Вадим Нестеренко: Вітчизняне насінництво поки що конкурентоспроможне, але без держпідтримки перспектив не має

SuperAgronom: Пане Вадиме, як ви думаєте, чому українські аграрії віддають перевагу імпортному насінню? Через його якість, чи вітчизняного насіннєвого матеріалу просто не вистачає?

Вадим Нестеренко: Це складне запитання. У темі виробництва насіння присутні декілька факторів. Справді, до 1990 року Україна виробляла 250 тис. т насіння, в тому числі половина йшла на експорт. До початку 2000-х наші аграрії використовували вже тільки 70% насіння вітчизняного виробництва, а сьогодні ці 70% —  імпорт, в основному із Франції та Німеччини.

Проблеми вітчизняного насінництва в тому, що у нас в країні ним ніхто всерйоз займатися не хоче, це тривалий процес і довгі вкладення. А ті найбільші насіннєві агропідприємства, які домінують на українському ринку, це або дочірні фірми західних концернів, або мають у своєму капіталі істотну частку західних партнерів. Тому вони легко оперують дешевими кредитами, можуть інвестувати у виробництво сотні мільйонів доларів, розвивати інфраструктуру і супутній сервіс.

SuperAgronom: Які наслідки такої тенденції?

Вадим Нестеренко: Рано чи пізно це призведе до певної монополізації насіннєвого ринку і, відповідно, до подальшого зростання цін на насіння. Власне кажучи, ми вже бачимо ці процеси, коли за останні роки з ринку шляхом поглинання і злиття пішло чимало вітчизняних виробників насіння. Якщо я правильно по пам'яті називаю цифри, то скорочення гравців на українському ринку насіння відбулося чи не десятикратне —  з 2 000 до приблизно 200.

SuperAgronom: Можливо, просто залишилися лише «сильні» гравці?

Вадим Нестеренко: Зрозумійте мене правильно, я не виступаю проти відкритої конкуренції виробників насіння. Ринок повинен бути представлений різними пропозиціями і за ціною, і за якістю, і зрештою —  за країною походження. Але конкуренція ця має бути чесною, а не монополізованою, а її результатом має стати підвищення якості посівмату.

SuperAgronom: У будь-якому разі вітчизняному виробнику важко конкурувати зі світовими брендами…

Вадим Нестеренко: Український виробник неконкурентоспроможний насамперед тому, що європейських аграріїв підтримують їхні держави, а ми такої підтримки майже повністю позбавлені. Водночас якість українського насіннєвого фонду висока і конкурентоспроможна.

Сьогодні багато міркують про перспективи експорту українського насіння на світові ринки після того, як ми нарешті синхронізуємо нашу сертифікацію до стандартів ЄС, а процес цей триває вже не перший рік. Я думаю, що істотного прориву з таким експортом не відбудеться, оскільки Євросоюзу це не потрібно. Там вміють захищати власного виробника, тому найімовірніше відразу ж включать проти нашого експорту своє ефективне антидемпінгове законодавство. Адже наше насіння, практично нічим не відрізняючись за якістю, дешевше – «завдяки» нашим економічним реаліям. Наприклад, українського рівня зарплатам.

Крім того, якщо ми говоримо про конкуренцію на рівних, то на розвиток українського насіннєвого ринку впливають істотні обмеження з боку імпортерів-продавців. Ті ж французи, у яких господарства нашого холдингу беруть батьківські форми по соняшнику, продають нам із правом вирощувати і сіяти у себе, але не дають нам права продавати товарні надлишки на насіння.

SuperAgronom: Там уже добре навчилися захищати свої ринки і своїх виробників.

Вадим Нестеренко: В принципі, тенденції ринку насіннєвого матеріалу в Україні зрозумілі, вони є наслідком відкриття наших митних кордонів для будь-якого імпорту. Але, з другого боку, всі ми за цей карантинний рік переконалися в тому, наскільки це тендітна конструкція —  глобальний ринок. Оголосили пандемію і кордони закрилися. Що оголосять завтра і які карантинні заходи можуть ввести, ніхто з нас ні передбачити, ні навіть уявити не може. Тому, з моєї точки зору українського АПК, щоб не опинитися колосом на глиняних ногах, потрібно все ж не просто зберегти, а розвивати виробництво власного насіннєвого фонду. Цього ж вимагає і та стрімка зміна клімату, яку років 10 тому нам підносили як далеку перспективу, а ці процеси вже стукають в наші двері і з кожним роком дедалі наполегливіше. Я передбачаю, що потреби точкового районування посівного матеріалу щороку будуть тільки зростати.

SuperAgronom: Що ж, на вашу думку, потрібно зробити саме для розвитку вітчизняного насінництва?

Вадим Нестеренко: Будь-які заходи щодо відродження та розвитку вітчизняних селекції і виробництва насіння потребують насамперед державної підтримки.

Я зараз не кажу про протекціонізм стосовно українського АПК, прекрасно розуміючи, що нас вже давно вписали в світовий ринок, надавши роль постачальника сировини і споживача імпортних технологій. Я хочу зробити акцент на іншому. Продовольчу безпеку України можна забезпечити тільки за умови наявності в країні того фактора, що всі ланки технологічного ланцюжка вирощування і виробництва продуктів харчування повинні бути власними, українськими, незалежними від імпорту, клімату і всіляких пандемій. І держава, на мій погляд, має зайнятися відродженням вітчизняних селекційних інститутів, підтримати виробників власного насіннєвого фонду.

У нашому агрохолдингу ми розуміємо всі ці загрози і перспективи. Тому у нас є власне насінницьке господарство, одне з небагатьох, що залишилися в Дніпропетровській області. І ми розширюємо це виробництво не тільки для власних потреб, а й бачимо, що попит на нашу продукцію стабільно росте.

SuperAgronom: Ви особисто, з фахівцями холдингу, виїжджали у поля. Які у вас враження, з урахуванням несприятливих погодних умов, що переслідували аграріїв всю першу половину року?

Вадим Нестеренко: Так, об'їжджали поля підприємств холдингу, дивилися і фотографували, як розвиваються посіви. Загальна оцінка —  хороша, тому що використовується правильна технологія, а сорти і гібриди відповідають особливостям кліматичних умов.

SuperAgronom: А яким посівним матеріалом користуються господарства вашого холдингу?

Вадим Нестеренко: Наша Агрофірма ім. Горького є базовим господарством Одеського селекційно-генетичного інституту, співпрацює з Київським інститутом фізіології рослин і генетики НАН України. Тут ми закуповуємо батьківські форми насіння для подальшого розмноження. Спочатку з них вирощуємо супереліту, а на наступний рік —  еліту для реалізації. Щорічно це 6-7 гібридів по пшениці і 4-5 по ячменю. У цьому році заплановано виробництво 1800 т насіння пшениці, а також 320 т ячменю. В першу чергу для забезпечення власних потреб в посівному матеріалі, але істотна частина йде на реалізацію в агрофірми регіону. Крім того, поставляємо насіннєву продукцію спеціалізованим торговельним компаніям.

SuperAgronom: Виробництво насіння загалом відрізняється від товарного виробництва. Які особливості ви виділили б?

Вадим Нестеренко: Насамперед скажу, що наш насіннєвий матеріал показує стабільно хороші результати і користується попитом. Хоча, звичайно, це досить витратне виробництво з багатьма своїми тонкощами. Наприклад, воно впливає на структуру посівів, адже щоб отримати якісне та сильне насіння, потрібні хороші попередники —  однорічні трави або горох, іноді кукурудза на силос, яка збирається досить рано і дає можливість підготувати поле до майбутньої сівби. Потрібно дуже точне дотримання сучасних агротехнологій, потрібна своя лабораторія, яка перевіряє чистоту і контролює якість насіння, щоб не було щуплого і битого зерна.

Під час насіннєвої кампанії і потім при збиранні необхідно кожен раз при переході з сорту на сорт продувати всю задіяну техніку, починаючи з автотранспорту на підвезення насіння, сівалок, а потім і комбайнів і тих же автомобілів, що транспортують насіннєве зерно на насіннєвий завод.

Під час колосіння необхідно провести сортове та видове прополювання, а це дуже кропітка праця, що потребує уваги і на яку витрачається багато людино-годин.

Також у процесі заводського калібрування після кожного сорту здійснюється очищення лінії, а працівникам заборонено переходити з однієї лінії на іншу. З кожної партії береться проба, яка в насіннєвій інспекції перевіряється попередньо на енергію і схожість, а потім якщо ці показники відповідають стандарту, насіння здається на повний аналіз, на підставі якого вже виписується сертифікат на партію насіння.

SuperAgronom: І справді багато клопоту…

Вадим Нестеренко: Так, але ми йдемо на всі ці витрати, щоб отримати гарантований урожай насіння високої якості. Для цього посівний матеріал передусім повинен бути адаптований до нових природно-кліматичних умов і давати високу продуктивність в умовах вирощування, які з року в рік ускладнюються.

Досвід показав, що наша продукція ні в чому не поступається імпортному насінню, а за деякими показниками навіть кращої якості, оскільки більшою мірою районована, враховує нюанси погодних умов.

SuperAgronom: Це один із чинників, який дає вам певні конкурентні переваги?

Вадим Нестеренко: Минулого року ми провели своєрідний експеримент і посіяли спеціально закуплені на пробу 10 імпортних сортів з Австрії, Німеччини, США, Канади, щоб порівняти їх із нашими. Результат виявився приблизно однаковим, з різницею плюс-мінус 0,5 тонни з гектара, частіше —  на нашу користь. І потрібно враховувати, що найменші відхилення від стандартів погодно-кліматичних умов тих країн, із яких надходить імпортне насіння, найчастіше відразу дають погані результати щодо врожаю.

Наш насіннєвий фонд строго районований під клімат Південно-Східної України. Досвід і результати підтверджують, що стосовно ранніх сортів наше насіння стабільно краще і результативніше. А ціна нашого насіннєвого матеріалу в 2-2,5 рази нижча від імпортного, що дуже важливо, особливо для фермерських господарств, які не мають серйозного оборотного капіталу.

Для довідки: 

ТОВ «Агрофірма ім. Горького» корпорації Ristone Holdings пропонує до реалізації на сезон 2020-2021 рр. насіння озимої пшениці таких сортів:

Базове (елітне) насіння

- Богдана 

- Подолянка 

- Новосмуглянка

- Пилипівка

- Ліра одеська 

- Магнітка

- Шестизерна

- Шестопалівка

Сертифіковане (І репродукція) насіння

- Богдана 

- Подолянка 

- Новосмуглянка

- Ліра одеська 

- Шестопалівка

А також насіння ярого ячменю таких сортів:

Базове насіння

- Аватар 

- Сталкер

- Донецький-14

Сертифіковане насіння

- Донецький-14