Зберегти вологу та захистити урожай: поради фахівців для південного степу

Як вирішувати цю ситуацію, дізнавалися на агрохімічній конференції «Система землеробства в умовах обмеженого зволоження південного степу», що організували «Бізон-Тех», Оcean Invest та АгроOnlinе.

«На сьогодні ми хочемо донести таку думку аграріям Одеської області, що можна отримати гарантовану врожайність і прибуток за визначених витрат і за таких кліматичних умов, які є зараз. Клімат змінюється, вологи не вистачає, а врожаї хочеться отримувати на тому ж рівні. Це можливо, якщо застосовувати наукові технології», — поділився думками В'ячеслав Смирнов, керівник Одеського регіонального підрозділу «Бізон-Тех».

Тож на конференції обговорювалися найбільш актуальні нині для аграріїв Півдня питання: як зберегти та утримати вологу в ґрунті, як оптимізувати систему захисту рослин за наявних погодних умов, а також — підібрати систему живлення.

«Сьогодні потрібно проводити такі навчальні заходи, котрі відповідали б на найважливіші для аграріїв питання. Тож на конференції ми підняли проблеми, про які місцеві виробники знають, які намагаються вирішити. І запропонували свої власні рішення, котрі, сподіваємося, будуть корисними більшості присутніх тут учасників», — розповів Олексій Бердніков, комерційний директор «Бізон-Тех».

Волога та живлення: дві взаємопов’язані проблеми

 У структурі прямих витрат на виробництво продукції рослинництва найбільш відчутна частина — це добрива. На мінеральне живлення рослин коштів потрібно найбільше, зазначає Калин Цуркан, заступник виконавчого директора компанії «Бізон-Тех». Тож розпоряджатися цими коштами потрібно розумно.

«Основне правило в системі живлення рослин — баланс. Баланс елементів живлення. Зараз люди починають думати, як робити підживлення: додавати карбамід чи давати аміачну селітру? Тоді я ставлю одне просте запитання: а які у вас запаси продуктивної вологи в метровому шарі?», — розповів доктор сільськогосподарських наук Калин Цуркан.

Адже на сьогодні головним лімітуючим фактором є саме волога, і її обов’язково потрібно враховувати, зокрема й під час планування систем живлення. Калин Петрович наочно продемонстрував взаємозв’язок вологи та добрив багаторічними дослідженнями американського Університету Оклахоми.

«Зверніть увагу на графік впливу азотних добрив на врожай озимої пшениці у різні роки. Можна побачити, коли 100 кг азоту працювали на врожай і коли не працювали. Була волога — була й віддача від добрив. Не було вологи — користі від добрив не було жодної. З цими моментами сьогодні стикаємося і ми. Тому нам насамперед потрібно повернутися обличчям до вологи, до ґрунтової вологи», — зауважив фахівець.

Звісно, вплинути на кількість і якість атмосферних опадів аграрій не в змозі. Проте він може приділити більше уваги накопиченню та консервації вологі у ґрунті, адже саме продуктивна волога міститься у ґрунтових капілярах — це, по суті, те, що доступне рослинам. Накопичувати , каже Калин Цуркан, можна через утворення повноцінної структури ґрунту.

«Нам потрібно створити такі умови в ґрунтовому профілі, щоби мати якомога більше вологи, законсервованої в оцих ґрунтових капілярах. Тобто ми приходимо до системи обробітку ґрунту й до тих машин та агрегатів, які для цього застосовує господарство», — зазначив він.

На сьогодні, за словами Калина Петровича, однією з найоптимальніших можна вважати технологію вертикального обробітку ґрунту: застосування глибокорозпушувачів і вертикальних знарядь, котрі створюють мікротріщини у ґрунті в процесі роботи. Такі системи, як no-till та strip-till, мають певні недоліки: перша розроблялася для регіонів із набагато кращою забезпеченістю опадами (США, Бразилія) і не зовсім підходить для умов України. Друга придатна лише для вирощування просапних культур (причому для культур, які залишають після себе на полі велику кількість рослинних решток, вона також не підходить) та потребує певної технічної забезпеченості господарства й високої точності проведення усіх робіт, щоби кожного разу потрапляти робочими знаряддями саме в ту смужку, що обробляється.

«Я раджу звернути увагу на так зване сухе землеробство, яке практикується в Австралії, на найпосушливішому континенті планети. Тут на рік отримують усього 100-130 мм опадів, проте досить розвинене рослинництво. Так, рекордних врожаїв вони не мають, урожайність порівняно невисока. Але справа не в цьому. Отож, як працюють австралійці? Найголовніше — це їхня сівалка, де кожна секція — це окремий паралелограм. Основне опорне колесо з дисковим ножем, завдання якого — розрізати пожнивні рештки, а далі вже працює вузький анкерний сошник. Він може опускатися на глибину до 20 см. Навіщо так сіяти, скажете ви, а ось навіщо: завдання сошника — знайти вологу, буде вона на 5-7 см, чи навіть на 20 см. Прорізається борозна на глибину розташування вологи, кладеться насінина і на неї нагортається буквально 2-3 см землі згори, не більше. Тобто насіння перебуває в такій своєрідній канаві, можна навіть сказати, в «льоху». За рахунок цього вдається зловити точку роси, тобто точку, де волога переходить із пароподібного стану в рідкий. Відбувається так звана атмосферна іригація. Відомо, що в жаркому кліматі повітря насичено пароподібною вологою, в нічні часи за рахунок навіть незначного перепаду температури, волога осаджується в вигляді роси. За добу на гектар надходить з повітря від 10 до 50 тонн води. Саме завдяки цьому австралійці, маючи своїх 130 мм опадів, узагалі можуть щось вирощувати», — розповів Калин Цуркан.

Що спекотніше, каже він, то більше пароподібної води, тож головне завдання сухого землеробства — осадити цю воду, зробити її придатною для використання рослинами. Тому, зокрема, австралійські аграрії ведуть боротьбу за збереження усієї маси рослинних решток на полях.

«Мені можуть заперечити фахівці із захисту рослин, що під щільним рослинним покривом на полі може розвиватися патогенна флора, котра буде потім уражувати культури на цих площах. Тут є рішення — сінтрофні асоціації мікроорганізмів. Тобто ми повертаємося до біологізації ґрунту, яка нам необхідна та до якої ми усі рано чи пізно прийдемо. Щоправда, мені здається, що люди всерйоз візьмуться за це питання, коли проблема родючості ґрунтів стане надзвичайно гострою», — підсумував Калин Петрович.

Стійкість до хвороб має значення

Генетично стійкі до хвороб рослини потребують менших витрат на хімічний захист, а отже, в умовах жорсткої економії, яка наразі стає нормою для аграріїв Півдня, будуть більш придатними. На цю тему виступала доктор біологічних наук Ольга Бабаянц, яка зазначила, що з 2011 року в Селекційно-генетичному інституті проводились експерименти щодо пошуку гену стійкості від хвороб у рослин. Адже зрозуміло, що пошук саме цих генів призведе до отримання сортів, які не потребують фунгіцидного захисту.

«Щоб рослина нормально почувалася, вона повинна мати імунні властивості до патогенів. Інакше кажучи, стійкість до якогось одного патогена не вирішує нічого. Користь є, якщо ми бачимо стійкість до 5-6 хвороб, і саме тоді, коли можемо регулювати вирощування без хімічних чинників. Для того створювали штучні епіфітотії — це елемент зараження патогенами. Ми вирощували озиму пшеницю, мали дуже хороші сорти, які давали б непогані врожаї, але для цього потрібно використовувати дуже багато добрив», — зазначила пані Ольга.

Також доктор констатувала, що дуже непросто отримати сорт, але втратити його можна швидко. Що і сталося з нашими популярними сортами Княгиня Ольга, Ластівка одеська — першими сортами, які з’явилися на вітчизняному ринку та не потребували фунгіцидного захисту.

Цьогоріч Ольга Бабаянц анонсувала безості сорти, які є більш примхливими, але дають високі врожаї. І завдяки генетиці вони можуть добре показувати себе в умовах посухи.

«Наші сорти невисокі, тож якщо рослині не вистачає вологи, вона призупиняє розвиток, але кущення може становити від 5 до 45 рослин. Кожна рослина потребує певних чинників, і ми зрозуміли теж, що якщо будемо зріджувати посіви, тоді рослина віддаватиме увесь свій потенціал», — зауважила Ольга Бабаянц.

 В умовах посухи захист рослин повинен бути особливо виваженим

Про систему захисту сільськогосподарських культур у посушливих степових умовах розповіла Ірина Кас’яненко, директор компанії «Океан Інвест». Особливу увагу вона приділила саме фунгіцидному захисту, адже, як зауважила фахівець, погодні умови, які змінюються, диктують свої умови застосування фунгіцидів.

«Останні два роки ми спостерігаємо надзвичайно теплі зими, тож система захисту відповідно змінюється через епіфітотійні проблеми, котрі виникають у зв’язку з нестандартними погодними умовами. І якщо з інсектицидами більш-менш зрозуміло: є проблема — потрібно працювати, то з фунгіцидним захистом складніше. У північних регіонах, де потенціал врожайності культур досить високий, аграрії працюють профілактично, повною системою захисту. На півдні країни, де врожайність менша, постає питання, як правильно обрати фунгіцид, яку кількість фунгіцидів потрібно буде вносити, коли саме, які хвороби цього року будуть найбільш проблемними, потрібно буде працювати по фузаріозу колоса чи ні. Тобто останнім часом це дуже актуальна проблема для південних регіонів, і ми тут для того, щоб поділитися своїм досвідом», — розповіла пані Ірина.

Експерт розпочала з огляду ринку фунгіцидних препаратів: основною часткою — більше 50% у світі, а також в Україні, є триазоли, біля 20% — стробілурини, близько 9% препаратів  — це різні спеціалізовані діючі речовини та інгібітори дегідрогенази. Поки на сьогодні найдоступнішими і в оригінаторів, і серед генеричних продуктів, є препарати на основі триазолу, триазоли 2-компонентні, 3-компонентні, триазоли зі стробілуринами та бензимідазолами, карбоксамідами SDHI. Детально зупинившись на кожній групі діючих речовин та їхніх властивостях, Ірина Кас’яненко особливо наголосила, що не можна покладатися на якісь «універсальні рецепти».

«Краще використовувати можливість скласти «ліки» безпосередньо для вашого поля. Наприклад, в «Океан Інвест» є технолог, є пакет продуктів, який закриває більшість потреб захисту. Є можливість виїхати на поле і скласти індивідуальну схему, бо треба оцінювати стан поля, стан розвитку хвороб, вибрати фунгіцид, звертаючи увагу на системність продукту, швидкість дії, пролонгацію захисту, спектр дії, превентивно потрібно працювати, або лікувально. Багато факторів.

В нашому портфоліо ми маємо і прості однокомпонентні препарати, які можна комбінувати, і вже готові комбінації. Нехай це будуть наші продукти чи продукти інших компаній, у будь-якому разі добирайте їх під проблему, не провокуйте розвиток резистентності на своїх полях. Тому що бувають випадки, коли лікують не те і не тим, а потім винен продукт чи постачальник. От внесли не той продукт чи не в тій нормі — наступного року можемо мати на полі гриб, стійкий до застосованих діючих речовин», — зауважила експерт.

Звернула увагу пані Ірина і на ад’юванти, яким досить часто не надають належного значення. Адже саме правильно підібрані якісні ад’юванти можуть виправити якісь огріхи внесення чи помилки агронома. Особливо важливе застосування якісних прилипачів чи модифікаторів краплі у комплексі з контактними препаратами — фунгіцидами та інсектицидами.

«У своєму портфелі маємо ПАР Стікер БТ на основі органосилікону. Він, фактично, прилипач і модифікатор краплі — він дозволяє домогтися кращого покриття розпилення, гарної адгезії і утримання, завдяки кращому змочування і розподілу поверхні. Найкраще таргетування за рахунок зменшення кута контакту до нуля це дозволяє розпилювальному розчину надходити на частини рослини, які зазвичай недоступні.

Коли ми виїздимо у господарства, чи на семінари,  ми це наочно демонструємо, розпилюючи розчин із пульверизатора на рослини. Дуже помітна різниця там, де застосовують діючі речовини без ад’ювантів, і на тих ділянках, де ад’юванти входять до робочого розчину», — поділилася спостереженнями Ірина Кас’яненко.

Управління ефективністю агропідприємства — шлях до скорочення зайвих витрат

Окрім вирішення агрономічних проблем для оптимізації агровиробництва в цілому слід також звернути увагу на ефективність підприємства. Адже будь-яку проблему варто вирішувати комплексно. Тож розумне управління активами, комплексний аналіз, детальне бізнес-планування та контроль на усіх етапах виробництва (і якості проведених робіт, і руху ТМЦ, і інших важливих моментів) дозволять скоротити витрати й ухвалювати більше правильних рішень.

Саме про це йшлося у доповіді Максима Єлісєєва, старшого партнера компанії AgroOnline.

«AgroOnline — це комплексна система управління агробізнесом, яка дозволяє максимально спростити керування підприємством. Ми готові надавати послуги з постійного та щільного контролю ресурсів господарства, аналізу та бізнес-планування», — зазначив він.

Загалом підхід конференції «розповідати аграріям про конкретні проблеми та пропонувати конкретні рішення» цілком виправдався. Це було помітно і з посиленої уваги учасників до доповідей, і з коментарів у процесі роботи заходу.

«Ми прийшли сюди вчитися новому. Тут зібралися корифеї новітньої аграрної науки. Теми пошуку нових методів сільгоспвиробництва та аграрних новинок завжди цікаві та актуальні. Для нас найважливіше, що дізналися — це як зберігати вологу», — розповів учасник конференції Валерій Заворотній, представник компаній «Дружба народів», «Виноградар», «Родина-Агро» та «Козирське».

Наталія Демчук, Олена Басанець SuperAgronom.com