Як визначити фазу розвитку кукурудзи методом комірців та за шкалами BBCH, Arvalis і Ritchie?

Адже строки внесення того чи іншого післясходового гербіциду ґрунтуються на кількості листків на рослині. І тут питання: враховувати всі листки, тільки сформовані чи тільки ті, що з комірцем? А як щодо першого заокругленого листка? А ті листки, що тільки з’являються, вони рахуються чи ні?

У цій статті ви дізнаєтеся про різні методи оцінювання кількості листків, а також зможете забрати собі зручну табличку і графіки, які їх ілюструють.

Які бувають шкали для визначення фенофаз кукурудзи?

У портфелі агронома є як мінімум 5 різних шкал для визначення фенологічної фази розвитку кукурудзи. Насправді їх куди більше, та найбільшою популярністю користуються ці:

• BBCH (європейська),
• американська шкала V-R (Leaf Collar Method) — метод комірців,
• шкала Університету Айови — Iowa State University (ISU),
• французька шкала Arvalis / INRA,
• канадська версія шкали V-R — Ontario Corn Committee,
• шкала Ritchie.

За призначенням їх можна розділити так:

• Агрономічне управління на полі — Leaf Collar Method (V-R), ISU, Канадська
• Наукові дослідження, селекція — Arvalis, BBCH, Ritchie
• Регламентоване застосування ЗЗР — BBCH
• Моделювання, прогнозування — Ritchie, BBCH
• Оцінювання гібридів кукурудзи у різних кліматичних зонах — Канадська, BBCH

Більшість аграріїв користуються американською системою, що логічно, зважаючи на походження кукурудзи. Втім, є прихильники методу BBCH, вважаючи його більш точним.

В американській класифікації фенофаз (V-R) береться до уваги перший сім’ядольний листок, в європейській BBCH також. Але у BBCH натомість враховуються всі листки, тоді як в американській тільки ті, що сформували комірці. Через це між цими двома шкалами може існувати розбіжність у два, а то й три листки. Це, якщо описати відмінності між шкалами коротко. 

Для глибшого розуміння розберемо всі шкали у деталях.

Американський «метод комірців», або шкала V-R

Leaf Collar Method вважають чи не найпростішим методом. Згідно цього методу вегетація кукурудзи поділена на два основні періоди: вегетативний (V) і репродуктивний (R). А сам метод базується на підрахунку лише тих листків, які сформували чіткий комірець.

Що мається на увазі під «комірцями»? Є повністю сформований листок, який навколо стебла має сформовані вушка / язички (лігула) — перехідну зону між листковою пластиною і стеблом (характеризується світлішим забарвленням). Це і є комірець. Припустимо, на рослині присутні три листки з комірцями і два без комірців. Згідно американської класифікації це фаза V3 або трьох листків з комірцями. У той час, як за шкалою BBCH це фаза BBCH 15, або 5-6 листків. І навпаки, якщо за за методом BBCH ми визначаємо 18-ту фазу, тобто наявність 8 листків, за американською шкалою це лише шостий листок.

Великий плюс методу у тому, що він дозволяє об'єктивно і без ризику помилки визначити вегетативну фазу розвитку, незалежно від форми листків або особливостей гібрида. Тоді як, у визначенні фази шкалою BBCH обов’язково потрібно враховувати гібрид і його особливості як еректоїдне розташування листків.

«Особливу увагу варто звертати на перший листок — заокруглений і дрібний. Попри те, що він швидко відмирає, його враховують при оцінці фази. Водночас вертикально орієнтовані листки без комірця не беруться до уваги — навіть якщо вони добре помітні в центрі розетки», — пояснив Сергій Корнюшенко, менеджер із розвитку агротехнологій Південного регіону LNZ Group.

Шкала Університету Айови (ISU) теж орієнтована на підрахунок лише листків з комірцями, але додатково враховується морфологія качана.

Ця шкала найпоширеніша в США та Канаді та є базовою для наукових публікацій, оцінювання гібридів та агротехнічних рекомендацій в регіоні. Добре поєднується з агрометеорологічними моделями.

Загалом перевага американських методів підрахунку листків для визначення фази розвитку кукурудзи в універсальності і зручності. Навіть після втрати частини листкової поверхні внаслідок приморозків або граду можна правильно визначити стадію росту рослин, підрахувавши комірці. Особливо добре це працює під час перебігу вегетативних фаз, даючи чіткі критерії для внесення азоту, поливу і застосування ЗЗР. Особливо, якщо мова йде про внесення гормональних препаратів американського походження.

Недоліки американської шкали: 

• підрахунок комірців може бути складним на ранніх чи пізніх стадіях.
• не враховує втрачені листки (зламані, з'їдені, відмерлі).
• не завжди інтуїтивна для фермерів без спеціальної підготовки.
• у деяких гібридів комірці менш помітні — можливі похибки.

Канадська шкала Ontario Corn Committee дуже подібна до американської, але з поправкою на кліматичні умови Півночі. Тобто, для визначення фази розвитку враховують ще й суму температур і тривалість світлового дня. Крім кількості листків з комірцями також враховують довжину стебла рослин, розвиток вегетативного конуса, іноді кількість міжвузлів.

Переваги цієї шкали у тому, що вона добре адаптована для оцінювання рослин, що ростуть в умовах короткого сезону вегетації.

• Використовується у технологіях strip-till, no-till.

Недоліки:

• Не уніфікована — в різних провінціях можуть бути різні інтерпретації.

Шкала ВВСН для визначення фенофази кукурудзи

Ця шкала використовується у європейських країнах і на відміну від американської враховує листки, які відхилились від горизонтального положення до низу, з комірцями та без комірців. 

Фенологічні фази об’єднані у 9 макростадій: розвиток листків, витягування стебла, вихід в трубку, закладання квіток, викидання волоті, цвітіння, розвиток плоду, дозрівання зерна і відмирання та позначаються цифрами від 0 до 100. Перевага такого поділу у високій точності опису кожної фази розвитку. 

Недоліки шкали BBCH: 

• Візуально складна для початківців: хтось буде вважати, що листок достатньо відхилився до низу, а хтось ні. 
• Потребує чіткого розуміння морфології рослин.
• Деякі ранні вегетативні фази складно розрізняти: в польових умовах складно вірно відрізнити фазу 30 від фази 31.

• Складно визначати фази розвитку у гібридів з еректоїдним розташуванням листків, які взагалі можуть не відхилятися донизу.
• Не практична для оперативної діагностики на великих площах.

Шкала Інституту Arvalis / INRA враховує нерозгорнуті листки

Цей метод набув широкого розповсюдження лише у Франції. Як і BBCH шкала Arvalis базується на візуальному підрахунку кількості листків, однак принципова відмінність у врахуванні всіх листків незалежно від їхнього розташування. Крім того, враховуються і внутрішні листки, які ще не розгорнулися.

Тобто, рахується перший заокруглений листок, а потім кожен листок і навіть кінчик листка, якщо його видно на рівні вузла. І в цьому полягає перша складність цього методу. Адже фіксувати ці кінчики листків потрібно так, щоб ваше око було на рівні вузла. В іншому разі, оглядаючи рослини згори можна помилитися у визначенні фази.

Шкалу Arvalis зручно застосовувати у селекції рослин, зокрема в оцінці гетерозису, адже вона дає змогу повно оцінити потенціал рослин. Для прогнозу фаз розвитку враховується сума температур.

Недоліки шкали Arvalis:

• Складність у підрахунку внутрішніх листків вимагає досвіду.
• Потребує глибоких знань з морфології.
• Не поширена за межами Франції

Шкала Ritchie (Leaf Appearance Rate) оцінює швидкість появи нових листків

Найменш популярну методику оцінювання фенофаз кукурудзи, яку все ж варто зазначити, має шкала розроблена Дж. Т. Рітчі. Вона заснована на швидкості появи нових листків залежно від теплових одиниць (GDD — Growing Degree Days). Кожен новий листок з’являється приблизно кожні 50-60 GDD після появи першого справжнього листка.

Переваги цієї шкали у тому, що вона дає змогу прогнозувати фазу розвитку незалежно від конкретних візуальних спостережень, що корисно для моделювання агротехнічних операцій і прогнозу дати запилення.

• Описує кількість ініційованих листків, незалежно від того, видно їх чи ні.
• Підходить для автоматизованих систем агромоніторингу.
• Деталізований морфогенез активно використовується у наукових моделях кукурудзи.

Недоліки шкали Ritchie:

• Потребує точних метеоданих.
• Складна для практичного застосування без відповідного програмного забезпечення.

Далі представлена іллюстративна таблиця, яку ви можете скопіювати собі про всяк випадок. В ній наведене порівняння шкал BBCH, V-R, Arvalis та Ritchie між собою.

Якщо орієнтуватися на шкалу BBCH, гербіциди мають бути внесені до початку фази 5-6 листків, тобто до BBCH 15-16. Починаючи з п'ятого-шостого листка у кукурудзи починається закладка качана. Залежно від ФАО гібриду в ранньостиглих гібридів це 5-6 листок, в пізньостиглих — 7-8 листок. 

Починаючи з фаз BBCH 12-13 у рослини починає формуватися вузлова коренева система — це сигнал до того, що ми можемо використовувати гербіциди.

«Якщо ми пізно застосуємо будь-який продукт, чи це ALS-інгібітор, група трикетонів чи синтетичний ауксин, це в першу чергу викличе блокування синтезу ауксинів, які відповідають за закладку і формування кореневої системи. Це спричинить зупинку в рості і поки рослина стресує ми упускаємо оптимальні фази для внесення наступних препаратів. Якщо ми зміщуємо термін внесення гербіцидів до 6-9 листків, ми втрачаємо порядка 40-60% від потенціалу гібриду, — навів приклад Павло Материнський, менеджер технічної підтримки BASF Agricultural Solutions.

Якщо ви працюєте за американською шкалою, зверніть увагу, що, починаючи з фази V6 до V9, нижні 2-3 листки відмирають, опадають і розкладаються, що ускладнює подальший підрахунок. Внаслідок цього з’являється ризик невірно визначити фазу для внесення гербіцидів. Рослина, яка візуально відповідає фазі V5 насправді перебуває у фазі V7.

Помилка із внесенням гербіциду у фазу 5 листків призведе до зменшення рядів в качані і кількості зерен в ряду.

Якщо ж потрібно визначити фазу точно, викопайте рослину та розділіть стебло до кореневої грудки. Знайдіть трикутну «дерев'янисту» основу стебла та перше міжвузля над нею. Дерев'янистий горизонтальний вузол є точкою кріплення п'ятого листка з комірцем (!). І якщо ви можете нарахувати п'ять видимих ​​листкових комірців над цією точкою, це значить, що рослина знаходиться у фазі V10.

Загалом під час переходу рослини до генеративної фази у рослини відпадає до 5-6 нижніх листків. 

Існують ще три нідерландські шкали Feekes, Haun і Zadoks. Остання подібна до BBCH, однак їх використання не набуло широкої популярності. Нижче представлена спрощена таблиця, яка акцентує увагу на порівнянні двох популярних шкал — BBCH та Інституту Айови.

Співвідношення кількості листків за шкалою BBCH порівняно до американської

Як бачимо, різниця в кількості листків при підрахунку за шкалою BBCH по відношенню до американської, становить 1-2 листки. Якою з них користуватися — це ваш особистий вибір, орієнтований на завдання. В багатьох господарствах можна почути думку, що американська система V-R більш зрозуміла, особливо на ранніх стадіях розвитку культури, коли є ризик скидання нижніх листків внаслідок короткочасних приморозків чи суховіїв. У той час як BBCH, яка відповідає європейським стандартам, краще всього підходить для досліджень, де потрібна точність. Те саме можна сказати про французьку шкалу Arvalis. Шкалу Ritchie використовується для точного моделювання розвитку рослин. Втім, в Україні такі не використовують. Та яку б шкалу оцінювання в б не обрали, важливо звертати увагу на те, яка зазначена на упаковці ЗЗР чи добрива. Або ж звернутися до виробника задля уточнення, щоб ваші заходи в полі спрацювали.

©Меланія Несмачна, SuperAgronom.com

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій