Соняшник, пшениця, кукурудза — по mini-till і з біостимуляторами: досвід «Богданівського»

Черкащина, Золотоніський район — козацький край із давніми хліборобськими традиціями. Та, поважаючи ці традиції, все ж місцеві успішні господарства, аби тримати високу планку ефективності, впроваджують новітні технології, орієнтуються на інновації, завдяки чому навіть у нинішніх непростих умовах отримують досить високі результати.

Нещодавно нам пощастило побувати в одному із таких господарств — СТОВ «Богданівське». Головний агроном Юрій Шаповал розповів у подробицях про технології вирощування основних для підприємства культур та як вдається зберігати врожай за несприятливих умов цього сезону.

Юрій Шаповал, головний агроном СТОВ «Богданівське»

Загалом у СТОВ «Богданівське» понад 2 тис. га землі. Окрім рослинництва, мають ще молочне тваринництво. Але, за словами головного агронома, — то, швидше, соціальний проект і додаткові робочі місця для місцевих мешканців. Основні прибутки господарство отримує саме за рахунок вирощування сільгоспкультур.

«Основними культурами у нас є кукурудза, пшениця і соняшник. Якщо складаються сприятливі кліматичні умови, то сіємо ще ріпак і сою. В цьому році, на жаль, сої не сіяли. Насправді ж для «різноманіття життя» агронома потрібен побільший набір культур.  До того ж таким чином можна розподілити ризики:  може бути, що в сезоні на одну культуру кращий врожай, але ціна гірша. А на другу культуру гірший врожай, але краща ціна. І таким чином загалом прибутковість рослинницького напряму врівноважується.  З другого боку, зараз що ситуація на ринку, що погодні умови дуже негативно впливають на виробництво певних культур. Тому господарства часто відмовляються сіяти їх. Ми, скажімо, минулого року вирощували сою, в цьому сої у нас немає.  Так само й із ріпаком — раніше  більше 300 гектарів висівали, але уже 2 роки поспіль не сіємо через те, що саме у період посівної встановлюються дуже посушливі умови», — пояснює головний агроном підприємства.

І додає, що цьогоріч проблеми були навіть під час сівби їхніх основних культур. Адже через безсніжну зиму під весняну посівну вологи у ґрунті практично не було. Практично кожен агроном у регіоні ламав собі голову і на свій ризик визначав і терміни сівби, і глибину посіву. У «Богданівському» ризикнули сіяти кукурудзу в сухий ґрунт і їм пощастило — незабаром пішли дощі і закінчували посівну уже у вологий.

Загалом рельєф на оброблюваних господарством площах — немонотонний. 50% полів розташовані на схилах. Тому тут запроваджено 2 типи сівозміни: польова і ґрунтозахисна. По останній сіють ті культури, які підходять для мінімального обробітку ґрунту, щоб не було повітряної і водної ерозії. Хоч, як зауважив головний агроном, останнім часом від водної ерозії не дуже «страждають», адже опадів випадає дуже мало, а от повітряні маси, тобто вітри, часто заважають навіть вчасно здійснювати обприскування.

Як один зі способів збереження вологи в господарстві почали застосовувати mini-till. За словами Юрія Шаповала, є поля, на яких уже 10 років не орали.

«На своєму досвіді ми переконалися, що ця технологія себе виправдовує. Зокрема, тому, що наші землі розташовані на вищій геодезичній точці в районі. Тож, порівнюючи дані сусідніх господарств, ми розуміємо, що впровадивши мінімальний обробіток ґрунту. ми виявилися у виграші.  Хоча з ним є свої проблеми. По-перше, потрібен спеціальний набір техніки. А. по-друге,  подальший догляд за культурами має свої особливості. Адже плуг забирає до 70% бур’янів. Тоді як за мінімальних обробітків доводиться більше працювати з пестицидами», — каже пан Юрій.

Поля СТОВ «Богданівське»

Хімічне навантаження — це теж стрес для рослини. А якщо воно поєднується з несприятливими погодними умовами, то може приносити більше шкоди культурі, аніж захисту. У «Богданівському» і тут знайшли вихід — для зменшення впливу стресових умов почали використовувати біорегулятор росту Вітазим.

«Передусім використовуємо цей препарат для протруювання насіння. Вітазим містить мікроелементи і біологічні речовини, які сприяють швидкому розвитку кореневої системи і мікрофлори ґрунту. На початкових стадіях росту будь-якої культури обов’язково потрібно «розігнати» кореневу систему, поки є достатньо вологи, щоб корінь пішов «углиб і вшир», аби була більшою площа живлення і доступу до вологи й повітря. І якраз Вітазим активізує симбіоз коріння рослини із ґрунтовою біотою. Добре впливає на розвиток мікоризних та інших мікроорганізмів, завдяки чому елементи живлення стають доступнішими для рослини. Таким чином можна зменшувати норми внесення мінеральних добрив, особливо азотних. До того ж збільшення активності мікроорганізмів сприяє кращому перегниванню і мінералізації органічних решток, які залишаються від попередника. Тобто, обробивши насіння Вітазимом, ми вирішуємо цілий комплекс завдань», — розповідає головний агрономі «Богданівського».

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

З паном  Юрієм ми побували на трьох полях, на яких вирощують три основні на сьогодні культури для підприємства — соняшник, пшеницю і кукурудзу.

Соняшник

На оглянутому нами полі соняшнику попередником було сорго на зерно. Так ми з’ясували, що господарство вирощує і нішеві культури. Після збирання попередника внесли деструктор стерні і одночасно КАС 30 кг/га. Оранку не проводили — лише вертикальний обробіток ґрунту на глибину 5 см.

«Дисковий агрегат для вертикального обробітку Kuhn EXCELERATOR придбали минулого року. Нас він цілком задовольняє — і по обсягу роботи, який він робить за зміну, і по використанню пального, і по якості обробітку ґрунту», — додає головний агроном.

Соняшник

Також під соняшник внесли 150 кг/га хлористого калію і 100 кг/га сульфату амонію.

Сівбу на цьому полі провели 20 квітня сівалками Kinze методом прямого висіву, одночасно внісши мікрогнанульоване добриво Yara Mila у нормі 50 кг/га.

«Результат ми бачимо: рослини у відмінному стані, нормальні по розвитку, по висоті, по забарвленню», — каже головний агроном.

Середня врожайність соняшнику тут сягає 3,5 т/га. І незважаючи на не дуже сприятливі умови цього сезону, все ж розраховують вийти на свій типовий показник.

Пшениця

На полі пшениці площею 91 га посіяно сорт вітчизняної селекції Богдана. Попередником був соняшник. Після його збирання також здійснили вертикальний обробіток згаданим агрегатом. Перед цим внесли компост.

«Компост виготовляємо «власноруч». І розкидаємо по полях у нормі від 5 до 10 т/га. А потім одночасно йде заробка і мульчування решток. Минулого року ми фактично вирішили перевірити якість нашого компосту, тож внесли сюди лише органічне добриво. Як бачите, результат, віддача від органіки є, працюємо в правильному напрямку. Єдина проблема, що сівбу проводили в кінці вересня, у сухий ґрунт, тому сходи були трохи «затяжними» — отримали їх вже в середині жовтня, після опадів, які випадали «строкато» — по 2-3 мм на день», — розповів Юрій Шаповал.

Зерно пшениці

Сіяли озиму пшеницю прямим посівом сівалкою Väderstad Rapid. 

За словами головного агронома, в зиму пшениця увійшла нерозкущена, але за рахунок більшої норми висіву (через пізній посів і сухий ґрунт висівали у нормі 6 млн зернин/га), густота стояння вийшла достатньою.

Купити Вітазим у «Агро Експерт»

За вигідною ціною

Нинішня весна в регіоні була дуже  рання, пшениця рано почала вегетувати, тому заплановані агротехнологічні роботи змістилися в часі. Наприклад, за словами пана Юрія, зазвичай обприскувач тут виходить у поле 10-12 квітня. А  цьогоріч його вже запустили 15 березня. Оскільки  пшениця була ослаблена, нерозкущена, їй треба було дати старт до розвитку.

«Поки була хоч мінімальна волога в ґрунті, ми дали стимулятори росту, в тому числі і Вітазим у фазу кущення пшениці. Вносили по 1 л/га з додаванням трохи карбаміду і сульфату магнію. Завдяки цьому коренева система пшениці почала активно розростатись, що посприяло кращому кущенню. Далі пішли похолодання, знову стреси, знову нестача вологи, поставало питання, чи є сенс вносити добрива, якщо ґрунт сухий. Ми ж вносили навесні вже азотні добрива по частинах. Для старту аміачну селітру, потім дали пізніше карбаміду, потім вже по нормальній вегетації дали на довгострокове винесення азоту КАС», — зауважив агроном.

Посіви пшениці в СТОВ «Богданівське»

Середня врожайність пшениці в господарстві зазвичай на рівні 6,3 т/га. Однак, за словами головного агронома, поточний рік навряд чи порадує. Адже для наливу зерна просто не вистачило вологи. Тому розраховує десь на 5-5,5 т/га.

Кукурудза

В поточному сезоні кукурудза займає понад 50% оброблюваних господарством площ. За словами Юрія Шаповала, оскільки кукурудза придатна до монокультури і для господарства вона є основною, то тут на деяких полях практикують по 2-3 роки сіяти кукурудзу по кукурудзі.

Наприклад, так було і на полі, яке ми відвідали. Сівбу тут проводили 24-25 квітня. Гібрид вітчизняної селекції Твіст, насіння оброблене препаратом Вітазим та інсектицидом.

Технологія обробітку ґрунту також — мінімальна. Як зауважив Юрій Шаповал, при цьому якщо подивитися на ґрунт, то ніхто не повірить, що від попередника — також кукурудзи — після збирання залишилися рештки.

«Збираємо ми врожай комбайнами John Deere, при цьому рештки розкидаються по полю, а далі іде у нас внесення деструктора стерні разом із 30 кг/га КАС, із зароблянням у ґрунт тим самим агрегатом вертикального обробітку. На зиму поле повністю вкрите кукурудзяними рештками, подушка із них становить від 5 до 7 см», — розповідає головний агроном.

Коренева система кукурудзи

Зазвичай під кукурудзу в господарстві вносять безводний аміак. Однак минулої осені цього зробити не вдалося, адже ґрунт був занадто сухим і грудкуватим. І навіть у деяких господарствах, які намагалися все-таки внести безводний аміак, вийшло це невдало — втрати азоту сягали до 50%. В «Богданівському» швидко зорієнтувались і на оглянутому нами полі вже навесні внесли у рядок КАС у нормі 150-170 кг/га.  А при сівбі при посіві була використана мікрогранула, плюс Yara Mila в нормі 50 кг/га.

Далі по вегетації вносили страхові гербіциди. Ґрунтові не використовували, адже, за словами пана Юрія, на мульчі, що залишилась від попередника — кукурудзи, на 100% вони не спрацьовують. 

«Коли кукурудза досягла фази 6-8 листків, ми зробили листкове підживлення Вітазимом у нормі 1 л/га. Плюс ще додали карбамід і сульфат магнію. Взагалі, Вітазим ми вносимо на всіх площах кукурудзи.  Адже він дає розлогість кореневої системи, сприяє кращому перебігу фотосинтезу, забезпеченню на початкових етапах розвитку кукурудзи мікроелементами — цинком, залізом, калієм, азотом. Правда, цинк вносимо ще додатково, адже він надає рослин жаростійкості — з огляду на постійні періоди спеки, які трапляються  в останні роки», — пояснює головний агроном.

Оскільки  в останні роки волога в дефіциті, умови для розвитку хвороб зазвичай складаються несприятливі. Тому відпадає потреба у застосуванні фунгіцидів.

«Середня врожайність по кукурудзі у нас становить від 9-9,5 т/га. Є площі, що дають і за 10-12 т/га. Минулого року була надія, що буде дуже високий урожай, але під час наливання отримали неоднорідне зерно, натура була дуже низькою. Хоча таки вийшли на показник 9 т/га, але ж сподівалися на значно більше!», — каже Юрій Шаповал.

Поле кукурудзи в СТОВ “Богданівське”

Взагалі, СТОВ “Богданівське”, виходячи зі свого досвіду використання компосту та біостимулятора Вітазим, планує у майбутньому поступово переходити на біовиробництво. З мінімальним використанням хімічних пестицидів. Тим більше, що за 5 років застосування Вітазиму, за словами головного агронома, вдалося підняти показник наявності гумусу у ґрунті. А це перший крок у напрямку мети.

Андрій Яцина, Алла Гусарова, SuperAgronom.con