Херсонщина на межі кліматичної катастрофи: як посуха руйнує агросектор і екосистему

За його словами, створення Каховського водосховища та розбудова меліоративної системи у ХХ столітті повністю змінили клімат півдня: кількість опадів у регіоні зросла орієнтовно на 30%, з’явилася стабільна вологість, а степові ландшафти перетворилися на родючі поля. Нині цей штучний баланс зруйновано.

Читати по темі: Друга річниця Каховської катастрофи – наслідки та результати комплексних досліджень (частина 2)

У 2025 році на більшій частині області зафіксовано критичний дефіцит вологи. «У Херсоні випало лише 160,6 мм опадів — це половина від середньої кількості на цю дату. У Великій Олександрівці — 216,8 мм при річній нормі 497 мм», — повідомив Кіріяк. Це, за його словами, повернення до кліматичних умов сторічної давнини, коли регіон офіційно належав до зони аридного землеробства.

«При 160–300 мм опадів можна і не мріяти про отримання врожаю», — констатує фахівець. У 2025 році в багатьох районах області зафіксовано масову загибель озимих та ярих культур — пшениці, ячменю, соняшнику, ріпаку, гороху.

Фото: Херсонський обласний центр з гідрометеорології

Проблему поглиблює нерівномірність опадів. «Волога не встигає просочитися в ґрунт, практично вся вона стікає або випаровується під дією високих температур. Ефективно корисна для рослин кількість вологи суттєво менша, ніж фіксує статистика», — пояснює Кіріяк.

Температурна ситуація також погіршується. За даними гідрометеоцентру, середня річна температура в регіоні зросла з 9 °C у 1980-х до 13,6 °C у 2024 році, а тривалість зими скоротилася з 130 до 40 днів. «У 2023 та 2024 роках такого явища, як “метеорологічна зима”, взагалі не зафіксовано», — додає експерт.

Результат — безпрецедентні втрати аграріїв. У 2025 році 497 господарств звернулися по довідки про пошкодження культур, видано 622 документи — у 20 разів більше, ніж кілька років тому.

Водночас наслідки зневоднення відчуває й населення. «Опади — це природний фільтр атмосфери. При їх відсутності якість повітря значно погіршується», — наголошує Кіріяк. У 2024 році в Херсоні зафіксовано понад 130 днів із тепловим дискомфортом і 350 випадків перевищення гранично допустимих концентрацій діоксиду азоту.

За словами фахівця, вихід лише один — системна адаптація: створення механізмів накопичення та збереження вологи, перегляд концепції меліорації, залучення державних і міжнародних інвестицій. «Без системного підходу аграрне майбутнє півдня під питанням», — підсумовує Юрій Кіріяк.

  Анна Проніна