Як отримати високу урожайність кукурудзи, якщо погодні умови не сприяють взагалі

СФГ «Три криниці» обробляє 120 га землі у Лохвицькому районі Полтавської області. Раніше мали майже 370 га, проте поступово скоротили площі. Не в останню чергу — через проблеми з орендою держземель, коли, як каже власник господарства, «простіше відмовитись від землі, ніж платити оренду і постійно чекати, що землю заберуть раніше встановленого договором терміну».

Ціна, якість, урожайність: про вибір насіння

Господарство вирощує соняшник, сою, кукурудзу, озимий ячмінь та озиму пшеницю. Кукурудзи тут вирощують 50 га, причому завжди сіють кілька різних гібридів, щоб трохи диверсифікувати можливі ризики.

«Цього року ми сіяли три гібриди кукурудзи: Тесла, Амарок 290 та ВН 63, усі селекції Всеукраїнського наукового інституту селекції (ВНІС ). Обирали саме це насіння за чотирма критеріями: 

1. урожайність,
2. вимогливість до технології та погодних умов, 
3. ФАО, 
4. ціна. 

Взяли гібриди із різним ФАО (280,320 та 350) для того, аби потім розтягнути у часі процес збирання. Взагалі завжди намагаємося сіяти гібриди середньостиглої групи, що найкраще себе показують в наших умовах, але у межах групи стиглості дещо варіюємо ФАО», — розповів Сергій Сердюк, власник та агроном СФГ «Три криниці».

Він зазначив, що вже кілька років господарство намагається закуповувати для сівби насіння вітчизняної селекції — не лише кукурудзи, але й інших культур.

«Ми працюємо вже 20 років, засноване СФГ «Три криниці» було у 2002 році, а до цього ми працювали як одноосібне селянське господарство десь з 1995 року і починалося взагалі з 2 га, які ми стали самостійно обробляти. За цей час випробували насіння іноземної селекції, вітчизняної. Дійшли висновку, що по пшениці, кукурудзі, соняшнику вітчизняна селекція показує себе часто навіть краще, ніж іноземна. До того ж важливий фактор — ціна посівної одиниці. У вітчизняних сортів та гібридів вона набагато нижча, результат отримуємо практично той самий, а інколи навіть кращий, а ціна на зерно однакова», — каже Сергій Сердюк.

Отож гібриди кукурудзи обирали, виходячи з їхньої продуктивності та стресостійкості, а ще ціни, адже для невеликого господарства різниця у кілька тисяч на посівній одиниці дуже вагома. До того ж вибір робили не наосліп: гібриди селекції ВНІС, зокрема ВН 63, господарство вже вирощувало.

«Взагалі із Всеукраїнським науковим інститутом селекції я знайомий вже три роки. Побачив їхній стенд на агровиставці, зацікавився, звернувся до представників. Спробував сіяти їхнє насіння, спочатку на невеликій площі, на другий рік розширив площу, на третій взяв ще два нові гібриди. З того, що зараз бачу на полі, можу сказати, що результатом і цього року будемо задоволені», — зауважує власник господарства.

Гібриди кукурудзи на Superagronom.com

Складнощі для дрібних агропідприємств

За словами Сергія Сердюка, спочатку при купівлі насіння кукурудзи селекції ВНІС його «підкупила» можливість брати продукт безпосередньо від виробника, та ще й отримувати консультації від агрономів селекційної установи.

«Скажу так, продавців насіння та ЗЗР дуже багато, практично всі нам щось пропонують. Але тут така ситуація: з одного боку, вони раді нам продавати, хоч і беремо ми продукти невеликими партіями з огляду на наш зембанк. З іншого боку, ці ж продавці дуже часто продають нам підробки. І якщо насіння вітчизняних компаній їм підробляти не так вигідно, то, купуючи насіння великих іноземних селекційних компаній, буквально щороку граєш в лотерею. Із ЗЗР також дуже часто доводиться стикатися з підробками. Купити невелику партію якісного пестициду чи насіння — то досить складне завдання в наших сьогоднішніх умовах», — розповідає він.

До того ж Сергій Сердюк зізнається, що спеціально аграрної освіти не отримував, господарювати починав на чистому ентузіазмі, а вчився рослинництву вже в процесі роботи. Тож консультації досвідчених агрономів йому стають в нагоді навіть зараз, коли пропрацював на землі 25 років і має певний досвід.

Кукурудза у сезоні-2020: винагорода за працю

На момент нашого візиту в господарство збирання кукурудзи ще не почалося. Як сказав Сергій Сердюк, вже планували розпочинати жнива, але випав невеликий дощ, тож тепер доведеться почекати день-два, щоб дати рослинам в полі підсохнути.

Проте безпосередньо на полі, де посіяний гібрид Амарок 290 оцінили біологічну врожайність, щоб мати уявлення на який урожай варто розраховувати.

Відібравши кілька качанів кукурудзи та зваживши їх, ми визначили що середня маса зерна кукурудзи з одного качана  становить 200 г., густота стояння 46 тисяч рослин на гектар. Методом математичних розрахунків визначаємо що урожайність можна очікувати на рівні 92 ц/га. Проте бункер покаже точніше, але, навіть враховуючи втрати при збиранні та показник вологості  зерна на момент розрахунку 17%, для даного року, який відзначився надзвичайно холодною весною і посушливим літом, це чудовий результат. Особливо на полях господарства, де ґрунти переважно суглинкові.

«Ми спочатку орали землю, але потім, кілька разів побачивши результати цієї оранки, вирішили від неї відмовлятися. Вже сьомий рік тільки глибоке рихлення і дискування, так і вологи більше залишається, і рілля у кращому стані. Обертання скиби у наших умовах згубно впливає на результати рослинництва», — зауважує Сергій Сердюк.

Техніку і для обробітку, і для сівби, і для збирання господарство бере в оренду. Купувати власну немає потреби і економічного сенсу, каже власник.

«Технологія тут найпростіша: сівба на початку травня, потім внесення бакової суміші гербіцидів Пріма та Пік. Прийняли рішення внести саме ці препарати, бо мали велику проблему з дводольними бур’янами, зокрема лободою. До речі, лободу нам «залишили» у спадок минулорічні посіви сої. Тоді придбали гербіцид, судячи з усього, контрафактний, тому до часу збирання соя стояла настільки засмічена лободою, що ми порахували витрати на збирання, можливий урожай та ціну і вирішили передискувати поле. Це нам обійшлося дешевше, ніж зібрати сою з таким рівнем забур’яненості», — пояснив пан Сергій.

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

За його словами, фунгіцид по вегетації не вносили, інсектицидом не працювали також: до певного моменту не було потреби, а коли вже доцільно було б внести інсектицид, не було висококліренсного обприскувача.

«Зрештою обійшлися і без інсектицидної обробки. На майбутнє я вже знайшов варіант із внесення трихограми, можливо, наступного року доведеться скористатися. Але цього року і без цих заходів посіви практично не постраждали від шкідників. Хіба що від початку трохи «прорідили» нам густоту стояння рослин дротяники та хробаки, бо насіння купували лише з фунгіцидним протруюванням, а інсектицидне, яке йде додатковою послугою, ми не замовили вчасно. Можливо, вийшло і на краще, бо зменшилася конкуренція між рослинами за вологу. До збирання маємо густоту 46-55 тис./га, як бачите, качани всі сформовані, виповнені. Але на майбутнє таки інсектицидне протруювання будемо замовляти», — розповів Сергій Сердюк.

Зауважив, що й наступного року сіятимуть кукурудзу селекції ВНІС, адже за менших витрат на гектар при вирощуванні вона дасть кращий прибуток.

Олена Басанець, SuperAgronom.com