Як фермер з Ессексу впроваджує агроекологічну систему землеробства

До цього він вивчав точні науки в Університеті Единбурга та навіть намагався побудувати кар'єру в сфері банкінгу, продовжуючи захоплюватися музикою та відеомонтажем. Як новоспечений фермер зізнався журналістам FarmingUK, у дитинстві він зовсім не цікавився сільським господарством.

«Та коли мені виповнилося 27 років, я зрозумів, що обрана мною кар'єра не мала особливих перспектив. Тоді я вирішив, що бути фермером в своєму рідному містечку -- це той спосіб життя, який імпонує мені більше за офісну роботу у великому місті», — розповів він.

Агроекологія

Повернувшись у рідний Фоббінг, Джордж занурився в опанування професії фермера, аби наздогнати те, що упустив за роки, проведені поза індустрією.

«Мені довелося навчитися ведення господарства, і це дуже мене захоплює. Методами землеробства, що були більш наближені до природи, я захопився тоді, коли мій агроном-консультант познайомив мене з іншим своїм клієнтом — Саймоном Кавеллем», — пояснює пан Янг.

Саймон дотримувався «біологічного фермерства» та системи нульового обробітку ґрунту. Обидва фермери налагодили гарні відносини, і Джордж вирішив перейти на цю систему у своєму господарстві в 2014 році. Це рішення підштовхнуло його подумати над впровадженням альтернативних, більш наближених до природи, методів землеробства на своїй фермі.

«Сільське господарство завжди передбачає втручання людини у природу. Але ми можемо  спробувати створити таку систему землеробства, що буде не тільки функціонувати в інтересах людини, а й не шкодити довкіллю», — каже Джорж Янг.

Джорж Янг, фермер

Це означало створення екосистеми живої природи  на території усієї ферми. Для цього було розмежовано поля на смуги завширшки 36 м, які обробляються. А між ними незасіяні смуги завширшки 6 м — своєрідні «коридори»  для тварин та комах.

Ці смуги поєднуються таким собі «швом» незайманої дикої природи, що проходить по центру його земель, і ширина якого варіюється від 20 до 80 м. Крім того, Джордж зазвичай за сезон на цих ділянках часто збирає не один врожай. Він також впроваджує так звані «змінні ділянки» - землі, які використовує для вирощування кормових культур та  «рокіровки» сільськогосподарської техніки.

Окрім того, Джордж принципово не використовує інсектицидів.

«Ми вже декілька років тому відмовились від застосування інсектицидів і результати не забарились. Під час збирання врожаю ми спостерігаємо багато ссавців у своїх посівах, і це завдяки тому, що вони знаходять там для себе їжу», — хвалиться фермер.

До того ж нещодавно Джордж розпочав підприємницьку діяльність у галузі агролісництва, щойно закінчивши посадку майже 7 тисяч дерев на своїй фермі.

«Ми висадили цілу низку різноманітних дерев на 6-метрових смугах і тепер вони доповнюють екосистему на нашій фермі. Ми плануємо зібрати близько 60% плодів, а решту залишити або для корму худобі, або для виробництва алкоголю», — додає пан Янг.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Органічне землеробство

Вже шість років Джордж застосовує системи нульового обробітку ґрунту, і тепер він готовий наважитися зробити наступний рішучий крок — впровадити органічне землеробство. Джордж вважає, що саме досвід дотримання no-till значно вплинув на те, яким чином він планує робити свою ферму «органічною».

«Для мене найбільшою перевагою відсутності обробітку ґрунту було невтручання у живу природу, а саме надання їй можливості використовувати поля як своє середовище існування. Саме тому наші поля такі вузькі за розмірами. Це гарантує дикій природі можливість знову стати складовою частиною землеробства», — пояснює фермер. 

З переходом на органічне господарювання, Джордж запровадив і вільне випасання худоби.

«Більшість органічних фермерів використовують просапні культиватори, але я не хочу цього робити.  Звісно, я розумію необхідність обробляти землю раз на рік, але частіше її турбувати не хочу», — додає він.

Зазвичай органічна сівозміна передбачає один-два роки використання поля як пасовища і чотири роки вирощування культур. Та Джордж знову змінює звичаї. 

«Я розглядаю можливість ротації за такою схемою: після трьох років висівання культур йдуть чотири роки під пасовищем. Я вважаю, що важко буде отримувати врожай більше трьох років, не обробляючи землю», — каже пан Янг.

Попри те, що тваринництво завжди було частиною господарства у Фоббінгу, його ще жодного разу не інтегрували в сівозміну. З переходом на органічне землеробство Джордж почав випасати худобу й нещодавно придбав стадо тільних телиць породи Редпол.

Вирощування їжі

Підхід Джорджа полягає не лише в тому, щоби зробити ферму якомога наближеною до природного існування, а й в інтеграції всієї системи харчування.

«Замість того, щоби просто вирощувати культури на продаж, ми намагаємося бути впевненими в тому, що наші продукти справді опиняться на тарілках людей. Мене справді захоплює думка про те, що пшениця, яку я вирощую, перетвориться на буханку хліба», — каже фермер. 

Досліджуючи цю ідею, Джордж налагодив відносини з двома невеликими продовольчими компаніями, Hodmedods та Small Food Bakery, і вони переконали його спробувати вирощувати ширший асортимент культур. 

«Зараз я вирощую гречку, сочевицю та жовтий горох для Hodmedods. Окрім того, я спробував вирощувати низку інших культур, наприклад люпин, теф (або абіссинська трава, має безглютенове зерно, — ред.) та тигровий горіх (або смикавець їстівний, чуфа, — ред.), з різним рівнем успіху», — додає Янг. 

Він також вирощує сорт пшениці Wakelyns, яку розробив фітопатолог Мартін Вулф.

«Вулф схрестив 20 сучасних сортів пшениці й на основі цього виростив популяцію. Ідея полягає в тому, щоби створити більш живучий та витривалий сорт, що може локально адаптуватися до кожної ферми, де він вирощується», — пояснює Джордж.

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

«Харчовий хаб»

Зараз Джордж намагається зробити шлях від поля до столу ще більш ефективним, розробляючи так званий «харчовий хаб». Для цього він будує невеликий борошномельний завод, аби переробляти власну пшеницю. Через декілька років він також планує заснувати власну пекарню. 

«Для цього я також інвестував у декортикатор, який я планую використовувати для очищення зерна. Це дасть нам змогу залишати частину врожаю гречки та інших нішевих культур і використовувати на власному виробництві», — каже фермер. 

Ферма Джорджа у Фоббінгу розташована в одній із найбільш густонаселених частин країни. Він вважає, що це надає йому величезний потенціал для створення бізнесу та найму працівників. 

«На фермі є безліч можливостей для прямого працевлаштування. Ми вже наймали людей, коли займалися агролісництвом, адже це потребувало штатних та сезонних працівників. Але я також розглядаю можливість молочного виробництва, виготовлення власного сиру, і, можливо, птахівництво. Ми навіть обговорюємо використання ферми для проведення різних заходів, свят», — хвалиться пан Янг.

У рамках цих довгострокових планів Джордж розглядає можливість створення водойми площею 12 акрів, яка могла б одночасно і розвивати водну екосистему, і підтримувати комерційне садівництво.

«Мета полягає в тому, щоб інші люди створювали бізнес на основі мого господарства. Наприклад, бізнес із виробництва сидру чудово б функціонував з моїм агролісництвом», — пояснює фермер.