-го вже отримали сходи. Внесли 190 кг/га комплексного добрива польського виробника з формулою 4-12-12 + 25Ca + 25S. З гербіцидного захисту внесли Аделіт (хізалофоп-п-етил, 125 г/л) у нормі 1,1 л/га. Також планують ще 2 захисні осінні обробки. За рекомендацією Віталія Чубенка, у перше внесення буде застосований інсектицид Шокер у нормі 0,35 л/га; у друге знову Шокер (ті ж 0,35 л/га) та фунгіцид Фуріл (тебуконазол, 250 г/л) у нормі 0,6 л/га.

Що в «Дружба Миколаївка» цінують у партнерстві з Vitagro Partner? 

Про це ми спитали у представників господарства. Як відповів Олег Ільчук — передусім чесність і можливість у будь-який момент звернутись за порадою , яку  часто нададуть не віддалено, по телефону, а спочатку оглянувши поле на місці.

А для директора ТОВ «Дружба Миколаївка» Михайла Ковальського важлива уважність до проблем з боку фахівців Vitagro, готовність до широкого діалогу, а головне — економічний аспект співпраці. Який в нинішніх складних умовах виходить на перший план у роботі агропідприємств.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com