Бджоли vs агрономи: є вихід з протистояння

Протистояння триває, деколи загострюється, деколи стихає, але тенденції останніх років ясно вказують на те, що просто не звертати увагу на проблему вже не вийде. Але й чарівного рішення «а нехай вони нічого не обробляють і не труять, то й наші бджоли будуть живі-здорові» тут не існує.

Застосування пестицидів: як задовольнити потреби обох сторін?

Значне скорочення популяції бджіл та масова загибель комах спостерігається практично по всьому світу: майже усі країни, де є розвинене сільське господарство, стикаються з цією проблемою. Проте слід розуміти, що попри занепокоєння цим фактом і власне бджолярів, і самих агровиробників (адже скорочується кількість комах-запилювачів, а це негативно впливає на майбутні врожаї) відміняти захисні обробки посівів засобами захисту ніхто не буде. Бо тут вже постає питання продовольчої безпеки: з тим рівнем заселеності шкідниками та хворобами, що є зараз, а також з сучасними темпами розповсюдження карантинних організмів світом, відмовитися від інсектицидного та фунгіцидного захисту рослин означає різко знизити обсяги виробництва продукції.

Бджоли

Тож вихід тут лише один: агровиробникам потрібно працювати засобами захисту рослин, які будуть визнані безпечними для бджіл та іншої корисної ентомофауни, а також не проводити обробки посівів у період льоту комах (вдень).

«Такі інсектициди давно вже є на ринку. Проте проблема у тому, що іноді аграрії прагнуть заощадити свої кошти і внести більш доступний препарат, який усуне наявну загрозу на полі і при цьому не буде боляче бити по кишені. Розуміємо самі, що у нинішній економічній ситуації агровиробникам доводиться заощаджувати та якомога більше знижувати витрати на гектар. Але й про безпеку корисної ентомофауни дбати також потрібно. Тому в цьому році компанія DEFENDA реєструє два нові інсектициди, які є повністю безпечними для бджіл і можуть застосовуватись у тому числі у період цвітіння культур. Це препарати Синерид (тіаклоприд, 240 г/л), що буде зареєстрований для використання на ріпаку та соняшнику, та Атік (ацетаміприд, 200 г/кг), що буде зареєстрований для застосування на ріпаку, пшениці, сої», - розповідає Володимир Ільченко, кандидат с.-г. наук, менеджер з розвитку агротехнологій Північно-Східного регіону компанії LNZ Group.

Володимир Ільченко, кандидат с.-г. наук, менеджер з розвитку агротехнологій Північно-Східного регіону компанії LNZ Group

Фахівець пояснює, що препарати з такими діючими речовинами вже існують на ринку, проте зазвичай вони мають досить високу вартість і тому не завжди обираються аграріями для проведення захисних обробок особливо позапланових, коли діяти треба швидко, а зайвих коштів на придбання дорогого інсектициду господарство наразі не має.

«Це постпатентні діючі речовини, які ми застосовуємо у своїх препаратах. Ми ніколи не приховуємо, що DEFENDA – це генеричні продукти. Але це якісні генерики, ефективні, без фітотоксичності на культурі, безпечні для корисних комах. А до того ж – мають помірну ціну і дають змогу заощадити на обробках, але не на якості цих обробок», – каже Володимир Ільченко.

Що ж стосується часу проведення обробок, то усі розуміють, що у сільському господарстві краще зробити 1 раз вчасно, ніж 10 разів правильно. Якщо виникає якась загроза посівам з боку шкідників (як, наприклад, цього року було з нашестям чортополохівки), працювати потрібно терміново. Але ж і тут можна піти на компроміс та провести обробку вночі. Свідомі агровиробники так і чинять, усі інсектицидні обробки, навіть якщо вони проводяться не по цвітінню, виконують у нічний час.

«Ми для себе прийняли рішення виконувати всі роботи тільки вночі. І о 6 ранку вже закінчувати обробки, ми пізніше ніколи не закінчуємо. Я розумію, що ми не закриваємо всю Україну, але принаймні на своїх теренах ми собі чітко виробили правило, мабуть, років з 8 тому, що під час льоту ми ніколи не працюємо. Це не тільки через  бджіл, це й ефективність препарату, це і випаровування препарату, це під дією сонця розкладання препарату, ну і , звісно, бджола. Тобто ми в цій ситуації завжди пам'ятаємо, що можемо вбити бджолу, тож усіляко намагаємось цього не допустити», – каже Роман Франчук, директор СТОВ «ЛНЗ-АГРО».

Роман Франчук, директор СТОВ «ЛНЗ-Агро»

Він розповідає, що підприємство налагоджує контакт із пасічниками та намагається робити усе, аби не виникало конфліктів.

«Ми наймаємо в межах 6-7 тисяч вуликів у сезон, для запилення ділянок гібридизації. Для нас це дуже важливо, і не дай Бог, десь якийсь конфлікт нам мати з пасічниками. Щороку величезна кількість бджолосімей наймається нами, ми платимо за це гроші. Бо обов’язковим протоколом, під час вирощування насіння соняшника, є наявність мінімум 4 вуликів на гектар для повноцінного запилення ділянок гібридизації. Насправді це дуже великі збитки: вкластися в технологію і не отримати повноцінного запилення. Через що для нас це дуже-дуже важливо: контакт, відсутність конфліктів, наявність повноцінних бджолосімей, щоб вони нормально розвивалися. Адже у ситуації, коли бджола потрапила під дію токсичних для неї агрохімікатів, весь вулик не пропаде, але він випаде «з роботи» на 2-3 тижні. Сім’я відновиться, але саме в період запилення, коли вона найбільш активна, найбільше повинна працювати, бджоли просто не будуть запилювати рослини. Через те дуже-дуже важливо, щоб препарати були не токсичні для бджіл», – каже Роман Франчук.

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Контакт повинен бути двостороннім

Якщо ж бути об’єктивними, то не лише у тих, хто обробляє поля, повинна боліти голова за збереження чиїхось пасік.

Бджолярам також потрібно контактувати з агровиробникам своєї місцевості та заздалегідь дізнаватися у них про заплановані на полях обробки пестицидами. Якщо пасічник вивіз вулики на поля – було б не зайве довідатись, хто саме обробляє найближчі посіви, познайомитись з представниками цих підприємств та залишити їм номер телефону, за яким можна буде оперативно попереджати про захисні заходи.

Часто саме пасічники нехтують необхідністю повідомити про себе аграріям. інколи й через те, що мають не зареєстровану офіційно пасіку. А потім скаржаться на загибель бджіл та звинувачують агрономів найближчих господарств. Але ж агроном – не телепат, він не може вгадати, що в когось поблизу є пасіка. А оповіщення у місцевих газетах або на дошках оголошень по селах мало хто бачить.

Пасіка

Насправді ж пасічникам варто пам’ятати, що агрономи та власники фермерських господарств – це здебільшого сільські жителі, які чудово знають, що таке пасіка та бджоли і завжди підуть назустріч та будуть попереджати про усі заплановані заходи. Для цього варто лише повідомити про себе та ввічливо попросити:)

Олена Басанець, SuperAgronom.com